Головна
 

Корреспондент: Їжа на вивіз. Україна стає одним з найпотужніших гравців на світовому агроринку

30 квітня 2013, 10:05
0
122
Корреспондент: Їжа на вивіз. Україна стає одним з найпотужніших гравців на світовому агроринку
Фото: Фото Наталі Кравчук
Олександр Чубук на полі, де буде вирощуватися соняшник, олія з якого піде на експорт

Глобальна продовольча криза й активність вітчизняних аграріїв відроджують мрії України про статус житниці світу: сільське господарство вже забезпечує чверть українського експорту, завойовуючи нові ринки, пише Олександр Голубов у №16 журналу Корреспондент від 26 квітня 2013 року.

З того часу як два роки тому сінгапурська компанія Олам Україна почала продавати українську сільгосппродукцію за кордон, темпи зростання експорту перевершили навіть найсміливіші очікування трейдера. Обсяг продажів зріс із 140 тис. т у минулому маркетинговому році до 900 тис. т у нинішньому, хоча до його закінчення залишається ще чотири місяці. Тепер компанія пристосовується до нових досягнень.

"Ці темпи трохи лякають, – зізнається Корреспонденту Олег Левченко, керівник зернового бізнесу Олам Україна. – Управління має бути якісним, а ми зараз працюємо на межі".

Головні клієнти сінгапурського трейдера зосереджені в Європі і на Близькому Сході, вони охоче купують з його рук українську продовольчу і фуражну пшеницю, ячмінь, кукурудзу і сою.

Стаханівськими темпами експансії на зовнішніх ринках може похвалитися все вітчизняне сільське господарство. За останнє десятиліття обсяг експорту
агропродукції з України зріс у 7,5 разу

Стаханівськими темпами експансії на зовнішніх ринках може похвалитися все вітчизняне сільське господарство. За останнє десятиліття обсяг експорту агропродукції з України зріс у 7,5 разу – з $ 2,4 млрд у 2002 році до $ 17,9 млрд у 2012-му. А в найближчі два роки ця цифра збільшиться до $ 22 млрд, оптимістично прогнозує перший віце-прем'єр Сергій Арбузов.

Продукцію українських аграріїв купують по всьому світу – в п'ятірку головних імпортерів входять Єгипет, Росія, Іспанія, Індія та Іран. Хітом продажів на закордонних ринках є українські зерно, олія, соя, рапс і відходи масложирової промисловості.

Головною причиною стрімкого зростання українського експорту експерти називають глобальне зростання попиту на продукти харчування, що підштовхує ціни на ринку все вище.

За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН, за десятиліття світовий попит на зернові зріс більш ніж на 20% – з 1,9 млрд т у 2002 році до 2,3 млрд т у 2012-му. За цей самий період індекс цін, вимірюваний організацією для групи злакових, злетів на 255%.

На цьому тлі в України є все, щоб стати однією з головних годувальниць планети. Давно помітили це і за кордоном.

"Завдяки своєму потенціалу Україна може заробляти не тільки великі гроші, а й виробляти більше продовольства [на експорт], – вважає посол США в Україні Джон Теффт. – У світі існує велика потреба на сільськогосподарську продукцію, і Україна може відігравати одну з провідних ролей у цьому напрямку".

Потенціал українських чорноземів використовується далеко не на 100%. Надмірна держрегуляція сфери, високі ставки банківських кредитів, корупція, відсутність
гарантій прав власності стримують інвесторів від вкладень у довгострокові проекти

Водночас, стверджують фахівці, потенціал українських чорноземів використовується далеко не на 100%. Надмірна держрегуляція сфери, високі ставки банківських кредитів, корупція, відсутність гарантій прав власності стримують інвесторів від вкладень у довгострокові проекти, без яких не здатні повноцінно розвиватися цілі галузі сільського господарства.

"Швидкість його розвитку залежатиме від державної політики і сприйняття галузі державою як невіддільної і найбільш важливої частини державної стратегії", – прогнозує Сергій Зузак, керівник аграрного напрямку фінансово-промислової групи СКМ.

Незайві калорії

У господарстві Олександра Чубука, голови Асоціації фермерів Київської області, настала гаряча пора. Через затяжну зиму посівну кампанію проводять авральними темпами. Більша частина культур, які фермер вирощує на своїх землях у Згурівці, – а це ріпак, кукурудза, соняшник і соя – піде на експорт.

"Продаж сільгосппродукції за кордон став справжньою паличкою-спомагалочкою для українських аграріїв", – радіє Чубук, оглядаючи, як ріпакові посіви пережили зиму. Саме урожай ріпаку, який збирають у кінці червня і відразу повністю продають експортерам, повинен принести кошти на посів озимих прийдешньої осені.

У минулому році вперше вийшов на зовнішні ринки і сільськогосподарський холдинг HarvEast, що належить СКМ, тобто українському багатієві № 1 Рінату Ахметову. За словами Зузака, HarvEast продав за кордон близько 20% свого зерна і планує нарощувати експорт.

Активність великих компаній і приватних фермерів на міжнародному рівні зрозуміла. Сьогодні кожен четвертий долар – близько 25%всієї валютної експортної виручки України – генерується сільгосппідприємствами

Активність великих компаній і приватних фермерів на міжнародному рівні зрозуміла. Сьогодні кожен четвертий долар – близько 25% всієї валютної експортної виручки України – генерується сільгосппідприємствами. Причому за останні десять років ця частка зросла вдвічі, з 13,3% до 25,9%.

За цими цифрами стоїть і географічне, і товарне розширення української аграрної експансії.

"Якщо три роки тому свинина з України взагалі не експортувалася, то у 2012-му експорт склав 20 тис. т [$ 92 млн]", – наводить приклад Олександр Ярославський, заступник гендиректора Української аграрної конфедерації. Щоправда, головними імпортерами українського м'яса поки що є країни СНД – Росія, Казахстан і Молдова.

Основною статтею українського сільгоспекспорту залишаються зернові: торік вони принесли країні майже $ 7 млрд, або 40% аграрного експорту

Але основною статтею українського сільгоспекспорту залишаються зернові: торік вони принесли країні майже $ 7 млрд, або 40% аграрного експорту. За оцінками Української зернової асоціації, вже в нинішньому маркетинговому році країна може зайняти сьоме місце серед світових продавців зерна.

При цьому вже зараз Україна є восьмим найбільшим постачальником пшениці і четвертим – ячменю (після Аргентини, Австралії і Євросоюзу), а також кукурудзи (після США, Аргентини і Бразилії).

"У нас активно купують в ЄС (Іспанія, Португалія), традиційно великі покупці – це Єгипет, Сирія, близькосхідні країни Туреччина, Саудівська Аравія, Іран", – описує Левченко географію продажів Олам Україна, яка збігається із загальноукраїнською.

У ролі найбільшого покупця вітчизняного зерна за останні роки закріпився ЄС ($ 1,9 млрд виторгу у 2012-му), за ним ідуть Єгипет ($ 1,4 млрд) і Саудівська Аравія

Так, у ролі найбільшого покупця вітчизняного зерна за останні роки закріпився Європейський Союз ($ 1,9 млрд виторгу у 2012-му), за ним ідуть Єгипет ($ 1,4 млрд) і Саудівська Аравія ($ 509 млн).

Садрі Матарі, комерційний директор каїрської компанії Venus International, одного з найбільших єгипетських імпортерів зерна з України, пояснює популярність української продукції у своїй країні відмінним співвідношенням ціни і якості, а також низькими витратами на транспортування.

За його словами, українська продукція потрапляє в Єгипет за чотири-п'ять днів, в той час як зерна з Північної Європи доводиться чекати 11-12 днів, зі США – близько 18 днів, а з Південної Америки – місяць.

Позицію безсумнівного лідера вітчизняні аграрії закріпили за собою і в продажах соняшникової олії: кожен другий літр на світових ринках – родом з України

Позицію безсумнівного лідера вітчизняні аграрії закріпили за собою і в продажах соняшникової олії: кожен другий літр на світових ринках – родом з України. При цьому з початку поточного маркетингового року експорт олії зріс на 26% - до 1,7 млн ​​т. Це майже вдвічі більше, ніж у Росії, що займає друге місце з набагато скромнішим результатом – 0,9 млн т.

До нових культур, які дозволили Україні суттєво збільшити обсяги сільгоспекспорту за минуле десятиліття, відноситься соя. Ще у 1999-му її врожай становив лише 45 тис. т, а вже торік було зібрано 2,4 млн т сої, завдяки чому Україна ввійшла до десятки найбільших світових виробників і експортерів цієї культури.

Переважання продукції рослинництва серед коронних українських пропозицій на світовому агроринку – закономірне явище. Ця сфера – найбільш прибуткова галузь вітчизняного АПК, а період повернення інвестицій тут найкоротший – лише рік

Переважання продукції рослинництва серед коронних українських пропозицій на світовому агроринку – закономірне явище, вважають фахівці. Ця сфера – найбільш прибуткова галузь вітчизняного АПК, а період повернення інвестицій тут найкоротший – лише рік.

"Україна вже два роки поспіль перевищує обсяг продукції рослинництва порівняно з успішним 1990 роком", – нагадує Ярославський.

Інші сфери сільського господарства, де віддачі від вкладеного капіталу необхідно чекати довше, не настільки популярні в інвесторів – насамперед, через численні ризики, пов'язані з веденням бізнесу в Україні.

Не дивно, що боротися за закордонні ринки простіше великим компаніям, оскільки ефективність їхнього виробництва вища, ніж у дрібніших підприємств.

Так, прагнучи до ще більшої ефективності, HarvEast робить акцент на впровадження сучасних технологій. Також, за словами Зузака, холдинг підвищує рентабельність бізнесу за рахунок відновлення родючості ґрунтів, ефекту масштабу виробництва, уніфікації парку сільгосптехніки та оптимізації логістики.

"Перехід більшості агрокомпаній на нові енергозберігальні технології дозволив навіть у посуху досягти високих показників врожайності, особливо на заході і півночі країни", – аналізує Алекс Ліссітса, президент Українського клубу аграрного бізнесу.

В останні роки вітчизняним аграріям допомагає і ринкова ситуація. На руку сільгоспекспорту зіграло не тільки постійне зростання споживання у світі, а й
проблеми в регіонах – конкурентах українських аграріїв

В останні роки вітчизняним аграріям допомагає і ринкова ситуація. На руку сільгоспекспорту зіграло не тільки постійне зростання споживання у світі, насамперед в азіатських і близькосхідних країнах, а й проблеми в регіонах – конкурентах українських аграріїв.

"Минулого року був фундаментальний колапс [загибель врожаю через посуху] в кукурудзяному поясі США, що дуже сильно підтримало ціни на кукурудзу і сою, – нагадує Левченко. – А це прибуток українських і російських виробників".

Ще один "бонус" Україні – посушливе минуле літо в Європі, що скоротило експортні пропозиції з Румунії, Болгарії, Угорщини та Сербії, додає експерт.

Нічия земля

Бариші українських аграріїв-експортерів значною мірою залежать від світової кон'юнктури. Наприклад, порівнює Ярославський, завдяки зростанню цін продаж однакового обсягу продукції на початку цього року приніс Україні майже на 20% більше прибутку, ніж за аналогічний період минулого року.

Однак у поточному році передумов для подальшого подорожчання продовольчих товарів на світовому ринку поки що немає, констатують експерти. А отже, щоб виправдати розрахунки уряду – зростання позитивного зовнішньоторговельного сальдо з $ 10 млрд до $ 13 млрд за два роки для продукції АПК – Україна має нарощувати експорт за рахунок збільшення обсягу продажів.

Частково цьому допоможе природа, що передбачає рекордний урожай наступного літа: в доброму та задовільному стані перезимувало 92% озимих. У минулому році цей показник склав лише 67%, хоча потім урожай став одним з найкращих за останні 20 років.

З іншого боку, пожвавити експортний потенціал вітчизняної сільгосппродукції, який Ліссітса оцінює у $ 30-32 млрд через сім-десять років, могло б вирішення багатьох внутрішніх проблем сектора.

В країні склалася катастрофічна ситуація з внутрішньою логістикою: виробництву, що зростає, не вистачає елеваторних потужностей і транспортних ресурсів

Так, вказує Левченко, в країні склалася катастрофічна ситуація з внутрішньою логістикою: виробництву, що зростає, не вистачає елеваторних потужностей і транспортних ресурсів.

"Ми порахували: з 1992 року українською залізницею не було закуплено жодного нового вагона [для перевезення зерна], – нарікає представник Олам Україна. – Водночас старі вагони утилізуються, щороку списується 800-900 штук".

Ще одним бичем галузі Левченко називає надмірне держрегулювання і корупцію з боку контролювальних органів. Домовленості з ними покриваються за рахунок сільгоспвиробника, а це підвищує кінцеву ціну його продукції. Така "корупційна націнка" становить у середньому 60-100 грн. на 1 т зернових (за середньої вартості 1 т пшениці близько 2 тис. грн.), тобто на рік за експорту понад 20 млн т набігає сума 1,2-2,0 млрд грн.

Хоча сільське господарство багато в чому вже стало паличкою-спомагалочкою для української економіки, високі ставки банківських кредитів, тиск на бізнес, відсутність захисту прав власності не дають аграріям рости в повну силу своїх можливостей

Таким чином, хоча сільське господарство багато в чому вже стало паличкою-спомагалочкою для української економіки, високі ставки банківських кредитів, тиск на бізнес, відсутність захисту прав власності не дають аграріям рости в повну силу своїх можливостей, резюмує Павло Шеремета, президент Київської школи економіки.

Тим більше що детальної стратегії розвитку АПК країна так і не сформувала, констатують фахівці.

"Чи буде це експортоорієнтований, високоефективний та інноваційний сектор, чи роздроблений на дрібні господарства, замучений податковою колгоспний лад? – задається питанням Ліссітса. - Ніхто не розуміє, що буде з ринком землі, з податками і так далі".

Вирішення цих проблем допоможе зробити сільське господарство і харчопром України однією з трьох унікальних переваг країни на світовому рівні – поряд з транзитним та інтелектуальним потенціалами, вважає Ганна Дерев'янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації.

"З житниці сільськогосподарської сировини Україна могла б перетворитися на магазин для Європи та світу, де можна купити [продовольчі] товари будь-якого виду", – переконана Дерев'янко.


Живильне середовище

За минуле десятиліття обсяг експорту сільськогосподарської продукції з України зріс у сім разів. Українське зерно, молоко та інші продукти активно споживають і в сусідній Росії, і в далеких Індії, Єгипті та Саудівській Аравії

Рік

Обсяг експорту сільськогосподарської продукції, $ млрд

2002

2,4

2003

2,7

2004

3,5

2005

4,3

2006

4,7

2007

6,2

2008

10,8

2009

9,5

2010

9,9

2011

12,8

2012

17,9

Країна

Обсяг експорту сільськогосподарської продукції, $ млн

Основні експортовані товари,

$ млн

 

Єгипет

2.080,2

1.441,5 – зернові культури

 

512,8 – інші продукти рослинного походження

 

110,9 – насіння і плоди олійних рослин

 

Росія

2.002,4

441,7 – какао і продукти з нього

 

356,0 – молоко і молочні продукти, яйця, мед

 

227,3 – м'ясо і субпродукти

 

Іспанія

1.384,1

1.056,6 – зернові культури

 

180,1 – жири та олії тваринного або рослинного походження

 

79,7 – насіння і плоди олійних рослин

 

Індія

1.244,8

1.224,0 – жири та олії тваринного або рослинного походження

 

17,5 – овочі, коренеплоди

 

3,0 – насіння і плоди олійних рослин

 

Іран

744,8

423,1 – зернові культури

 

310,6 – жири та олії тваринного або рослинного походження

 

6,6 — їстивні плоди та горіхи, цитрусові

 

Туреччина

743,1

306,2 – жири та олії тваринного або рослинного походження

 

243,8 – насіння і плоди олійних рослин

 

92,7 – залишки і відходи харчової промисловості

 

Італія

703,9

318,1 – насіння і плоди олійних рослин

 

221,9 – зернові культури

 

107,1 – жири та олії тваринного або рослинного походження

 

Польща

623,4

213,6 – насіння і плоди олійних рослин

 

192,8 – залишки і відходи харчової промисловості

 

105,2 – жири та олії тваринного або рослинного походження

 

Саудівська Аравія

581,5

508,6 – зернові культури

 

69,9 – жири та олії тваринного або рослинного походження

 

1,6 – молоко і молочні продукти, яйця, мед

 

Нідерланди

516,8

167,7 – зернові культури

 

159,9 – насіння і плоди олійних рослин

 

140,1 – жири та олії тваринного або рослинного походження

 

Ізраїль

510,2

 

 

Білорусь

434,8

 

 

Франція

381,5

 

 

Казахстан

346,0

 

 

Португалія

323,7

 

 

Сирія

292,8

 

 

Лівія

272,5

 

 

Марокко

265,0

 

 

Алжир

259,8

 

 

Бельгія

246,4

 

 

Південна Корея

244,8

 

 

Грузія

232,9

 

 

Японія

219,4

 

 

Туніс

216,5

 

 

Ліван

182,2

 

 

Азербайджан

176,3

 

 

Йорданія

173,2

 

 

ПАР

144,2

 

 

Великобританія

128,0

 

 

Німеччина

125,5

 

 

ОАЕ

106,9

 

 

Греція

87,7

 

 

Китай

85,7

 

 

Вірменія

80,8

 

 

Туркменістан

78,3

 

 

Киргизстан

75,2

 

 

Литва

73,1

 

 

Судан

69,8

 

 

Ірак

69,5

 

 

Кенія

66,5

 

 

Ірландія

62,4

 

 

Узбекистан

60,2

 

 

Угорщина

59,9

 

 

Латвія

45,6

 

 

Таїланд

39,7

 

 

Малайзія

33,1

 

 

Ємен

31,8

 

 

Монголія

30,3

 

 

Оман

29,6

 

 

Австрія

28,9

 

 

Данія

28,7

 

 

Індонезія

26,6

 

 

Румунія

23,8

 

 

В'єтнам

23,4

 

 

Таджикистан

22,5

 

 

США

21,9

 

 

Гана

20,6

 

 

Уганда

20,4

 

 

Албанія

20,4

 

 

Тайвань

19,3

 

 

Танзанія

18,5

 

 

Віргінські острови (брит.)

18,5

 

 

Чехія

17,2

 

 

Кіпр

16,7

 

 

Словаччина

16,5

 

 

КНДР

13,7

 

 

Болгарія

13,1

 

 

Швейцарія

11,8

 

 

Мавританія

10,9

 

 

Пакистан

10,2

 

 

Мозамбік

10,1

 

 

Естонія

9,0

 

 

Кувейт

8,7

 

 

Сербія

7,8

 

 

Канада

6,9

 

 

Хорватія

5,6

 

 

Палестина

5,3

 

 

Бангладеш

5,3

 

 

Непал

5,2

 

 

Ангола

5,1

 

 

Сенегал

4,8

 

 

Нігерія

4,2

 

 

Швеція

3,9

 

 

Руанда

3,9

 

 

Норвегія

3,6

 

 

Ліберія

3,2

 

 

Філіппіни

2,9

 

 

Фінляндія

2,9

 

 

Панама

2,8

 

 

Афганістан

2,7

 

 

Камерун

2,3

 

 

Бурунді

2,1

 

 

М'янма

2,0

 

 

Гонконг

1,7

 

 

Боснія і Герцеговина

1,4

 

 

Куба

1,4

 

 

Конго

1,4

 

 

Сінгапур

1,3

 

 

Сан-Маріно

1,2

 

 

Сьєрра-Леоне

1,1

 

 

Сейшельські острови

1,1

 

 

ЦАР

0,9

 

 

Мексика

0,8

 

 

Македонія

0,8

 

 

Шрі-Ланка

0,7

 

 

Гамбія

0,7

 

 

Того

0,6

 

 

Екваторіальна Гвінея

0,5

 

 

Нова Зеландія

0,4

 

 

Кот-д'Івуар

0,3

 

 

ДР Конго

0,3

 

 

Австралія

0,3

 

 

Словенія

0,3

 

 

Бахрейн

0,2

 

 

Гвінея

0,2

 

 

Бразилія

0,2

 

 

Чилі

0,2

 

 

Бенін

0,2

 

 

Катар

0,1

 

 

Мальта

0,1

 

 

Маршаллови острови

0,1

 

 

Беліз

0,1

 

 

Гібралтар

0,1

 

 

Джибуті

0,1

 

 

Тринідад і Тобаго

0,09

 

 

Малі

0,09

 

 

Парагвай

0,07

 

 

Маврикій

0,05

 

 

Андорра

0,04

 

 

Домініканська Республіка

0,03

 

 

Коста-Ріка

0,03

 

 

Багамські острови

0,03

 

 

Фіджі

0,03

 

 

Сент-Кітс і Невіс

0,02

 

 

Домініка

0,01

 

 

Коморські острови

0,01

 

 

Монако

0,01

 

 

Пуерто-Ріко

0,01

 

 

Сент-Вінсент і Гренадіни

0,01

 

 

Камбоджа

0,008

 

 

Антігуа і Барбуда

0,008

 

 

Тувалу

0,006

 

 

Кайманови острови

0,006

 

 

Чорногорія

0,005

 

 

Люксембург

0,004

 

 

Барбадос

0,004

 

 

Гватемала

0.001

 

 

Острови Кука

0,001

 

 

Бермудські острови

0,001

 

 

Вануату

0,001

 

 

Фарерські острови

0,0005

 

 

Болівія

0,0005

 

 

Французька Полінезія

0,0004

 

 

Нідерландські Антильські острови

0,0002

 

 

Аруба

0,0001

 

Дані Держкомстату України

***

Цей матеріал опубліковано в №16 журналу Корреспондент від 26 квітня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах