Головна
 

Корреспондент: Вперед і вгору. Львів першим з українських міст визначив свою довгострокову стратегію

13 квітня 2012, 11:41
0
120
Корреспондент: Вперед і вгору. Львів першим з українських міст визначив свою довгострокову стратегію
Фото: Фото Наталі Кравчук
У довгостроковій перспективі влада Львова ставить на туризм і IT-галузь

Львів першим в країні визначив свій шлях на десятиліття вперед – він перетвориться на туристичну Мекку й одночасно на українську Силіконову долину, пише Інна Прядко у №13 журналу Корреспондент від 6 квітня 2012 року.

Тримільйонний потік гостей щорічно, пальма першості Східної Європи за темпами зростання IT-галузі, дві третини міських пасажироперевезень екологічним транспортом – таку планку в найближчі півтора десятки років сподівається взяти влада Львова. Ці поки що уявні досягнення передбачає Комплексна стратегія розвитку міста на 2012-2025 роки.

Далекомагістральний план столиця Західної України затвердила першою з українських обласних центрів, взявши за зразок польські Варшаву, Краків, Познань і британський Бірмінгем.

"У світі є сотні тисяч міст, але успішні з них лише ті, де міська громада ставить собі конкретні дороговказні покажчики", – пояснює прийняття амбітного плану мер міста Андрій Садовий.

Створюючи Стратегію розвитку Львова, влада міста проаналізувала 115 різних концепцій, напрацьованих міськадміністрацією, місцевими громадськими, а також зарубіжними консультантами за останній десяток років. Усю цю купу вивчила експертна група, перш ніж виділила пріоритети і генеральну лінію.

Головний результат втілення стратегії, очікуваний до 2025року, – чотириразове зростання іноземних інвестицій в місто (до $ 3,5 тис. на людину) і двократне зростання міськбюджету (до $ 650 на душу населення)

Головний результат втілення стратегії, очікуваний до 2025 року, – чотириразове зростання іноземних інвестицій в місто (до $ 3,5 тис. на людину) і двократне зростання міськбюджету (до $ 650 на душу населення). Для порівняння: на одного киянина сьогодні припадає $ 729 місцевої скарбниці, а на жителя Донецька – $ 413.

Економічний прорив мерія планує заснувати на двох китах – туризмі та IT-секторі. Вже сьогодні ці містоутворюючі галузі подають великі надії. Середні витрати одного туриста, який побував у Львові, за останні три-чотири роки зросли з $ 255 до $ 525, і кожен з 7 тис. львів'ян, зайнятих в IT-галузі, генерує в середньому до $ 20 тис. доходу для своїх компаній на рік.

"Львів – це останній діамант, який Європа для себе ще не відкрила", – патетичний мер.

Щоб Львів засяяв, потрібно виконати чимало чорнової роботи, зазначають експерти.

"Місту доведеться розмежувати зони для туристів, ведення бізнесу та навчання студентів, які сьогодні тісно перетинаються", – прогнозує футуролог Петро Сухорольський, доцент Національного університету Львівська політехніка.

Левиний масштаб

40-річна варшав'янка Марта Томашевська, яку Корреспондент зустрів біля стін Домініканського костелу у Львові, милується куполом величезного собору. "Він грандіозний, як все у вас тут, – захоплена Томашевська. – Шкода тільки, що багато будинків, схоже, давно не бачили ремонту".

Зате місцеву каву польська туристка, яка вирішила провести тут уїк-енд разом із сестрою, вважає бездоганною.

На думку Томашевської, за багатством архітектури Львів нітрохи не поступається, наприклад, Кракову. Але українське місто приймає від 800 тис. до 1 млн туристів на рік, а польське з такою ж чисельністю населення – 7-8 млн.

Хоча ще у 2007 році Львів не міг похвастати і цим – кількість гостей тоді сягала лише 400 тис. Останні п'ять-шість років на туристичному фронті львів'яни перейшли в наступ і до 2025 року обіцяють наздогнати Краків.

"В плані туристичного розвитку ми сьогодні зробили десь 2%, ще 98% необхідно зробити", – не схильний до перебільшень Садовий. Невеликі зрушення – переважно результат активних промокампаній в Україні й за кордоном.

У 2010-му Львів показав себе на десяти зарубіжних виставках, а також першим з українських міст приєднався до Міжнародної туристичної асоціації European Cities Marketing, що об'єднує понад 130 міст у32 країнах Європи

У 2010-му Львів показав себе на десяти зарубіжних виставках, а також першим з українських міст приєднався до Міжнародної туристичної асоціації European Cities Marketing, що об'єднує понад 130 міст у 32 країнах Європи.

Тим часом, місто поступово змінювалося: туристи відзначають, що по Львову стало помітно легше пересуватися. Орієнтуватися допомагають понад 1 тис. англомовних покажчиків і QR-коди на 80 пам'ятках – аналоги штрих-кодів з текстовою інформацією про кожен об'єкт, яку можна зчитувати за допомогою камери мобільного телефону.

Менш просунутим користувачам Львів активно роздає безкоштовні карти та поради в мультимовному Центрі туристичної інформації на площі Ринок.

Ще один фактор, який приваблює гостей, – різноманітна фестивальна програма. На свята пива, шоколаду, кави та інших місцевих продуктів в останні роки з'їжджаються по 10 тис. осіб

Ще один фактор, який приваблює гостей, – різноманітна фестивальна програма. На свята пива, шоколаду, кави та інших місцевих продуктів в останні роки з'їжджаються по 10 тис. осіб.

Однак це екстенсивний шлях розвитку туристичної галузі, вважають скептики, він не сприяє культурному розвитку міста.

"Львів починає перетворюватися на кельнера, що обслуговує інтереси одноденного туриста, якому достатньо кількох гучних акцій та атракціонних кнайп", – вважає Ірина Магдиш, директор культурних програм місцевого Музею ідей – однієї з найбільш незвичайних місцевих галерей та творчих майданчиків. Магдиш разом з колегами по громадській організації Мистецька рада Діалог, що об'єднала 64 культурні інститути Львова, працює над тим, щоб її місто не було кельнером, – створює стратегію розвитку культурного Львова.

Більшість подій та фестивалів переорієнтовані на туризм і проходять винятково в центрі, нарікає експерт, в той час як околиці не охоплені. "Географічно це Львів, але по суті [у жителів цих районів] абсолютно сільська ментальність", – констатує Магдиш. Мовляв, там немає ні будинків культури, ні дитячих гуртків, ні художніх шкіл, ні виставкових центрів. І представники Діалогу пропонують наситити віддалені околиці необхідною для туризму інфраструктурою.

Однак культурний та туристичний розвиток неможливий, якщо не робити ставку на освіту, впевнені представники Унівської групи

Однак культурний та туристичний розвиток неможливий, якщо не робити ставку на освіту, впевнені представники Унівської групи – об'єднання місцевих активістів, вчених, підприємців та діячів культури, які пропонують свої версії міського перезавантаження.

На їхню думку, головний капітал Львова – 130 тис. щорічних випускників вузів, за рахунок яких він має всі шанси до 2025 року стати містом інтелектуального аутсорсингу, аналітичних, консалтингових і наукових центрів, бірж ідей та регіональних штаб-квартир міжнародних організацій.

Тому Унівська група пропонує сконцентруватися на розвитку вищої школи – покращити матеріально-технічну базу ВНЗ, налагодити їхню співпрацю з бізнесом, активно впроваджувати інновації та максимально здешевити навчання.

Виняткова ставка на туризм і сферу послуг звузить нинішній потенціал міста, переконаний Євген Глібовицький, член Унівської групи і керуючий партнер компанії pro.mova, що спеціалізується в галузі стратегічного консалтингу. "Навіщо тоді Львову стільки студентів – адже офіціантам не потрібна вища освіта", – міркує львів'янин.

Тут буде IT-град

З ранкової газети, чашки кави та робочої зустрічі в кав'ярні починають день багато представників ділового Львова. Серед них Володимир Воробей, керівник консалтингової компанії PPV Knowledge Networks, а також виконавчий директор львівського кластеру IT та бізнес-технологій.

Для міста старовинних соборів, вузьких мощених вулиць і неспішних трамваїв слово "кластер" поки що звучить трохи неприродньо. "Це організація, що об'єднує компанії та науково-освітні інститути у співпраці з місцевою владою для розвитку конкретної галузі в регіоні", – пояснює Воробей.

І хоча західноукраїнська Силіконова долина поки що не може похвалитися блискучими офісами, вона вже об'єднала шість найбільших місцевих IT-компаній за сприяння провідних місцевих вузів – Національного університету ім. Івана Франка та Львівської політехніки.

Сьогодні Львів утримує третє місце після Києва та Харкова за кількістю
IT-компаній, яких тут більше півсотні. При цьому в місті працюють близько чверті всіх українських програмістів

Сьогодні Львів утримує третє місце після Києва та Харкова за кількістю IT-компаній, яких тут більше півсотні. При цьому в місті працюють близько чверті всіх українських програмістів.

Більшість з них обслуговують зарубіжні замовлення – формат аутсорсингу легко прижився у Львові через дешеву робочу силу і близькість до Європи. Сьогодні оборот місцевої IT-галузі оцінюється у $ 150 млн – це близько 15% загальноукраїнського показника індустрії.

Щоправда, поки що на тлі західних аналогів львівські реалії скромні. Так, створений більше десяти років тому IT-кластер Мюнхена об'єднує 5 тис. компаній. При цьому він зосереджений на наукових розробках, у той час як львівським айтішникам доводиться вирішувати поточні проблеми галузі, наприклад кадрову.

Місцевому IT-ринку, який щорічно зростає на 30-40%, катастрофічно не вистачає кваліфікованих кадрів. "З 1 тис. випускників вузів лише 7% профпридатні, тобто можуть на другий місяць роботи виконувати завдання роботодавця", – дає жорстку оцінку Воробей.

Однак проблема є вирішуваною: за сприяння компаній кластера у 2011 році у Львівській політехніці відкрилися доступні для студентів курси англійської, а скоро буде обладнана інноваційна лабораторія, де зможуть практикуватися майбутні айтішники.

Стратегічна мета IT-сектора Львова, впевнений Воробей, – перехід від аутсорсингової бізнес-моделі до створення українськими компаніями власного продукту.

На роздоріжжі

Обіцяючи врахувати всі ризики в галузевих програмах, які стануть наступним етапом втілення Стратегії-2025, влада міста все ж бачить його головний потенціал в прийомі гостей. Якщо років шість тому про доходи від туризму тут ніхто не думав, то сьогодні галузь приносить 90 тис. робочих місць.

Турбізнес та IT-сектор Садовий називає молодшими дітьми міста, на тлі особливої уваги до яких його батьки не збираються забувати і про старших – кондитерську
промисловість, пивоваріння або машинобудування

Однак турбізнес та IT-сектор Садовий називає молодшими дітьми міста, на тлі особливої ​​уваги до яких його батьки не збираються забувати і про старших – кондитерську промисловість, пивоваріння або машинобудування.

"Якщо ми створюємо якісні умови для IT-інвестора, то це ті ж умови, що цікавлять будь-якого іншого інвестора, – захищеність вкладень, легкість оформлення земельних ділянок та проходження всіх дозвільних процедур", – підтримує мера Олександр Кобзарев, в. о. голови правління Інституту розвитку міста, який розробив єдину стратегію.

Поки ж в реалізації цього "якщо" суворі критики, в тому числі Воробей, зрушень не бачать. Так, ось вже більше року обговорюється ідея спорудження офісного комплексу-технопарку. Однак земельна ділянка під проект ще не відведена, не кажучи вже про підведення до нього містом необхідних комунікацій, як це практикується, наприклад, у Грузії.

"Ви уявляєте собі, скажімо, британця, який вибиватиме дозвіл на каналізацію? Я ні", – жорстокий Воробей.

На думку скептиків, амбітна Стратегія-2025 може лягти у стіл ще й через звичку українських чиновників до забігів на короткі дистанції – її втілення в життя
може бути обмежене часовими рамками передвиборної кампанії

На думку скептиків, амбітна Стратегія-2025 може лягти у стіл ще й через звичку українських чиновників до забігів на короткі дистанції – її втілення в життя може бути обмежене часовими рамками передвиборної кампанії.

До того ж занадто велике захоплення, наприклад, туристичною галуззю в українських реаліях може призвести до ресурсної пастки і зростання корупції, побоюється Глібовицький. Так, для відкриття кожного готелю чи ресторану необхідні дозвільні документи, а отже, на думку експерта, в місті скоро може з'явитися свій Дон Корлеоне, який і контролюватиме видачу документів.

Втім, подальше проходження шляхом дикої економіки для Львова буде згубним, впевнені в місті, отже, йому неминуче доведеться змінюватися.

"Багато хто ще живе спогадами про індустріальний радянський Львів і хотів би його повернути, – розповідає Кобзарев про гострі дискусії в ході громадського обговорення Стратегії-2025. – Але сьогодні ми відстаємо від Заходу в технологіях, а у Сходу перевага в [низькій] вартості праці. Тому вибір Львова – високоінтелектуальні галузі".

***

Цей матеріал опублікований в № 13 журналу Корреспондент від 6 квітня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: туризмЛьвіврозвитокIT-індустрія
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах