Головна
 

Корреспондент: Ходяча енциклопедія. Інтерв’ю із засновником Вікіпедії Джиммі Уейлсом

23 травня 2012, 11:16
0
9
Корреспондент: Ходяча енциклопедія. Інтерв’ю із засновником Вікіпедії Джиммі Уейлсом
Фото: Фото Таїсії Стеценко
Джиммі Уйелс 11 років тому і не сподівався на такий успіх Вікіпедії

Творець Вікіпедії Джиммі Уейлс в інтерв’ю Ксенії Карпенко розповів про достовірність інформації в його онлайн-енциклопедії, вплив інтернету на людину і «жахливий» автомобіль Ferrari. А також про те, як він зірвав вручення премії Володимиру Путіну і чому справа Юлії Тимошенко зіпсувала імідж України. Матеріал розміщено у №19 журналу Корреспондент від 18 травня 2012 року.

У конференц-румі шикарного київського готелю Hayatt 45-річний чоловік у скромному сірому костюмі захоплено грає на своєму планшеті в популярну комп'ютерну гру CargoBay. На даний момент він повністю відірваний від світу, у якому кожен день 200 млн людей користуються послугами його дітища.

Через хвилину людина піднімає голову і із зосередженого геймера перетворюється на усміхненого співрозмовника – Джиммі Уейлса. Цей американець 11 років тому створив Вікіпедію, найвідомішу онлайн-енциклопедію у світі, статті в якій пишуть і редагують користувачі.

До Києва Уейлс приїхав на два дні на запрошення українського мільярдера і мецената Віктора Пінчука, щоб виступити на форумі стипендіальної програми Завтра.UA, що підтримує талановиту молодь.

Після цієї акції "тато" Вікіпедії поспілкувався з Корреспондентом, довівши, що широта його знань цілком може конкурувати за цим показником зі створеною ним енциклопедією. Лише за 25 хвилин бесіди Вейлз встиг поговорити про вартість свого бізнесу, його порнопопередника, правдивість інформації у Вікіпедії і навіть про українського екс-прем'єра Юлію Тимошенко.

- Запускаючи 11 років тому Вікіпедію, чи передбачали ви, в якого гіганта вона перетвориться? Яку мету тоді ставили?

- Створюючи Вікіпедію, я був налаштований оптимістично. І я передбачав, що в пошуковиках енциклопедія буде серед перших 50, принаймні я все для цього робив. Але сьогодні Вікіпедія входить до п'ятірки найбільш відвідуваних сайтів у Мережі. Навіть з урахуванням моїх оптимістичних прогнозів я не уявляв собі такого приголомшливого результату.

- Вікіпедія зробила вас знаменитістю, але чи зробила вона вас багатшим? У яку суму ви можете оцінити свої статки?

Ні, не надто [зробила багатшим], але почуваю я себе непогано. (Усміхається).

- Все ж про яку суму йде мова?

- Поняття не маю. У мене є комерційні компанії, які цілком успішні в бізнесі. Можливо, коли-небудь я підрахую їхню вартість.

- Відомо, що першим вашим проектом (попередником Вікіпедії) був онлайн-пошуковик порно. Чи існує він сьогодні?

- Ні, не було ніякого сайту ...

- Про нього говорить відповідна стаття у Вікіпедії. Вона бреше?

- Ну я не знаю, про який сайт ви говорите.

- Він називається вomis.com.

- Так, такий сайт дійсно був. Це сайт-пошуковик, як Yahoo!. Його вже давно немає. Фактично, це був прадід Вікіпедії. Користувачі ділилися посиланнями і могли таким чином обмінюватися інформацією, створюючи спільноти. Це був комерційний сайт, але згодом прибуток отримувати з нього стало непросто.

- Загальновідомо, що у Вікіпедії чимало недостовірної інформації. Вас це не засмучує?

- Загальновідомо, що у Вікіпедії мало недостовірної інформації. Ми досліджували і вивчали її якість в порівнянні з іншими енциклопедіями: звичайно, Вікіпедія недосконала, але вона досить якісна.

- Який штат редакторів у Вікіпедії?

- Залежить від того, як рахувати. Звичайно, ми не враховуємо тих, хто робить лише один запис, – вони не стають частиною Вікі-спільноти. Якщо говорити про активних редакторів у всьому світі, то це приблизно 80 тис. осіб. Дуже активних редакторів – від 8 тис. до 10 тис. Але якщо говорити про основний склад, то це 5 тис. редакторів, які знають один одного.

- У 2011 році ви вийшли зі складу журі німецької премії Квадрига (присуджується політикам різних країн за гуманітарні досягнення) через те, що премію вирішили присудити прем'єру Російської Федерації Володимиру Путіну. Фактично через вас Путін не отримав Квадригу. Навіщо ви це зробили?

- Найбільше в тій ситуації мене обурило, що зі мною як з членом журі ніхто і не думав радитися. Тобто організатори оголосили про присудження премії, навіть не запитавши журі. І справа була не в Путіні, хоча я дійсно не вважаю його головним номінантом на премію за гуманітарні досягнення в політиці. Але що в результаті вийшло? Організатори поставили самі себе в незручне становище: оголосили Путіну про нагороду, а потім самі ж її і скасували.

- Ви опинилися в Україні напередодні Євро-2012 і в той час, коли Захід активно критикує офіційний Київ за його позицію у справі екс-прем'єра Юлії Тимошенко. Яким ви бачите імідж України у світі?

- Імідж України в світі на сьогоднішній день негативний через ставлення [влади] до Юлії Тимошенко. Відчувається, що в Україні щось пішло неправильно, не так, як повинно бути. Знаєте, після наснаги помаранчевої революції і позитивних тенденцій в Україні дуже шкода, що зараз так вийшло.

- Це ваш перший візит в Україну. Що вразило вас і що засмутило?

- Так, це моє перше знайомство з Україною, і я тут буду недовго, тому в мене не буде можливості побачити все сповна.

Я встиг поспілкуватися зі студентами. Це був відмінний досвід – весела, допитлива молодь у вас в Україні. Що стосується Києва, у мене склалося враження, що в ньому поєдналися два міста: дуже багато безглуздої радянської архітектури в поєднанні із сучасністю. Але видно, що у країни величезний потенціал.

- Ви приїхали на запрошення мецената і мільярдера Віктора Пінчука. Які у вас стосунки?

- Я б сказав, що ми просто знайомі, але я думаю вже про те, що нам час ставати друзями. (Усміхається) Ми познайомилися сім років тому, я виступав з доповіддю під час круглого столу в Давосі. Я вважаю його розумною і цікавою людиною, він робить багато цікавих проектів.

- Кажуть, ви аскет. А в чому собі ніколи не відмовляєте?

- У доступі до інтернету. (Сміється.) Але в побуті я дійсно дуже невибагливий.

- Що для вас означає інтернет і скільки часу ви проводите в онлайні?

- Інтернет і комп'ютер – це моя робота. Тому, як тільки я встаю вранці, я вже онлайн. Потім обідаю – і знову онлайн. Виходить, що годин десять приблизно я в Мережі.

- Але зовсім без матеріального обійтися не можна. У якій квартирі ви живете, на якому автомобілі їздите?

- У мене є апартаменти і в Лондоні, і у Флориді. Я живу в самому центрі Лондона, але не через пристрасть до дорогих апартаментів, а через зручність: не люблю довго добиратися до роботи, та й на інтерв'ю зручно ходити.

У Лондоні у мене немає машини, а у Флориді є: адже в Америці у всіх є машини. У Штатах я їжджу на невеликому Hyundai.

- У вашому гаражі є ще Ferrari ...

- Так, але тільки Ferrari у мене була кілька років тому. Я її продав. Це найжахливіша машина, яку тільки можна собі уявити. Дуже незручна.

- В Україні швидко зростає інтернет-аудиторія, і багато активних користувачів Вікіпедії. Як ви оцінюєте місцеву Вікіпедію?

- В Україні одна з найбільших Вікіпедій у світі, в української Вікіпедії 14-те місце. Вона всього лише на два ступені нижче за китайську, та й то лише тому, що китайців більше, ніж українців. Вікі-спільнота в Україні активна і дуже відповідально ставиться до своєї справи. Вікіпедія тут дуже популярна.

- Чи плануєте запустити ще щось грандіозне?

- Я думаю, що Вікіпедія досить грандіозна. (Усміхається) У мене завжди в голові є ідеї і плани, але на даний момент я не готовий щось анонсувати.

- Чого хотіли б досягти?

- Банального: зробити так, щоб у кожного жителя Землі був доступ до безкоштовної енциклопедії його рідною мовою. І ми досягаємо цієї мети, але попереду ще дуже багато роботи. Жителі Африки та Індії тільки починають з'являтися в онлайні, і нам належить ще багато роботи в цьому напрямі.

- Яким бачите майбутнє людства у зв'язку з його глобальним зануренням в інтернет?

- Я вважаю, що вплив інтернету залежить від того, на кого і де цей вплив справляється. Унікальна можливість людей об'єднуватися в мережі з метою щось дізнатися і чогось навчиться, а іноді і вимагати змін вже сильно впливає на реальне життя. Інтернет стане для багатьох куточків нашої планети провідником грамотності: адже для того, щоб щось дізнатися в Мережі, потрібно навчитися читати.

Інтернет – це унікальний вплив віртуального світу на реальний. Сьогодні понад 2 млрд щодня (так було сказано у розмові, – ред.) перебувають в онлайні. Через два-п'ять років ця цифра стане значно більшою, тому і вплив інтернету стане більш відчутним.

- Інтернет може справляти і поганий вплив ...

- Так, є кілька негативних аспектів. Приміром, мені ніколи не зрозуміти, коли друзі чи пара, прийшовши в ресторан, занурившись у телефони, забувають один про одного. Це дуже негарно, на мій погляд.

Звичайно, є ризики у зв'язку з використанням інтернету, але вони невеликі. Приміром, мікроблоги Twitter: короткі експресивні повідомлення-заклики можуть стати причиною несанкціонованого протесту. А такі речі потрібно робити, ретельно продумавши і відклавши емоції в бік.

Щоб уникнути подібного, необхідно, перш за все, це розуміти. І тоді можна говорити про високу ефективність і користь інтернету.

- Чи читаєте ви звичайні книги? Художню літературу?

- Так, звичайно, я багато читаю. Щоправда, цифрову версію на своєму iРad. З останнього – Володар кілець Джона Р. Р. Толкієна. Моя 11-річна дочка читала її [книгу] за шкільною програмою, і я позичив.

- Чи слідкуєте за безпекою вашої дитини в Мережі?

- Це цікавий момент. Тут знову-таки все залежить від дитини. Моя дочка – суперфанатка інтернету. Вона відмінно в ньому почувається. Веде блог, спілкується в соцмережах. Так, вона дійсно живе в Мережі. Але у Вікіпедії поки що нічого не писала. (Усміхається) У майбутньому, думаю, буде.

- Чи ви б хотіли, щоб про вас, як про [засновника Apple] Стіва Джобса, написали книгу або зняли фільм, як про [творця Facebook] Марка Цукерберга?

- О ні, тільки не це. Це було б дуже нудне кіно. Я особисто знаю Марка Цукерберга. Коли я побачив його героя у фільмі, то зрозумів, що його герой і він справжній – різні люди. Фільм Facebook сам по собі дуже цікавий, але він не має нічого спільного з реальними його героями. У житті вони зовсім інші.

***

Цей матеріал опублікований в № 19 журналу Корреспондент від 18 травня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: інтерв'юзасновниквікіпедія
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах