Головна
 

Корреспондент: Тиха трієчниця. Україна з величезним потенціалом і поганим розвитком державних інститутів застрягла у хвості найважливіших рейтингів

23 квітня 2013, 09:30
0
187
Корреспондент: Тиха трієчниця. Україна з величезним потенціалом і поганим розвитком державних інститутів застрягла у хвості найважливіших рейтингів
Фото: Reuters
Україна має величезний людський і економічний потенціал та нерозвинені державні інститути

Розумна, але бідна, безпечна, але корумпована, з величезним ринком і мізерними можливостями для розвитку бізнесу і особливо особистості. Такою постає Україна після аналізу двох дюжин найбільш значущих міжнародних рейтингів, пише Інна Прядко у №15 журналу Корреспондент від 19 квітня 2013 року.

У свої 26 років киянин Олексій Жиленко є цілком успішним. Молодий викладач танців, за плечима у якого титул чемпіона України зі спортивних бальних танців, а на руках – ліцензія судді і тренера міжнародної категорії, він встиг виховати призерів Кубка світу і Кубка Європи, а також попрацювати в Польщі та Латвії.

Затребуваний Жиленко і в Україні, однак, оцінюючи на прохання Корреспондента свою задоволеність життям тут за десятибальною шкалою, він на секунду замислюється: "50 на 50 – балів п'ять, напевно".

Оцінити батьківщину вище йому заважає туманність майбутнього. За словами киянина, якщо в Європі професіонали його рівня можуть заздалегідь спланувати розвиток власного бізнесу в танцювальній сфері, то в Україні перспективи кар'єрного та особистісного зростання залишаються непередбачуваними.

Наприклад, згадує молодий тренер, два роки тому він спробував відкрити власну школу в Києві. Але, успішно оформивши СПД, витратив рік на узгодження документів про оренду залу з міською владою, після чого йому повідомили, що правила змінилися, і запропонували пройти всю процедуру спочатку.

Єдине, у що можна конвертувати власний професіоналізм в Україні, – відносний побутовий добробут. Не можна прогнозувати розвиток

Єдине, у що можна конвертувати власний професіоналізм в Україні, – відносний побутовий добробут, категоричний Жиленко.

"Не можна прогнозувати розвиток, – констатує він. – Навіть якщо почнеш заробляти трохи більше, зможеш дозволити собі хіба що продукти трохи дорожче, новий телефон або телевізор".

З таким баченням українських реалій згодна більшість співвітчизників: таку саму оцінку, 5,1 бала з десяти, свого життя в Україні поставила більшість її громадян, свідчать дані Індексу людського розвитку (ІЛР), оприлюдненого в березні Програмою розвитку ООН (ПР ООН).

У цьому щорічному рейтингу держав, структурованих за рівнем можливостей для розвитку особистості, Україна також посіла посередню позицію: 78-ме місце зі 187. З усіх країн регіону Європа та Центральна Азія, до яких ООН відносить Україну, нижче розташувалися тільки Боснія і Герцеговина, Азербайджан, Вірменія та Туреччина. Хоча в останній валовий національний дохід (ВНД) на душу населення вдвічі вищий українського – $ 13,7 тис. проти $ 6,4 тис.

Аналогічне місце відвели Україні і в рейтингу успішних країн Legatum Prosperity Index: займаючи 71-й рядок зі 142, зі східноєвропейських країн батьківщина обганяє лише Македонію (75) і Молдову (84).

Загалом Корреспондент проаналізував позиції своєї країни у 24 найбільш значущих світових рейтингах, надаючи за кожен з них від одного до п'яти балів – залежно від того, наскільки високо держава перебуває у списку. Якщо б Україна була ученицею, вона отримала б трійку з мінусом: середня оцінка склала 2,5 бала.

Експерт: Досі мені не вдалося виразно пояснити жодному іноземцю, чому настільки багата країна, країна з настільки освіченими й працьовитими людьми опинилася на периферії Європи

"Досі мені не вдалося виразно пояснити жодному іноземцю, чому настільки багата країна, країна з настільки освіченими й працьовитими людьми опинилася на периферії Європи", – узагальнює становище України в більшості рейтингів Людмила Шангіна, директор соціальних програм Центру Разумкова.

Горе від розуму

Богатир зі зламаною ногою, чиї сили незатребувані через необхідність вилікувати травму, – майже билинний Ілля Муромець на печі – так малює сучасний портрет України Володимир Дубровський, старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна та старший консультант Київської школи економіки.

Разом з CASE експерт щорічно проводить опитування українських топ-менеджерів для Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), на основі якого ВЕФ визначає місце України у своїх рейтингах, таких як Індекс глобальної конкурентоспроможності, Доповідь про можливості для торгівлі, Глобальний індекс гендерної нерівності.

"Зламана нога" України – державні та ринкові інститути, чия ефективність падає з року в рік і найбільш відчутно погіршує потенціал країни

Дубровський ставить діагноз Україні без вагань: її "зламана нога" – державні та ринкові інститути, чия ефективність падає з року в рік і найбільш відчутно погіршує потенціал країни.

Тож якщо в Індексі глобальної конкурентоспроможності Україна в цілому виглядає середнячком (73-тє місце зі 144), то кілька десятків складових цього індексу відкидають її далеко назад. Країна перебуває серед останніх у галузі дотримання прав власності, ефективності правового поля у врегулюванні спорів, а також ступеня обтяжливості податкових процедур.

Ці фактори зводять нанівець всі переваги держави, констатують експерти.

"Якщо у країни є інноваційний потенціал, або ресурси, або можливості промислового виробництва, але немає, наприклад, [дотримання] прав власності, її конкурентоспроможність буде близькою до нуля, – пояснює Дубровський. – І це саме наш випадок".

Одна зі сфер, які впродовж усіх років незалежності "витягують" країну в комплексних рейтингах і виводять її в лідери спеціалізованих – це освіта й інтелектуальний потенціал

А Україні дійсно є що множити на нуль. Зокрема, одна зі сфер, які впродовж усіх років незалежності "витягують" країну в комплексних рейтингах і виводять її в лідери спеціалізованих – це освіта й інтелектуальний потенціал.

Так, в останньому рейтингу Legatum Prosperity Index Україна посіла 71-ше місце зі 142, замкнувши групи держав з рівнем життя "вище середнього". І лише один з шести компонентів цього списку, що оцінює можливості для освіти, забезпечив Україні місце в першій тридцятці найкращих.

До того ж, за оцінками ВЕФ, Україна посідає десяте місце у світі за часткою населення, яке отримало додаткову освіту після школи. Таких у країні близько 80%, рівно вдвічі більше, ніж у середньому на планеті.

На додачу Індекс конкурентоспроможності нагородив Україну 25-м місцем зі 144 з доступності вчених й інженерів, і 58-м – за здатністю країни до інновацій.

"Рівень покриття освітою в тенденції зростання, – каже Катерина Рибальченко, старший програмний менеджер ПР ООН. – Звичайно, це є колосальним чинником для України і нівелює проблеми в інших сферах".

Однак, продовжує експерт, якості освіти є куди зростати: найгострішими проблемами залишаються невідповідність дипломів потребам ринку і відсутність в Україні традиції постійного навчання протягом усього життя.

Хвора мозоль країни – витік мізків: за цим показником держава за п'ять років опустилася, за даними ВЕФ, з 83-го на 131-ше місце зі 144

Недарма хвора мозоль країни – витік мізків: за цим показником держава за п'ять років опустилася, за даними ВЕФ, з 83-го на 131-ше місце зі 144.

Але якщо освічене населення – це один з бонусів, що дістався Україні у спадок з радянських часів, то зростання обсягу і привабливості ринку – перевага, набута вже після розпаду СРСР.

Всесвітня торгова організація оцінює потенціал внутрішнього ринку України у 4,4 бала із семи, а обсяг зовнішнього – у 5,2 із семи.

"Тут дійсно має місце прогрес, – оцінює динаміку останніх років Дубровський. – Треба віддати належне нашому бізнесу, він активно шукає зовнішні ринки збуту, і Україна не фокусується на одному з них, як середньоазіатські держави, прив'язані до Росії".

Насолоджуватися спокійним життям українцям заважає посередній рівень дотримання
прав людини в багатьох сферах

Вище зі свій звичний середній рівень країна виглядає і в плані безпеки. Їй особливо не загрожує світовий тероризм, і тут низька злочинність. Хоча насолоджуватися спокійним життям українцям заважає посередній рівень дотримання прав людини в багатьох сферах, свідчать рейтинги.

Торік Україна навіть опустилася зі 121-го на 130-те місце в рейтингу свободи преси Freedom House і, за оцінками цієї ж організації, продемонструвала найбільш стрімкі темпи регресу демократії за останні чотири роки, балансуючи в списку на межі частково вільних і невільних країн.

Ще одна палиця на два кінці – українська система охорони здоров'я, яка забезпечує високі кількісні показники (вакцинацією охоплено 90% населення), однак програє у найважливіших якісних.

Так, за даними Legatum Institute, лише половина українців задоволені своїм здоров'ям, у той час як середній світовий показник – 80%. При цьому якщо витрати на охорону здоров'я в Україні складають близько $ 445 на рік на людину, то у світі цей показник втричі вищий – $ 1,3 тис.

Найбільшу тривогу експертів викликає тривалість життя українців, що скоротилася
із 70,5 років у 1990 році до 68,8 зараз

А найбільшу тривогу експертів викликає тривалість життя українців, що скоротилася із 70,5 років у 1990 році до 68,8 зараз. Серед 47 країн з високим рівнем людського розвитку, до яких ПР ООН відносить Україну, гірше показник тільки у Казахстану (67,4 року). Довше українців живуть навіть у країнах із середнім рівнем ІРЛ, серед яких Єгипет, Гондурас і Гватемала – 69,9 року в середньому.

"Скорочення очікуваної тривалості життя – це і є найбільший регрес [України], – констатує Шангіна. – Адже це узагальнений, підсумковий показник якості життя в цілому".

Ще одним негативним показником Рибальченко називає обсяг ВНД на душу населення – $ 6,4 тис., що втричі нижче, ніж у таких країнах, як Словенія, Чехія чи Словаччина.

Зневага до людини

Втім, такі показники, як ВНД і ВВП, давно не є головними у визначенні добробуту країни, запевняє Корреспондент Натан Геймстер, керівник проекту Legatum Prosperity Index. За його словами, більшу вагу у світових індексах тепер мають рівень демократії, підприємницьких можливостей та соціальної згуртованості.

Такі показники, як ВНД і ВВП, давно не є головними у визначенні добробуту країни. Більшу вагу у світових індексах тепер мають рівень демократії, підприємницьких можливостей та соціальної згуртованості

І за всієї суперечливості методик такі рейтинги не даремна статистика, як може здатися на перший погляд. По-перше, пояснює Шангіна, вони дозволяють державі побачити своє місце у світі, по-друге – допомагають інвесторам оцінити переваги та ризики ринків.

"Перед дзеркалом можна худнути й оздоровлюватися, а можна фарбуватися і наводити марафет, – застерігає Дубровський. – В урядів, які хотіли б поліпшити свою картину [в рейтингах], виникає спокуса навести макіяж – провести фасадну дерегуляцію".

Найяскравіший її приклад – різкий зліт України в рейтингу Світового банку Doing Business, відразу на 15 пунктів за рік, до 137-го місця зі 185. Однак це зростання швидше математичне, ніж практичне, зазначає Ярослав Абрамов, радник практики корпоративного права міжнародної юридичної фірми Integrites, яка з українського боку бере участь у складанні Doing Business.

Це сталося завдяки скороченню кількості податкових платежів і дозволів на будівництво для низки сфер, пояснюють експерти, хоча вести бізнес, навіть за спрощеною схемою, легше не стало. Втім, саме в цій сфері Україна має найбільший запас зростання: мовляв, ситуація з ринковими інститутами стала настільки нестерпною, що повинна привести до позитивних зрушень.

Ще одна сфера для можливого зміцнення позицій України у міжнародних рейтингах, зокрема Індексі конкурентоспроможності, – зростання зовнішнього і внутрішнього ринків, вважає Дубровський. Цей процес впирається, з одного боку, в зростання купівельної спроможності населення, з іншого – в розширення співробітництва України з розвиненими ринками, наприклад можливе підписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС.

Причому поки що Україна практично не використовує свої унікальні можливості для міжнародної торгівлі та транзиту.

Ключем до розкриття потенціалу країни повинні стати і зміни в соціальній сфері, вважають експерти. Найбільшою української бідою вони називають нехтування життям людини

Ключем до розкриття потенціалу країни повинні стати і зміни в соціальній сфері, вважають експерти. Найбільшою української бідою вони називають нехтування життям людини: знецінення праці, відкрите порушення соціально-економічних прав українців та позбавлення їх соціальної перспективи.

"Все інше – похідне, від якості питної води до якості державного управління", – переконана Шангіна.


Числа у кружечках – ВВП на душу населення, $ тис.

Список використаних рейтингів і місце України в них

Економіко-політичний блок: доповідь Світового банку Doing Business (137/185), Індекс сприйняття корупції Transparency International (144/176), Індекс економічної свободи Heritage Foundation (161/177), Індекс демократії Economist Intelligence Unit (79/167), Індекс глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму (73/144), Рейтинг за економічними показниками Legatum Prosperity Index (110/142), Рейтинг за рівнем можливостей розвитку підприємництва Legatum Prosperity Index (64/142), Рейтинг з ефективності управління державою Legatum Prosperity Index (121/142), Рейтинг залученості у світову торгівлю Світового економічного форуму (86/132), Рейтинг економічного добробуту The Sustainable Society Index (53/151), Індекс прав власності Property Rights Alliance (118/130)

Соціально-правовий блок: Індекс свободи преси Freedom House (130/197), Індекс свободи преси Reporters Without Borders (126/179), Індекс людського розвитку ООН (78/187), Глобальний індекс миролюбності (71/158), Рейтинг недієздатності держав (113/177), Рейтинг людського добробуту The Sustainable Society Index (62/151), Рейтинг екологічної стійкості The Sustainable Society Index (121/151), Рейтинг якості освіти Legatum Prosperity Index (29/142), Рейтинг рівня здоров'я населення Legatum Prosperity Index (69/142), Рейтинг безпеки життя Legatum Prosperity Index (56/142), Рейтинг рівня особистої свободи Legatum Prosperity Index (108/142), Рейтинг розвитку соціального життя Legatum Prosperity Index (58/142), Міжнародний індекс щастя (100/151) 

***

Цей матеріал опубліковано в №15 журналу Корреспондент від 19 квітня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: Українарозвитокрейтинги
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах