Головна
 

Корреспондент: Почуття обов'язку. Проблема затримки зарплат в Україні набуває загрозливого характеру

20 березня 2012, 12:54
0
18
Корреспондент: Почуття обов язку. Проблема затримки зарплат в Україні набуває загрозливого характеру
Фото: Фото Наталі Кравчук
Рекрутер Герман Овчаренко зазначає, що затримки зарплати стали в Україні сумною традицією

Відлуння кризи б'ють по виплаті зарплат. Масові затримки і невиплати стають частиною побуту не тільки працівників заводів, але й білих комірців, пише Максим Біроваш у № 10 журналу Корреспондент від 16 березня 2012 року.

Кожне четверте підприємство країни затримує, а то й взагалі не виплачує зарплату своїм співробітникам. Борг роботодавців своїм підлеглим перевищує 1 млрд грн.

Павло Розенко, в недавньому минулому заступник міністра праці та соціальної політики, розповідає Корреспонденту, що в період кризи заборгованість із зарплати на держпідприємствах зросла на 70%. А голова Центру ринкових реформ Володимир Лановий каже, що в корпоративному секторі заборгованість зростає ще швидше, тому що тут значні суми виплачуються в конвертах. І ось їх за вказівкою згори бухгалтери компаній стали затискати.

У свою чергу, підприємці нарікають, що не можуть справно платити платню через надмірне податкове навантаження і низьку купівельну спроможність населення. Перше, на чому доводиться економити, – це оплата праці персоналу.

Гліб Дубров, адвокат, що спеціалізується на стягненні зарплатних боргів, сльозам не вірить. "Спочатку заборгованості із зарплат роботодавці пояснювали кризою, – ділиться він своїми спостереженнями, – а коли її гостра фаза минула – браком вільних грошей, податками і взагалі складнощами з одержанням прибутку".

Зарплата як розплата

Радянське прокляття "Щоб ти жив на одну зарплату" тепер виглядає не настільки лякливим, як раніше. Жити на одну зарплату все так само важко, але зараз і її платять нерегулярно, а то й зовсім не платять.

За даними Ланового, тепер близько 300 тис. підприємств переважно приватного сектора регулярно затримують оплату праці своїх співробітників. Рахунок іде не на дні, а на місяці, квартали, роки.

У минулому місяці кожен третій працюючий українець не отримав зарплату вчасно, що практично повторює ситуацію в розпал кризи – в лютому і березні 2009-го

Спеціальне дослідження рекрутингового порталу superjob.ua підтверджує тенденцію: у минулому місяці кожен третій працюючий українець не отримав зарплату вчасно, що практично повторює ситуацію в розпал кризи – в лютому і березні 2009-го.

"Для багатьох така ситуація вже стала звичною, що серйозно демотивує їх, а крім того, знижує рівень життя", – зазначає директор superjob.ua Герман Овчаренко.

Дубров стверджує, що затримують зарплату зазвичай тим працівникам, яких легко замінити. "До мене за всю мою практику ніколи не було звернень менеджерів вищої ланки, директорів, які б скаржилися на виплату зарплати, – каже він. – Як правило, не платять касирам, рядовим менеджерам і продавцям".

Завідуюча відділом соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування Вікторія Близнюк підкріплює сказане простими цифрами. "Подивіться на порталі trud.ua – на 57,7 тис. вакансій сьогодні претендують 565 тис. шукачів, – каже експерт. – Найкращий варіант для них – збереження нібито нормальних відносин з роботодавцем, оскільки в разі поліпшення економічної ситуації є надія виплати зарплат".

Ті, хто не згоден працювати задарма, звертаються до Феміди. 38-річна донеччанка Наталія Стеблевецька демонструє Корреспонденту купу довідок і документів, які допомогли їй через судовий марафон повернути 9 тис. грн. невиплаченої зарплати.

"Спочатку перестали платити офіційну частину зарплати, а потім почали затримувати і неофіційну, – розповідає позивач. – Аргумент у керівництва один: на рахунку компанії немає грошей. Ось довелося в суді стосовно бухгалтерії доводити, що гроші на підприємство все-таки надходили".

Адвокат Дубров зазначає, що суми, які люди намагаються стягнути з роботодавців, сягають 100 тис. грн. "Причому, зауважте, мова йде про невеликі зарплати на економічно активних підприємствах"

Адвокат Дубров зазначає, що суми, які люди намагаються стягнути з роботодавців, сягають 100 тис. грн. "Причому, зауважте, мова йде про невеликі зарплати на економічно активних підприємствах, – уточнює він. – Просто її давно не платили".

В минулому році депутати Давид Жванія та Володимир Марущенко подали до Верховної Ради законопроект про нарахування 1% пені на суму простроченої зарплати. Парламент законопроект відхилив. "Такі штрафи могли запросто вирости до розмірів ще однієї зарплати, – каже Марущенко. – Саме тому з Кабміну скомандували голосувати проти".

Віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко розповідає Корреспонденту, що в уряду передбачені інші заходи впливу на неплатників. На боротьбу з ними кинута спецкомісія. В результаті її роботи у 2011 році повістки до суду за затримання зарплат отримали близько 3,2 тис. роботодавців. Це в 4,5 раза більше, ніж у 2010-му, коли до кримінальної відповідальності притягнули 700 керівників підприємств.

Втім, всі ці заходи поки що малоефективні, оскільки змусити платити можна тільки легальну зарплату, а вона в Україні традиційно низька.

За оцінкою Ланового, близько 145 млрд грн., третина всього зарплатного фонду країни, виплачується в конвертах. Ці гроші потрапляють до працівників з великим запізненням, а то й зовсім не потрапляють. За підрахунками експерта, борг перед найманою силою в приватному секторі зріс мінімум до 3 млрд грн.

Причому не всі ці гроші винятково поза правовим полем. Для їх законної невиплати придумані законні підстави. Ірині Лупан при влаштуванні на роботу обіцяли тверду ставку – 1,3 тис. грн., решту 3,5 тис. – видавати як матеріальну допомогу або за хитрою схемою як роялті, авторський гонорар за використання розроблених нею маршрутів поставок.

Ні те, ні інше не обкладається прибутковим податком, тому молодий логістик погодилася, як виявилося, на досить нестійку пропозицію. Першим, від чого відмовився роботодавець, стали саме доплати до основної частини зарплати. "І тепер довести в суді, що я була згодна працювати не тільки за офіційну зарплату, а й за цю доплату, неможливо", – каже Лупан.

Хто з'їв зарплату?

Роботодавці теж у сльозах. Вони клянуться, що економити на співробітниках їх змушує податковий тиск, що посилюється, падіння купівельної спроможності і відсутність доступних кредитів.

Бізнес іде у тінь і накопичує зарплатні борги, крім іншого, через високі соціальні відрахування. Пакет обов'язкових виплат перевищує 50% від усієї суми зарплати

За словами економіста Бориса Кушнірука, бізнес іде у тінь і накопичує зарплатні борги, крім іншого, через високі соціальні відрахування. Пакет обов'язкових виплат перевищує 50% від усієї суми зарплати. Сюди входить мінімальний податок на прибуток фізособи (15%), внесок на обов'язкове державне пенсійне страхування (близько 33%) і два види соціального страхування (1,6% – від безробіття та близько 1,4% – на випадок втрати працездатності). У підсумку на зарплату, що нараховується працівнику, наприклад 3 тис. грн., понад 1,5 тис. потрібно сплатити в казну.

Для Сергія Онищенка, директора невеликої компанії Сотем, що займається виробництвом і складанням корпусних меблів, з його штатом з 80 осіб і 5 млн грн. обороту на рік така фіскальна арифметика звучить як вирок. "Наприкінці минулого року мій бухгалтер зателефонував мені прямо з банку і сказав, що якщо ми заплатимо прибутковий із зарплати, пенсійний та до фондів соцстрахування, то можемо відразу подавати оголошення про банкрутство", – згадує Онищенко.

Вийти з такої ситуації для потенційно прибуткових підприємств можна було б за рахунок дешевих кредитів, але, за словами Онищенка, багато з тих компаній, які цілком логічно в кризу показували збиток, українські банки записали в чорний список, і тепер вони не можуть отримати навіть невеликий кредит.

"Щоб компанію не пустити на банкрутство, як у моєму випадку, доводиться просити працівників, щоб ті отримували зарплату із запізненням на два, а то й три тижні. Щоб фактично прокредитували свою ж компанію, – зізнається Онищенко. – Хтось погоджується, а хтось ні, і я їх можу зрозуміти".

У підсумку, каже провідний експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій, роботодавці йдуть на комбінований варіант і платять тільки обов'язкові соціальні внески та податки, заощаджуючи при цьому на зарплатах.

"Наші підприємці зрозуміли одне добре: хочеш заощадити гроші – заощадь на зарплаті, але заплати державі, і тоді уваги з її боку до тебе буде менше, – розповідає Бетлій. – Така ситуація дивує європейців, які не розуміють, як таке взагалі може бути".

Німецький політолог Олександр Рар порівнює промисловість України з економікою післявоєнної Німеччини. "У вас профспілки не діють або корумповані, і господар може присвоїти собі 90% всього прибутку, що більше схоже на феодалізм"

Німецький політолог Олександр Рар порівнює промисловість України з економікою післявоєнної Німеччини, коли найбільші підприємства належали одному господарю, що дозволяло тому безперешкодно привласнювати собі мало не весь прибуток. Але тепер, каже Рар, в Європі все змінилося – на чолі підприємства стоїть топ-менеджер, найнятий акціонерними зборами і підзвітний наглядовій раді компанії.

"Тобто багато абсолютно незалежних людей стежать за законністю його дій, в тому числі і за виплатою зарплат, – розповідає Рар. – У вас же, навпаки, такого контролю часто просто немає, профспілки не діють або корумповані, і господар може присвоїти собі 90% всього прибутку, що більше схоже на феодалізм".

***

Цей матеріал опубліковано в № 10 журналу Корреспондент від 16 березня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: бізнесподаткизатримки
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах