Головна
 

Корреспондент: Київські фрески. Арсенале за перший місяць роботи відвідали 20 тис. українців

21 червня 2012, 15:31
0
30
Корреспондент: Київські фрески. Арсенале за перший місяць роботи відвідали 20 тис. українців
Фото: Фото Дмитра Ніконорова
Інсталяція Яйої Кусами Сліди у майбутнє стала улюбленим місцем фотографування публіки

Арсенале 2012, найбільший культурний проект незалежної України, за перший місяць роботи у столиці відвідали 20 тис. українців. У планах організаторів – межа 200 тис. глядачів, що можна порівняти з європейськими проектами-знаменитостями, пише Ірина Ілюшина у № 23 журналу Корреспондент від 15 червня 2012 року.

Яскраво одягнена темноволоса дівчина років 17 у компанії більш скромного однолітка вручає охороні музейного комплексу Мистецький арсенал два вхідних квитки і нетерпляче чекає, поки їй дозволять пройти. Але правоохоронці входу залишаються нерухомими, пояснюючи прихильниці мистецтва, що запрошення – за її словами, віддані їй батьком – були дійсні тільки у день відкриття.

Доки молоді люди розмовляють з охороною, за ними виростає черга – навіть у будній день охочих потрапити на Першу українську бієнале сучасного мистецтва Арсенале 2012, яка до 31 липня розмістилася у Мистецькому арсеналі, чимало. І ціна квитків 50-80 грн., що можна порівняти зі світовими аналогами, українців не відлякує: з моменту відкриття виставку відвідали понад 20 тис. осіб, а кожен тиждень, за словами комісара бієнале та директора Мистецького арсеналу Наталії Заболотної, додається ще 5-7 тис. осіб.

Ціна квитків 50-80 грн. українців не відлякує: з моменту відкриття виставку відвідали більше 20 тис. осіб і кожен тиждень додається ще 5-7 тис. осіб

"Виставка дуже затребувана, адже вперше в Україні проходить настільки масштабна подія, – повідомляє вона. – 100 іноземних зірок [сучасного мистецтва] беруть участь; також цікаво подивитися, як виглядають у цьому контексті наші художники".

Першу українську бієнале помітили і за кордоном – фактично всі великі видання Європи та США написали про цю подію. "Щоправда, вони чомусь вирішили, що цей захід організувала українська влада. Якби це було б так", – гірко посміхається Заболотна, уточнюючи, що організувати цю подію вдалося швидше всупереч, ніж завдяки владі.

Як би там не було, після початку чемпіонату з футболу та приїзду іноземців, організатори очікують збільшення кількості гостей – за їхніми прогнозами, до кінця липня, тобто до закриття виставки, число глядачів зросте до 200 тис.

Поки що цієї межі подібні заходи в Україні не досягали, хоча потенціал є. Наприклад, на найгучніші виставки у центрі сучасного мистецтва PinchukArtCentre приходять понад 180 тис. глядачів. І вхід туди, на відміну від Арсенале, безкоштовний.

Найстарішу бієнале світу у Венеції відвідують кілька сотень тисяч глядачів. До того ж цікавість рік від року зростає: так, у 2011-му експозицію побачили рекордні 440 тис. осіб, хоча ціна питання – 12 євро, одна з найвищих у світі.

Найстарішу бієнале світу у Венеції відвідують кілька сотень тисяч глядачів. До того ж цікавість рік від року зростає: так, у 2011-му експозицію побачили рекордні 440 тис. осіб, хоча ціна питання – 12 євро, одна з найвищих у світі

Якщо не за масштабом, то за рівнем представлених художників і робіт вітчизняну бієнале можна порівняти з венеціанською, впевнена Леся Авраменко – український мистецтвознавець. Вона неодноразово була на італійському огляді сучасного мистецтва і в числі перших встигла відвідати Арсенале.

"Дуже високий рівень експозиції", – зазначає Авраменко. І додає, що в Україні гігантський потенціал для таких заходів як з боку публіки, так і з боку митців. Так що через два роки, сподівається вона, українська бієнале буде ще масштабнішою.

Втім, і цього разу подивитися є на що: у наново відкритих просторах музейного комплексу розмістилися більше двох сотень робіт, і, щоб хоча б кинути погляд на кожну з них, відвідувачам потрібно пройти близько 2 км. Ну а щоб ознайомитися з усіма творами детально, необхідний цілий день – організатори підрахували, що загальний хронометраж тільки представлених на виставці відео становить 6,5 годин.

Біля деяких робіт шикуються черги – наприклад, біля інсталяції Наслідки знищення вічності японської художниці Яйої Кусами, що являє собою темну кімнату, залиту водою, з маленьким острівцем біля входу. В очікуванні своєї черги побачити, що залишилося від вічності, Корреспондент цікавиться враженнями від бієнале у двох молодих людей, що стоять попереду, і у відповідь отримує чи не мистецтвознавчий аналіз експозиції.

Але запитання, чи не займаються вони самі мистецтвом, змушує їх розсміятися. Денис Богінич і його ровесник Андрій Тищенко – юристи, а настільки підкованими у сучасному мистецтві почуваються завдяки тому, що регулярно, впродовж уже декількох років, відвідують майже всі виставки – в Мистецькому арсеналі, PinchukArtCentre та столичних галереях.

Одне з найпопулярніших у глядачів місць на Арсенале – російська інсталяція Олега Кулика, створена ним спільно з Деном Крючковим і Гермесом Зайготтом. Це відеоперформанс, що проходить у відгородженому від решти залу просторі, куди глядач потрапляє, пройшовши крізь парову завісу. В результаті його чекає темний п'єдестал, на який відвідувач вмощується, і кілька екранів з тонкої, майже невагомої матерії, на які під музику Клаудіо Монтеверді, Георга Фрідріха Генделя і традиційних буддійських ритмів транслюється відео.

Ось на екрані з'являються фігури, що нагадують чайок у польоті, й одна зі співвітчизниць, що спостерігає за перформансом, змахує руками. "Здається, я сама стану тут птахом", – з непідробним подивом і радістю ділиться вона враженнями з подругою.

Ідилію перериває охорона – галерея зачиняється.

– Як непомітно минув час! А я ж іще не все подивилася! – скаржиться жінка-птах. Інша, покірно виходить із зали у супроводі охоронця, заспокоюючи подругу:

– Нічого, вони відкриті до липня, прийдеш ще якось.

Авраменко також збирається ще раз відвідати експозицію. "Вона того варта! До того ж я б хотіла глибше розібратися в нюансах деяких робіт", – не приховує як захоплення, так і професійного інтересу мистецтвознавець.

***

Цей матеріал опубліковано в № 23 журналу Корреспондент від 15 червня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: Мистецький арсеналКиївбієналеАрсенале 2012
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах