Головна
 

Корреспондент: План «Б». Інтерв’ю з Віктором Пинзеником

13 листопада 2012, 10:08
0
37
Корреспондент: План «Б». Інтерв’ю з Віктором Пинзеником
Фото: Фото Наталі Кравчук
Пинзеник закликає уряд припинити проводити політику з розростання бюджетної діри

Віктор Пинзеник, економіст-реформатор, який повертається в політику, в інтерв’ю Олександру Голубову розповів про головні помилки уряду і те, які кроки необхідно зробити, щоб не загрузнути в економічному болоті. Матеріал розміщено у №44 журналу Корреспондент від 9 листопада 2012 року.

Після трирічної перерви Віктор Пинзеник повертається в публічну політику. Цього разу в першій десятці виборчого списку партії УДАР Віталія Кличка він гарантовано потрапляє в парламент. І якщо до цієї сили політичні старожили ставляться насторожено – не знають, чого від неї очікувати, – щодо доктора економічних наук Пинзеника питань немає.

Уся його політична кар'єра минула під знаком реформ. Щоправда, в більшості випадків мова йшла не про успішні зміни, а про безплідні спроби, які наривалися на відсутність політичного запиту у тих, хто володів необхідними повноваженнями, констатує тепер він сам.

Причиною демаршу стала незгода з бюджетною політикою уряду. Затятий борець з державним боргом не хотів брати участь у забезпеченні соціальних ініціатив прем'єра за рахунок збільшення бюджетної дірки

Пинзеник працював в уряді Леоніда Кучми, в період його президентства був віце-прем'єр-міністром, очолював міністерство фінансів в уряді Юлії Тимошенко, і в лютому 2009 року подав з цієї посади у відставку. Причиною демаршу стала незгода з бюджетною політикою уряду. Затятий борець з державним боргом не хотів брати участь у забезпеченні соціальних ініціатив прем'єра за рахунок збільшення бюджетної дірки.

А тепер економіст не втомлюється повторювати, що у країни є серйозні проблеми з національною валютою і зовнішнім боргом, "кульгає" багато макроекономічних показників, у тому числі ВВП. Втім, на відміну від багатьох своїх колег по опозиції, Пинзеник упевнений, що ситуацію можна виправити.

- Зараз багато говорять про можливу девальвацію гривні. Водночас віце-прем'єр-міністр України Сергій Тігіпко заявляє, що резервів НБУ вистачить, як мінімум, на три місяці навіть без експортної виручки. Яка Ваша думка з цього приводу?

- Я не знав, що резерви призначені для затикання дірок. Я завжди вважав, що резерви потрібні, щоб їх не витрачати. Тому що будь-яка система стабільна, якщо в неї є резерви.

Якщо проблем немає, то куди поділося понад $ 10 млрд резервів, які були в Національному банку [України]? У вересні ми втратили $ 1,8 млрд, у жовтні – вже $ 2,4 млрд.

Для фахівця це зрозумілі речі – мова йде про девальвацію. Просто її приховують.

- І через якийсь час вона себе виявить?

- На ринку є перевищення попиту над пропозицією. Згідно з даними НБУ, ще в серпні минулого року резервів було $ 38,5 млрд. Сьогоднішні оперативні дані показують уже $ 26,8 млрд.

Я лише констатую факти – йде девальвація, яку замальовують продажем золотовалютних резервів.

- Як, на Вашу думку, в такій ситуації повинен діяти уряд?

- Немає нічого хорошого в тому, що проблему замальовують. Адже від цього вона лише наростає. Рішення тут очевидне і воно має бути прийняте. Рішення полягає в тому, що курс повинен реагувати на ситуацію, він повинен бути гнучким.

- Прем'єр Микола Азаров стверджує, що всі вимоги МВФ виконані. На Вашу думку, ми й справді можемо розраховувати на продовження співпраці з фондом?

- Я навіть не хочу коментувати, чи виконана ця програма. Це очевидно. Якщо грошей не дають, отже вона не виконана.

Не варто забувати, у якому стані перебуває наша економіка – вона падає. Так, у першому та другому кварталі вона зростала. Але зараз ми спостерігаємо спад. У серпні промисловість впала майже на 5%, у вересні – на 7%. Усі інші сектори економіки також падали. Крім торгівлі, яка розвивається за рахунок імпорту.

Якщо наростання бюджетного дефіциту – це добре, то у нас з Азаровим трохи різне розуміння хорошого.

Зовнішній борг зараз становить $ 129 млрд. З них $ 60млрд – це борг, який необхідно віддати в найближчі 12 місяців. Це перевищує розмір наших резервів

Зовнішній борг зараз становить $ 129 млрд. З них $ 60 млрд – це борг, який необхідно віддати в найближчі 12 місяців. Це перевищує розмір наших резервів. За рахунок чого доведеться покривати цей борг? Особливо, якщо інвестори масово залишають країну.

- Тобто, Ви вважаєте, що зовнішній борг – це головна економічна проблема України?

- Зовнішній борг – це борг всіх, хто позичав гроші за кордоном. Саме він тисне на гривню. Не має значення, хто купує долар, для того щоб повернути його за кордон – банк або уряд.

Не зовсім вірно, коли кажуть лише про те, що в наступному році держава повинна буде повернути $ 13 млрд. Не тільки уряд буде повертати борги. А мова йде про $ 60 млрд.

Це робить країну нестійкою з точки зору запозичень і дуже ризикованою з точки зору інвестицій. Якщо не дати правильні сигнали про те, що проблему збираються вирішувати, не варто чекати будь-якої серйозної інвестиційної активності.

- Якими мають бути ці сигнали?

- Причиною боргу є дефіцит бюджету. Я не кажу, що борг можна ліквідувати – сьогодні це утопія, на жаль. Це неможливо зробити за один рік. Але можна подати сигнал про те, що країна почала його зменшувати. Для цього потрібно боротися з дефіцитом бюджету.

Однак уряд проводить політику, за якої ця діра в поточному році розростається. І рішення тут очевидні. Їх диктує економічна ситуація.

- Згідно з однією з економічних теорій, в момент кризи, навпаки, добре позичати гроші, для того щоб стимулювати попит й економіку в цілому. Вам не здається, що якщо держава почне економити, скорочуючи державний борг, то ситуація лише посилиться?

- Проблема боргу – це не лише проблема бажання позичити. Потрібно ще знайти того, хто погодиться дати в борг.

Україна мала 89 млрд грн. боргу на початку 2008 року, а зараз ця цифра становить 496 млрд грн. І ці зміни відбулися лише за 4,5 роки.

Давати нам гроші стало ризиковано. У цьому році товарний експорт буде менше імпорту приблизно на $ 17 млрд, резерви зменшилися до $ 26,8 млрд, а боргів на наступний рік [треба буде повернути] $ 60 млрд. Нехай мені хтось пояснить, звідки візьметься можливість покрити потребу в доларах. І не факт, що завтра ми зможемо знову позичити.

Країну можуть піднімати інвестиції, а не влізання в борги. А всі ці проблеми бюджетного дефіциту, боргу – це проблеми фінансової стабільності, без якої про слово "інвестор" можна забути.

- Раніше Ви неодноразово виявляли занепокоєння з приводу того, що перерахування НБУ до державного бюджету вже зараз істотно перевищили план на цей рік. Чи свідчить це про те, що запущено друкарський верстат?

- На сьогоднішній день Національний банк перерахував у скарбницю 14,6 млрд грн. Спочатку план складав 9,6 млрд грн., але зараз він дещо збільшений – тепер план перевищує 11 млрд грн. І НБУ зараз єдиний "податковий" адміністратор, який перевиконує плани з перерахувань до бюджету.

Само собою, у мене серйозні питання щодо того, чи справді йдеться про перевищення доходів, оскільки інформації на цей рахунок ніколи не було, або ж це звичайний друкарський верстат.

Поки що немає приводу казати про те, що Національний банк зробив якісь небезпечні монетарні дії. Але слід завжди пам'ятати, що наявність величезного бюджетного дефіциту постійно створює ризик того, що це відбудеться.

Бюджет провалюється в цьому році. Щоб його виконати, доходи повинні були зрости на 21%. За десять місяців вони зросли лише на 9%. Більш ніж вдвічі менше запланованого. І з кожним місяцем прогноз виконання бюджету лише погіршується. Дефіцит буде в цьому році набагато більшим, ніж припускає уряд, і становитиме приблизно 4% ВВП.

- Кажучи про зниження темпів зростання ВВП цього року, уряд називає причинами цього явища кризу єврозони і неврожай. А в наступному році обіцяє зростання ВВП на 3,5%. Наскільки виправданий такий прогноз?

- Незрозуміло тоді, чому багатьом країнам, що розвиваються, не заважає криза єврозони і погода. У Китаї виробництво чомусь не падає.

Варто подумати про внутрішні причини такої ситуації. Банківський сектор, до прикладу, досі не відновився – він майже не кредитує національну економіку. За дев'ять місяців цього року приріст кредитів склав лише 1,2%. Невже ці проблеми створили у США або Євросоюзі?

Можна скільки завгодно вказувати на чужий город. Але є більш серйозні проблеми у своєму городі, і тут треба наводити лад у першу чергу.

- Які ще реформи необхідні країні, щоб стати успішною?

- Є речі, які економісти просто не обговорюють. Це стосується й обмінного курсу, і життя в борг. Всі рецепти давно відомі. І про них ми вже говорили. Інша справа, що на ці зміни немає політичної волі.

Другий блок рішень стосується інвестиційного клімату. Все, що заважає інвесторам, заважає їхній роботі, створює невиправдані ризики, має бути викинуте на звалище історії.

***

Цей матеріал опубліковано в № 44 журналу Корреспондент від 9 листопада 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: Пинзеникполітикаекономікаінтерв'ю
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах