Головна
 

Корреспондент: Туди йдуть кошти. Великий український бізнес шаленими темпами переводить гроші в офшори

20 червня 2012, 09:20
0
95
Корреспондент: Туди йдуть кошти. Великий український бізнес шаленими темпами переводить гроші в офшори
Фото: Фото Наталі Кравчук
Юрфірма Дениса Кузнєцова планує відкрити офіс на Кіпрі

Великий і середній бізнес розлючено перекачує кошти в офшорні зони. Для цього у капіталістів є мінімум п'ять об'єктивних причин, пише Максим Біроваш у №23 журналу Корреспондент від 16 червня 2012 року.

Журналіст Сергій Щербина на свій страх і ризик опублікував шалену статистику переведення грошей українськими банками в офшорні зони. В останні два роки в безподатковий рай вирушило понад 420 млрд грн. Це більше, ніж річний бюджет України. Реакція банкірів передбачувана.

"Деякі банки фактично визнали, деякі промовчали, деякі прокляли, – каже Щербина. – Суми, які назвали наші джерела в органах влади, приголомшують уяву".

Подібний сплеск транзакції, за словами першого заступника голови парламентського комітету з митної та податкової політики Сергія Терьохіна, можна було спостерігати в 2008 році, коли чітко запахло кризою.

"З цих гігантських баришів в український держбюджет не платяться податки, не відраховуються експортні мита, не нараховується ПДВ, – каже парламентарій. – Пізніше ці гроші, звичайно, повертаються в Україну у вигляді інвестицій, але знову-таки ніхто за законом з інвестора податки брати не буде".

У підсумку бюджет недоотримає податок на прибуток у розмірі як мінімум 80 млрд грн. Цієї суми було б достатньо, щоб тричі перекрити дефіцит держбюджету

У підсумку бюджет недоотримає податок на прибуток у розмірі як мінімум 80 млрд грн. Цієї суми було б достатньо, щоб тричі перекрити дефіцит держбюджету або профінансувати проведення ще одного чемпіонату Європи з футболу.

Причини офшорної активності, на думку Дмитра Бірковського із запорізької юркомпанії UAoffshore – податковий тиск і близькість парламентських виборів, після яких, як правило, починається переділ ринку.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко до цього списку додає страх компаній перед гривнею, що слабшає. "Виведення грошей – це недоплата з податків і зборів до бюджету, який потім латається за рахунок інших підприємців, що працюють в Україні", – пояснює експерт.

Острови везіння

Денис Кузнєцов, керуючий партнер українського офісу міжнародної юридичної компанії Amond & Smith, що спеціалізується на податковому плануванні, замислився про доцільність вивчення грецької мови. Його фірма планує відкрити офіс на Кіпрі, в податковому раю, куди не заростає народна стежка українського бізнесу.

"Можу сказати на прикладі своєї компанії, що за останній час кількість клієнтів зросла в рази", – каже Кузнєцов.

Способів виведення капіталу в теплі краї тисячі, юрист розповідає Корреспонденту про найбільш банальні. Наприклад, зараз в пошані у промисловців схема інсайдерських кредитів, коли офшорна компанія бізнесмена дає кредит своєму українському офісу під величезні річні, а та потім протягом кількох років виводить грошові кошти у вигляді погашення боргу.

Якщо у 2009 році в офшори пішло близько 115 млрд грн., то у 2010-му і 2011-му в середньому по 210 млрд грн., а лише за перших два місяці 2012 року ця сума досягла 50 млрд грн.

Такі та інші схеми набирають обертів. Якщо у 2009 році цією стежкою в офшори пішло близько 115 млрд грн., то у 2010-му і 2011-му в середньому по 210 млрд грн., а лише за перших два місяці 2012 року ця сума досягла 50 млрд грн.

"Під час експорту весь метал, вугілля йде через офшори, – продовжує лікнеп Кузнєцов. – Там залишається маржа".

Масла у вогонь підливає професор Інституту проблем ринку та економічних і екологічних досліджень Володимир Осипов. Він каже, що з 14 українських металургійних заводів 13 працюють через одну офшорну компанію. У результаті частка вітчизняних корпорацій, які активно використовують офшори, за два роки зросла з 50% до 80%, запевняє Охріменко. У країнах Євросоюзу цей показник не перевищує 15%.

Юліан Ріс, глава київського офісу Beiten Burkhardt, німецької юридичної компанії, що спеціалізується на комерційному праві, каже, що в Україні плутають оптимізацію податків і ухилення від їхньої сплати. У підсумку держава позбавляється таких потрібних надходжень, а бізнес втрачається в офшорах. Ріс також зазначає, що в Європі мода на офшори пройшла і тепер багато інвесторів з підозрою дивляться на фірми, до цього часу пов'язаних з "податковим раєм".

"У Німеччині багатьом компаніям просто непристойно і невигідно працювати з офшорами", – розповідає Ріс.

З наваром

Рішучість, з якою український бізнес рветься в офшор, продиктована мінімум п'ятьма причинами. Першу і другу називає економіст Борис Кушнірук. Через фірми в офшорах переводяться в готівку кошти для скуповування активів, що дешевшають, і для фінансування виборчої кампанії. За підрахунками Кушнірука, під потреби парламентської гонки в країну ввійде близько $ 1,5 млрд.

"Багато компаній хочуть зустріти кризу з готівкою, для цього гроші потрібно вивести з України і там перевести їх у готівку", – пояснює експерт.

Для багатьох великих підприємств виведення активів на свою міжнародну ланку – відмінний спосіб захиститися від посягань на власність

Третю причину активізації офшорних історій озвучує Володимир Ланда, керівник аналітичного відділу інвесткомпанії UFC Capital. Він вважає, що для багатьох великих підприємств виведення активів на свою міжнародну ланку – відмінний спосіб захиститися від посягань на власність.

"В такому випадку, якою б не була після виборів влада, вона не зможе зачепити міжнародну компанію, інакше це буде найпотужніший удар по інвестиційному клімату і справою займеться не наш, а міжнародний суд, – каже Ланда. – Саме тому зараз і великі банки подумують про виведення свого акціонерного капіталу за кордон".

Четвертий аргумент, що пояснює причину втечі в офшори, пролунав від Вадима Медведєва, юриста компанії Ulysses. Мова йде про переведення капіталів зі стресової зони в зону підвищеної стабільності.

Корреспондент запитав у керівництва Першого українського міжнародного банку, в чому причина активності переказу коштів на офшорні рахунки. У банку відповіли, що власні залишки коштів в подібні зони не направляли, а тримають їх "в найбільш надійних європейських і американських банках". Що стосується доручення своїх клієнтів, це банківська таємниця і тому не обговорюється.

П'ята причина підвищеного попиту на офшорне дезертирство – так звана оптимізація податків. І справа не стільки у високих ставках, скільки в посиленому тиску
фіскальних органів

Так чи інакше є і п'ята причина підвищеного попиту на офшорне дезертирство – так звана оптимізація податків. І справа не стільки у високих ставках, скільки в посиленому тиску фіскальних органів.

"Великому бізнесу набагато зручніше працювати в Україні, але, незважаючи на домовленості, податкова знову прийшла і заявила, що у нас планове навантаження. І почалися авансові платежі, невідшкодування ПДВ, поки ти не заплатиш 70% авансу за податками, – каже Охрименко. – У результаті, за винятком двох груп в Україні, всі інші зрозуміли, що в Україні працювати небезпечно, і тепер вони змушені переводити в офшор".

Є, щоправда, і шоста причина втечі капіталів – бажання власників уберегти себе від витоку інформації про реальні розміри своїх статків. Країна, де розмістилася компанія, навіть на офіційний запит сама вирішує, яку інформацію видавати, а яку приховати.

"Коли [Дмитро] Фірташ розлучався з дружиною, то вона сказала суду, що він приховує частину своїх активів в офшорах на Британських Вірджинських островах, – розповідає Кузнєцов. – Печерський суд звернувся з проханням розкрити інформацію, і британський верховний суд вирішив не розкривати її".

Недоотримані податки і всі інші соціальні відрахування, що розчинилися в південному напрямку острова фінансової свободи,доведеться покривати тим, хто не встиг або не зміг сховатися в цій зоні підвищеної комфортності

У результаті недоотримані податки і всі інші соціальні відрахування, що розчинилися в південному напрямку острова фінансової свободи, доведеться покривати тим, хто не встиг або не зміг сховатися в цій зоні підвищеної комфортності.

"Влада спочатку дозволяє олігархам зайти в офшори, а потім намагається компенсувати виниклу недоплату за податками за рахунок ще більшого терору малого та середнього [бізнесу], – каже Охрименко. – Але все так не покриєш, і потім один вихід – включати [грошовий] друкарський верстат".


Український калькулятор

$ 53 млрд – стільки грошей пішло з України на рахунки офшорних компаній протягом 2010-2011 років. Це третина всього внутрішнього валового продукту, відомого як ВВП

80 млрд грн. – недоотримані податкові відрахування від сум, що пішли в офшорні країни. Цих грошей вистачило б, щоб тричі закрити дірку в державній скарбниці

13 українських меткомбінатів принаймні в минулому році працювали через одну офшорну зону. Рідкісна єдність

***

Цей матеріал опубліковано в № 23 журналу Корреспондент від 16 червня 2012 року. Передрук публікацій журналу Кореспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: УкраїнагрошіКіпрофшори
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах