Головна
 

Корреспондент: Порушник спокою. Інтерв’ю з послом ЄС в Україні

17 квітня 2012, 17:04
0
13
Корреспондент: Порушник спокою. Інтерв’ю з послом ЄС в Україні
Фото: Фото Наталі Кравчук
Тейшейра відверто каже, що якщо Україна хоче в Європу, їй треба впроваджувати європейські цінності. Поки що цього немає

Хосе Мануель Пінту Тейшейра, представник ЄС в Україні, який ледь не став персоною нон-грата за критику на адресу української влади, в інтерв’ю Ксенії Карпенко розповів про обіцянки Віктора Януковича, зустрічі з Валерієм Хорошковським і вибір України між Москвою і Брюсселем. Матеріал опубліковано у №14 журналу Корреспондент від 13 квітня 2012 року.

Усміхаємося і махаємо – приблизно такий принцип в дипломатичних відносинах із Заходом вже багато років сповідує офіційний Київ. Від нього Україна намагалася не відступати навіть в моменти, коли позиція Європи була незручною для влади. В кінці лютого 2012-го ця традиція ледь не була похована українським МЗС. "Виною" тому став глава представництва ЄС в Україні Хосе Мануель Пінту Тейшейра.

Чи то він був занадто вільний у своїх висловлюваннях, коли публічно розкритикував Президента Віктора Януковича за невиконання передвиборчих обіцянок – про боротьбу з корупцією і поліпшення бізнес-клімату, чи то український МЗС втомився відбивати нападки європейських політиків і чиновників, які не припиняли висловлювати невдоволення згортанням демократичних свобод в країні, але підсумок вийшов скандальним: українське дипвідомство висловило офіційні сумніви в порядності і професіоналізмі Тейшейри. У повітрі запахло висланням відвертого посла з країни.

На щастя, далі слів МЗС не пішов, і європосол продовжив свою роботу в Україні. Корреспондент зустрівся з ним у Києві, щоб дізнатися, чим була викликана його різкість, що думають у ЄС про українську внутрішню політику і чи не боїться Брюссель зближення Києва з Москвою.

- Ви ледь не стали персоною нон-грата в Україні, публічно заявивши, що країна загрузла в корупції і що уряд Януковича не виконав своїх зобов'язань перед ЄС. З чого все почалося?

- Почнемо з того, що мені часто приписують слова, яких я ніколи не казав. Пан Дмитро Фірташ [український мільярдер] запросив мене на зустріч Федерації роботодавців [Фірташ – глава федерації], також як й інших послів країн, компанії яких є великими українськими інвесторами. Зустріч була присвячена бізнес-ситуації в Україні.

Абсолютно зрозуміло, що якщо мене запрошують на офіційну зустріч з Федерацією роботодавців, я піду туди з метою не просто пофотографуватися й усміхнутися перед об'єктивами і розповісти, що в Україні чудова ситуація з бізнесом. Я не збираюся бути лялькою в руках ляльководів. На таких зустрічах моє завдання – висловлювати свою думку про сформовану ситуацію в Україні, що я і роблю. Я кажу про проблеми, про які сьогодні каже бізнес: про корупцію, про непрозорість бізнесу.

Коли у своїх висловлюваннях я згадав Президента Януковича, я насправді його цитував. Янукович тоді заявив, що побудує вертикальну модель влади, – щоб
побороти корупцію, поліпшити бізнес-клімат і припинити хаос. Я тут уже четвертий рік, але ситуація з питаннями, про які говорив Янукович, тільки погіршилася

Коли у своїх висловлюваннях я згадав Президента Януковича, я насправді його цитував. Адже він сам під час передвиборної президентської кампанії, та й протягом першого року правління постійно говорив про те, що після помаранчевої революції Україна була в хаосі, не було порядку і вона потребувала реформ. Янукович тоді заявив, що побудує вертикальну модель влади, – щоб побороти корупцію, поліпшити бізнес-клімат і припинити хаос. Я тут уже четвертий рік, але ситуація з питаннями, про які говорив Янукович, тільки погіршилася. І я зобов'язаний говорити вголос про сформовану ситуацію.

Результатів боротьби з корупцією в Україні поки що не видно. Коли їх можна буде побачити, я перший буду дуже радий заявити про них. Але на цей момент ситуація значно гірша, ніж була в той так званий хаотичний період після помаранчевої революції.

У ЄС є гроші, які ми готові дати для підтримки реформаторського процесу в Україні. Просто віддати для підтримки, не в борг. Але ЄС цього не може зробити, оскільки Україна не дотримується тих правил, за якими живуть країни ЄС.

У мене дуже хороші довірчі стосунки з членами Кабміну: із [віце-прем'єром] Сергієм Тігіпком, з [секретарем Радбезу] Андрієм Клюєвим, з [першим віце-прем'єром] Валерієм Хорошковським, з [міністром економіки і співвласником журналу Корреспондент] Петром Порошенком, з яким у мене, до речі, сьогодні була зустріч.

- Які у вас стосунки?

- Дружні. Коли я з ними спілкуюся, я кажу їм про проблеми. Поки що вони не можуть докорінно щось змінити, бо це справа не однієї і не двох осіб. Вони погоджуються, що в Україні є проблеми, і розуміють мою позицію, я ж про ситуацію в Україні не два місяці тому почав заявляти.

Ще за часів президентства Віктора Ющенка і прем'єрства Юлії Тимошенко я (через два місяці після початку моєї каденції) почав говорити про хаос в Україні і про незгоду між Ющенком і Тимошенко. У зв'язку з цим був несприятливий клімат для реформ.

- Повертаючись до питання про негативне ставлення до вас офіційного Києва ...

- Так от. Ви зараз стверджуєте, що дехто у владі мене не сприймає. А в ті часи [у 2010 році], коли Тимошенко, програвши президентські вибори, заявила, що спростовуватиме [їхні] результати, Сергій Льовочкін [зараз – глава Адміністрації Президента], Микола Азаров [зараз – прем'єр] і Ганна Герман [радник Януковича ], а також керівництво Партії регіонів – усі були в мене тут [в кабінеті]. Вони переживали, що ЄС буде упередженим і підтримає помаранчевих як проєвропейську команду.

Я запевнив їх, що всі посли, включаючи посла США, говорили з представниками двох таборів (помаранчевими і біло-синіми) про те, що якщо європейські спостерігачі не виявлять ніяких порушень на виборах, то вони приймуть ці результати. Тобто я займав критичну позицію в минулому, був неупередженим під час виборів і критично ставлюся до нинішньої ситуації.

Після виборів було багато заяв про згортання свобод, але я завжди відповідав: нехай пройде трохи часу, і тоді тільки можна буде оцінити результати. Коли прийшов час оцінювати результати, я висловив свою позицію.

На мій подив, найбільше критики на мою адресу було з боку МЗС України. Але це відомство як ніхто краще повинно розуміти мою роль тут. Я думаю, особисті атаки проти мене свідчать про недостатній професіоналізм МЗС. Але для мене важливо, що моє керівництво в ЄС підтримує мене. Втім, як і український народ. Мене навіть іноді впізнають на вулиці і тиснуть руку. Адже українцям постійно обіцяють краще життя, але поки що Україна далека, на жаль, від ЄС, хоча я вважаю, що український народ повинен бути його частиною.

- Льовочкін і Герман до вас більше не приходять?

- Ні, більше не приходять. Вони вже розуміють, яку роль я відіграю. І я, у свою чергу, розумію, на якому рівні я повинен грати. Зараз я зустрічаюся з Порошенком, Хорошковським. Я говорю про проблеми, про які кожен день пише преса: ув’язнення Тимошенко і Луценко, вибіркова система правосуддя, згортання демократичних процесів. Про ці проблеми добре знає верхівка влади.

- 30 березня було парафовано угоду про асоціацію ЄС та України. Це формальність чи крок вперед у відносинах між Києвом і Брюсселем?

- Це позитивний крок. Але для того, щоб документ не став звичайним листом в папці паперів, Україні потрібно довести, що вона дотримується всіх зобов'язань, взятих на себе українською владою. ЄС також зобов'язаний буде виконати зобов'язання, взяті перед Україною.

- Наскільки ближче або далі стала Україна до ЄС після ув’язнення екс-чиновників – Тимошенко, Луценка?

- Можу відповісти, що під час помаранчевого правління було більше свободи, більше демократії, було більше довіри. У ті часи олігархи підтримували різних політичних гравців, тому було більше місця для плюралізму. Що стосується законодавчої системи і реформ, було зроблено мало, але все ж програму допомоги ЄС можна було запускати.

І в цьому велика різниця. Що стосується уряду Януковича – він сам створив багато надій навколо себе, заявивши про курс на реформи і про порядок, який він наведе, створивши вертикаль влади. І в нього повірили – як Україна, так і ЄС.

Сьогодні ми розмовляли з Порошенком про програму допомоги, яку може надати ЄС у
проведенні реформ в Україні. Йдеться про 500 млн євро. Але нині про цю програму говорити складно

Сьогодні ми розмовляли з Порошенком про програму допомоги, яку може надати ЄС у проведенні реформ в Україні. Йдеться про 500 млн євро. Але нині про цю програму говорити складно. Наприклад, візьмемо адміністративну реформу. На неї ми готові були виділити 70 млн євро. А український парламент прийняв законопроект, який не дотримується європейських стандартів [у цій сфері].

Дізнавшись про це, я зустрівся з міністром юстиції Олександром Лавриновичем: мовляв, як так? Він мені відповів: "В Україні закони приймаються парламентом". Звичайно, вони [закони] в кожній країні приймаються парламентом. Але питання в тому, чи готова Україна приймати закони, наслідуючи практику ЄС, або вона гнутиме свою лінію? Якщо друге, тоді не кажіть про інтеграцію в ЄС і не просіть про допомогу в ЄС. Тому що мова йде про гроші, які не повинні бути викинуті на вітер, хоча в більшості випадків так і виходить. Я про це постійно кажу Хорошковському і Порошенку.

- Що вони відповідають?

- Вони розуміють і хочуть, готові змінити ситуацію.

- Сьогодні опозиція багато говорить про санкції, які ЄС може ввести через недотримання Україною взятих на себе зобов'язань. Чи є підґрунтя для цих заяв? І які це будуть санкції?

- Хочу сказати, що в ЄС не ведуться на цей момент розмови про санкції. Сподіваюся, зараз ця позиція зрозуміла.

- Для представників ЄС ув’язнення Тимошенко та Луценка все ж є яскравим сигналом про згортання демократії. В ЄС ще вірять, що їх звільнять?

- Ми не можемо вірити чи не вірити. Але ми висловлюємо стурбованість цією ситуацією. Єдине, що я можу сказати: ув’язнення Тимошенко і Луценка може бути приводом для переоцінки поглядів і позиції ЄС щодо України.

- У ЄС обережна позиція: багато заяв про невдоволення внутрішньою політикою за відсутності реальних дій. Брюссель боїться відштовхнути Президента України, щоб він не потрапив під вплив Кремля?

- ЄС не змагається ні з ким в своєму впливі на ту чи іншу країну. Політика ЄС заснована на цінностях. Їхнє дотримання і є передмовою до вступу в ЄС. Будь-яка європейська країна може вступити, якщо виявляє бажання, в ЄС, пройшовши певний процес. Але правила для всіх єдині.

Однак демократична ситуація в Україні не дає ЄС мінімальних підстав гарантувати наступні кроки в цьому напрямку. Зараз мова йде про асоціацію України з ЄС. Це дуже амбітно. Якщо через десять років договір про асоціацію буде імплементований, тобто всі взаємні зобов'язання дотримані, Україна буде зовсім іншою країною. І це дозволить починати діалог про членство України в ЄС.

Багато країн – члени ЄС, наприклад, Португалія чи Іспанія, в минулому не мали нічого спільного з демократією, за один-два роки провели процес демократизації. Надалі у громадян цих країн не виникало ніяких підозр, що, наприклад, вибори пройшли з махінаціями.

Ми не змагаємося з Росією, тут все залежить від бажання країни сповідувати цінності ЄС

Тому ми не змагаємося з Росією, тут все залежить від бажання країни сповідувати цінності ЄС. Приміром, Швейцарія – частина шенгенської зони, але вона не член Євросоюзу, хоча може ним стати хоч завтра. Але в таких країнах, як Росія, інший лад, дуже схожий на ваш, український. І він не схожий на європейський. Тому ви самі повинні визначитися, які цінності сповідуєте.

Деякі політики говорили мені: ви [Європа] повинні забрати нас, інакше нас забере Росія. Я був шокований: ми нікого не забираємо! Якщо ви хочете стати частиною нас – приєднуйтесь.

- Заради чого ви порадили б європейцям відвідати Україну найближчим часом – заради чемпіонату з футболу, гарних дівчат, дешевої органічної їжі або щоб побачити, як в країні із середньою зарплатою $ 338 всі парковки перед урядовими будівлями забиті машинами преміум-класу?

- Україна – чудова країна, в ній живуть дуже гарні люди. Євро-2012 – лише привід переконатися, наскільки країна красива.

Що стосується величезної різниці між багатими і бідними, то незаперечним є той факт, що гостей України це неймовірно дивує. Я з Португалії, і в моїй країні живе багато українців. Португальці думають, що Україна – дуже бідна країна, оскільки багато емігрантів звідси приїжджає до нас. Але коли португальці опиняються в Києві, то не можуть повірити в кількість розкішних машин на дорогах.

Україна не бідна країна, проте в ній живе дуже багато бідних людей. Але я впевнений: якщо країна правильно використовуватиме свій потенціал, все може змінитися.

***

Цей матеріал опублікований в № 14 журналу Корреспондент від 13 квітня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: УкраїнаЄСінтерв'юТейшейра
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах