Головна
 

Корреспондент: Точка зору. Смаки мільйонерів

11 липня 2012, 14:52
0
24
Корреспондент: Точка зору. Смаки мільйонерів
Фото: Фото Ірини Ілюшиної
На виставки на кшталт Арт-Базелю першими намагаються потрапити колекціонери

Показником статусу для зарубіжних багатіїв давно стали колекції творів мистецтва, у тому числі сучасного. В Україні, за рідкісним винятком, заможні громадяни змагаються автомобілями та годинниками, пише у колонці Максим Волошин, директор галереї Мистецька збірка, в № 26 журналу Корреспондент від 6 липня 2012 року.

Цього року світові знаменитості й мільйонери влаштували справжню тисняву біля входу на vip-показ міжнародного ярмарку Арт-Базель, яку називають Олімпійськими іграми у мистецтві.

Мультимільярдер Стів Коен, власник Chrysler Building і Rockefeller Center Джеррі Спейер, медіамагнат Пітер Брант, власник Gucci Group Франсуа Піно і знаменитий ювелір Лоуренс Графф прибули до величезного художнього павільйону одними з найперших, майже по-спортивному змагаючись за першість побачити і придбати прекрасне.

Усередині павільйону колекціонери теж не забарилися – твори мистецтва ціною десятки мільйонів доларів розходилися неначе гарячі пиріжки. Найдорожчою роботою стала абстракція Марка Ротко Untitled ціною $ 78 млн. До неї пильно приглядався Стів Коен, але в підсумку придбав більш скромну – за $ 20 млн – червоно-синьо-жовту абстракцію ABCourbet роботи культового німецького художника Герхарда Ріхтера.

Інсталяція Дональда Джадда, зроблена з кількох плексигласових ящиків, принесла галереї David Zwirner $ 2,6 млн. Диптих Такаші Муракамі Шангрі-Ла, блакитний/ Шангрі-Ла, рожевий пішов за $ 1,5 млн. Галерея Hauser & Wirth продала Накази американського художника з одеським корінням Філіпа Гастона за $ 6 млн, а дерев'яну скульптуру Пола Маккартні Білосніжка і принц на коні – за $ 1,8 млн.

Сумарна вартість всіх творів мистецтва на нинішньому Арт-Базелі становила близько $ 2 млрд

Сумарна вартість всіх творів мистецтва на нинішньому Арт-Базелі, який проходить вже 43-й раз поспіль і збирає сотні галерей, тисячі художників і відвідувачів, серед яких найвпливовіші люди планети, становила близько $ 2 млрд.

Саме тут розумієш: мистецтво – хороша інвестиція, і великий бізнес його любить. Навіть банки колекціонують арт-об'єкти: так, у зборах швейцарського гіганта UBS, що у 1994-му став головним спонсором ярмарку, налічується близько 35 тис. робіт. Про нього навіть жартували, що ця колекція приносить банку більше прибутку, ніж річна діяльність. Німецький Deutsche Bank, спонсор філії Арт-Базеля у Гонконгу, є власником 60 тис. творів сучасного мистецтва.

До прекрасного долучалися не лише банки: на виставці були й представники тютюнового гіганта Davidoff, і концерну BMW.

Погодившись, що мистецтво – вигідне вкладення, доводиться погодитися і з тим, що інвестори платять не просто за художню цінність роботи, а за бренд. Особливо це стосується сучасного мистецтва

Втім, погодившись, що мистецтво – вигідне вкладення, доводиться погодитися і з тим, що інвестори платять не просто за художню цінність роботи, а за бренд. Особливо це стосується сучасного мистецтва. В одному з останніх інтерв'ю Деміен Херст розповів, що на нього працюють близько 80 художників. Але таке зізнання вже навряд чи зашкодить популярності Херста, адже саме його ім'я в кутку роботи коштує мільйони.

Одна з найпопулярніших галерей світу, Gagosian, привезла роботи на загальну суму $ 250 млн. Більшість авторів, відібраних її господарем Ларрі Гагосяном, перевірені імена: Херст, Енді Уорхол, Пабло Пікассо. Поруч з титанами арту виставляли і талановитих художників-початківців, чиї роботи можна було придбати за $ 500 – 1.500. На них теж є попит, якщо вгадати серед них майбутніх Уорхолів і Пікассо, через 50 років вартість придбання зросте у сотні разів.

Але якщо на заході мільйонери хизуються ранніми Пікассо у приватній колекції, то у наших олігархів статус до цього часу вимірюється автомобілями та вертолітними майданчиками.

Складно уявити собі Ріната Ахметова, Ігоря Коломойського, Олександра Ярославського й інших представників української бізнес-еліти у натовпі біля входу до Арт-Базелю. З публікацій у пресі ми чуємо лише про чергові годинники Ахметова ціною $ 700 тис. або про новинки в гаражах заможних українців. Адже інші українці намагаються наслідувати спосіб життя та смаки цих людей, в міру своїх сил і можливостей.

Тішить, звичайно, що серед вітчизняних політиків і бізнесменів все ж є колекціонери і меценати. Ігор Воронов, наприклад, знайомить українців з роботами Огюста Родена, Едгара Дега та Олександра Архипенка з власної колекції. Олександр Фельдман володіє колекціями живопису, скульптури та графіки і теж періодично влаштовує виставки.

Таких людей можна перерахувати на пальцях. Залишається сподіватися, що Віктор Пінчук, який вважається провідним гравцем в арт-секторі на пострадянському просторі і не соромиться розповідати про свої покупки, виступить прикладом для своїх колег.

Предмети мистецтва не тільки дозволяють висловити і підкреслити власну індивідуальність і продемонструвати тонкий смак, але і вийти за межі часу

Адже предмети мистецтва не тільки дозволяють висловити і підкреслити власну індивідуальність і продемонструвати тонкий смак, але і вийти за межі часу. Це розуміли меценати минулих століть, завдяки яким до наших днів дійшло безліч шедеврів. Так увійшов в історію і українець Микола Терещенко, який заснував Київський і Глухівський музеї мистецтва.

Це розуміють і сучасні колекціонери – за кордоном. Але наш капіталізм молодий, і багато хто з раптово розбагатілих співвітчизників ще не вдосталь задовольнився всіма привілейованими благами. Повинна ж наша бізнес-еліта, награвшись літаками, машинками і крутими годинниками, звернути увагу на духовно-культурні цінності? Наприклад, на мистецтво. У тому числі українське.

***

Ця колонка опублікована у № 26 журналу Корреспондент від 6 липня 2012 року.

Передрук колонок, опублікованих у журналі, заборонено.

Відгуки та коментарі надсилайте за адресою korr-opinion@kpmedia.ua

ТЕГИ: Українамистецтвоколекціонування
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах