Головна
 

Корреспондент: Точка зору. Як звільнити депутатів

30 липня 2012, 08:28
0
5
Корреспондент: Точка зору. Як звільнити депутатів
Фото: Фото Наталі Кравчук
Нова якість політики з'явиться лише тоді, коли в суспільстві буде запит на цю якість

Якщо партії та депутатів в Україні будуть обирати не за рекламні кампанії і подачки під час виборів, а за реальні справи, Верховна Рада тут-таки зміниться більш ніж наполовину. І в значно кращий бік, пише у своїй колонці Вікторія Сюмар, виконавчий директор Інституту масової інформації, активістка громадського руху Чесно, у № 29 журналуКорреспондент від 27 липня 2012 року.

Після того як громадський рух Чесно закінчив досить масштабне дослідження мешканців будинку Верховної Ради, очевидним стало те, про що всі давно здогадувалися: переважна більшість депутатів українського парламенту не виконують своїх службових обов'язків і навіть не дотримуються законів. У будь-якій компанії чи корпорації за це належало б у кращому випадку звільнення. Обранці ж народу часто нагороджуються переобранням на посаду з колишніми повноваженнями.

Чому? Давайте по черзі.

Оцінка депутатів під час дослідження проводилася за шістьма цілком вимірюваними критеріями – чи ходив на роботу, чи голосував особисто, чи показав декларацію, чи не зрадив волі виборців або став "тушкою", чи причетний до корупції та інших правопорушень. Все це дає розуміння базових речей – як депутати ставляться до своєї роботи, чи розуміють суть прийнятих ними ж законів і чи відповідають їм.

За даними дослідження громадського руху Чесно виявилося, що з 450 депутатів 233 пропустили понад чверть засідань парламенту

Коли закони порушують люди, які їх пишуть і приймають, чи варто очікувати, що їх буде дотримуватися решта? Політична еліта повинна показувати суспільству приклад. І результати цього дослідження яскраво демонструють, який приклад українська політична еліта демонструє.

Виявилося, що з 450 депутатів 233 пропустили понад чверть засідань парламенту, тобто просто не ходили на роботу, за виконання якої їм платимо ми. 372 депутати приховали свої декларації, або ж їхній розкішний спосіб життя, м'яко кажучи, не відповідає задекларованому. З 450 осіб 49 – більше ніж кожен десятий – перейшли до інших фракцій, тобто почали займатися не тим, на що їх уповноважили люди, які за них проголосували. Також з'ясувалося, що 197 обранців або причетні до корупційних історій, або зловживають витратами державних коштів на свої потреби. І нарешті, 419 з 450 депутатів порушили Конституцію країни, передавши свої картки для голосування іншим людям – нечувана, до речі, в зарубіжних парламентах забава.

419 з 450 депутатів порушили Конституцію країни, передавши свої картки для голосування іншим людям – нечувана, до речі, у зарубіжних парламентах забава

У парламенті виявилися тільки три депутати, які відповідають усім шести критеріям: Микола Томенко, Олександр Гудима та Володимир Лановий, який депутатом став лише два місяці тому. Є й антигерої – три депутати, які порушили всі шість критеріїв: Давид Жванія, Ігор Савченко, Олександр Фельдман.

Тут виникає питання: чи може виконувати свої функції орган влади, більше половини членів якого регулярно ігнорують засідання або рутинно, з легкістю порушують закон? Напевно, ні. До того ж уся ця величезна лобістська машина існує за гроші платників податків і коштує їм понад 1 млрд грн. щорічно.

Нова якість у політиці не з'явиться сама по собі. Вона з'явиться тоді, коли в суспільстві народиться запит на цю нову якість. Коли звичайні люди будуть чітко усвідомлювати, що політиків наймають на роботу саме вони і що ці політики –
наймані менеджери

Ми довго чекали змін "зверху". Потім поступово прийшло розуміння, що реальні зміни повинні відбуватися також і "знизу". Нова якість у політиці не з'явиться сама по собі. Вона з'явиться тоді, коли в суспільстві народиться запит на цю нову якість. Коли звичайні люди будуть чітко усвідомлювати, що політиків наймають на роботу саме вони і що ці політики – наймані менеджери для розробки та реалізації політики у наших громадських інтересах. Ситуація зміниться, коли люди питатимуть з політиків, як вони виконують ці завдання, і навчаться виносити "двієчникам" справедливий вердикт на виборах.

Це відбудеться, коли виборці зрозуміють, хто і які дії приховуються за пакетами з гречкою і красивими бордами, що демонструють "подарунки" виборцю у вигляді дитячих майданчиків та мамографів. Коли вони зрозуміють, що величезні, багатомільйонні вклади у виборчу кампанію депутати потім повертають набагато більшими сумами шляхом доступу до державних ресурсів.

Зараз масовий виборець бачить в ефірі "досягнуту стабільність" партії влади і "податок на розкіш" від комуністів, реально залишаючись у невіданні, що комуністи вже давно у владі, що податок вони цілком могли ініціювати і раніше, і що "стабільності" депутати партії влади вже досягли, але лише для процвітання особистого бізнесу.

Другим етапом ініціативи Чесно стане дослідження не дійсних депутатів, а всіх кандидатів на мандат у парламенті – списочників і мажоритарників від провідних політсил і самовисуванців

Другим етапом ініціативи Чесно стане дослідження не дійсних депутатів, а всіх кандидатів на мандат у парламенті – списочників і мажоритарників від провідних політсил і самовисуванців. І донесення цієї інформації людям. Всі давно звикли до вибору котрого лиха меше, в той час як політики закликають нас "голосувати серцем". Аналіз кандидатів дає підстави голосувати розумом, і більшості політиків такий підхід не подобається.

Вибори в Україні давно не є змаганням ідей і бачень шляхів розвитку країни, як не є і пропозицією альтернативи. Вони перетворилися у технологію покупки виборця, де роль виборця суто механічна – голосувати. Виборцю не пропонують реалістичні програми, дискусії про майбутні політичні кроки в ефірі центральних телеканалів, дебати про те, як ці кроки зробити і хто з політиків на них здатен. Виборця не переконують, його купують обіцянками, грошима або продуктами. Цей шлях точно не приведе до змін, тим паче змін якісних. Якісні зміни можливі лише тоді, коли вибір стане раціональним, коли люди будуть володіти реальною інформацією про кандидатів – з фактами, доказами і без емоцій. А оцінку люди виставлять самостійно, власним голосуванням у жовтні.

Верховна Рада це не ефемерна структура, це цілком конкретні 450 осіб. І якість її роботи багато в чому залежить від якості конкретно кожного з цих людей

Чи є вибір або чи може наступний парламент бути ефективним і працювати в наших інтересах? Відповідь на це питання сьогодні багато в чому залежить від кожного з нас. Верховна Рада це не ефемерна структура, це цілком конкретні 450 осіб. І якість її роботи багато в чому залежить від якості конкретно кожного з цих людей: чи готові вони діяти відповідно до волі виборця і літери закону, чи готові партії відповідати за кожного свого депутата перед нами, виборцями, чи мають вони уявлення про мораль і закон?

Після того як виборці побачили реальну картину парламенту нинішнього, є надія, що депутати майбутнього парламенту стануть частіше згадувати про Конституцію, закони і норми. Принаймні опозиція вже пообіцяла особисте голосування кожного депутата у наступному скликанні. Взяв на себе такі зобов'язання і УДАР Віталія Кличка, й Анатолій Гриценко.

Вибір – це можливість побачити людей, здатних на зміни, які бачать проблему, розуміють її та готові вирішувати. Вибір серед тих, хто готовий до нових правил і здатен за ними грати. Парламент стане іншим лише тоді, коли ми будемо цього не тільки хотіти, а й вимагати – словами, діями та власним рішенням на виборах.

***

Ця колонка опублікована у № 29 журналу Корреспондент від 27 липня 2012 року.

Передрук колонок, опублікованих у журналі, заборонено.

Відгуки та коментарі надсилайте за адресою korr-opinion@kpmedia.ua

СПЕЦТЕМА: Парламентські вибори-2012
ТЕГИ: вибориполітикаВерховна Рададепутати
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах