Головна
 

Корреспондент: Точка зору. Свято не для всіх. Українські чиновники втягують країну в нову спортивну авантюру

9 липня 2013, 08:12
0
18
Корреспондент: Точка зору. Свято не для всіх. Українські чиновники втягують країну в нову спортивну авантюру
Фото: Reuters
Протести проти корупції під час підготовки до Чемпіонату світу з футболу 2014 року сколихнули всю Бразилію

У той час як у Бразилії протестують проти гігантських витрат під час підготовки до чемпіонату світу з футболу, а в Лондоні підраховують збитки від минулої Олімпіади, українські чиновники втягують свою злиденну країну в чергову величезну спортивну авантюру, пише Олександр Голубов, журналіст журналу Корреспондент, у №26 видання від 5 липня 2013 року.

Бразильці, для яких футбол не народний вид спорту, а майже релігія, протестують проти чемпіонату світу. Це не дивний жарт, а тема, яку активно обговорюють у світових засобах масової інформації в останні тижні. Протести не вщухають, незважаючи на готовність влади йти на компроміс, й однією з головних причин невдоволення є багатомільярдні витрати, що, немов у чорну діру, витікають на будівництво інфраструктури для свята футболу, що відбудеться наступного року, й Олімпіади-2016, запланованої в Ріо-де-Жанейро.

На думку більшості протестувальників, судячи з усього, цілком справедливій, величезну частину цих витрат складають відкати й хабарі, в той час як гроші могли піти на школи, лікарні і громадський транспорт. Пристрасті розпалилися настільки, що президент Бразилії Ділма Вана Русеф визнала гнів вулиці справедливим і пообіцяла розібратися з корупцією під час будівництва спортивних об'єктів.

Обурення бразильців пояснити не так вже й складно. Навіть якщо вдасться пересаджати всіх корупціонерів і пробоїну в державному бюджеті вдасться
заткнути, самі спортивні свята, швидше за все, обернуться для країни економічною катастрофою – про це свідчить сумний досвід їхніх попередників

Обурення бразильців пояснити не так вже й складно. Навіть якщо вдасться пересаджати всіх корупціонерів і пробоїну в державному бюджеті вдасться заткнути, самі спортивні свята, швидше за все, обернуться для країни економічною катастрофою – про це свідчить сумний досвід їхніх попередників.

Чемпіонат світу з футболу в Південній Африці, що проходив у 2010 році, всерйоз вдарив по державній скарбниці держави. За підрахунками британської газети The Daily Telegraph, з 3 млрд південноафриканських рандів, витрачених на захід, окупилася лише десята частина витрат – 323 млн рандів. При цьому місцева влада всерйоз влізла в борги, щоб забезпечити будівництво всіх необхідних об'єктів.

Очікування щодо того, що футбол притягне до ПАР увагу туристів, також не виправдалися. З 450 тис. очікуваних фанатів в країну, відому своєю непростою обстановкою з вуличною злочинністю, приїхали лише 309 тис. осіб. А неодноразові випадки пограбування спортсменів, журналістів та вболівальників лише зміцнили у своїй правоті тих, хто побоявся вирушити в далеку подорож через можливість отримати надміру гострі враження від поїздки.

Олімпіада в Лондоні теж виявилася не такою привабливою з економічної точки зору, як пророкував британський прем'єр Девід Кемерон. Замість очікуваного напливу туристів все вийшло навпаки: 100 тис. уболівальників, які приїхали на Олімпійські ігри, відлякали багатьох з тих 300 тис. туристів, які зазвичай відвідують Лондон в цю пору.

Але навіть любителі спорту, які приїхали в столицю Британії, не поспішали розлучатися зі своїми кровними, майже не залишаючи меж Олімпійського парку. У підсумку британська Асоціація провідних туристичних місць рапортувала про зниження прибутку на 30-35%, а власники лондонських готелів оцінили падіння виручки у 20%.

При цьому початковий кошторис був перевищений – із запланованих $ 3,9 млрд лише витрати на безпеку склали $ 1,6 млрд. Не дивно, що бюджет зріс майже в чотири рази, досягнувши позначки $ 15,4 млрд. Проти британців зіграв криза 2008 року: падіння попиту на нерухомість змусило вийти з гри багатьох інвесторів, і держава була змушена самостійно доводити все до пуття.

Однак навіть це не зрівняється з тими проблемами, які пережив канадський Монреаль. Через різке подорожчання деяких товарів і послуг Олімпійські ігри в цьому місті, проведені аж у 1976 році, виявилися одними з найбільш невдалих у фінансовому плані. З боргами, в які канадці були змушені влізти, щоб залатати виниклі в бюджеті дірки, вони розрахувалися лише у 2006-му. А для Греції, що витратила на Олімпіаду $ 11 млрд, доходи у розмірі $ 2 млрд стали рішучим кроком до боргової кризи, наслідки якої Афіни відчувають і досі.

Навіть якщо вірити оптимістичним оцінками тодішнього віце-прем'єра Бориса Колеснікова щодо $ 5 млрд витрат на проведення Євро-2012 і $ 1 млрд, які вдалося повернути, Україна недорахувалася $ 4 млрд

Правда, українцям немає особливого сенсу далеко ходити за сумним досвідом організації міжнародних спортивних свят. Навіть якщо вірити оптимістичним оцінками тодішнього віце-прем'єра Бориса Колеснікова щодо $ 5 млрд витрат на проведення Євро-2012 і $ 1 млрд, які вдалося повернути, Україна недорахувалася $ 4 млрд, то побудована для чемпіонату інфраструктура не тільки за рідкісним винятком не окуповує себе, а й приносить збитки.

Порожній аеропорт і безхазяйний стадіон у Львові, Hyundai, що вічно застрягає в засніженому полі, і розбиті дороги стали символами українського інфраструктурного прориву, який нам обіцяли чиновники напередодні 2012 року. А про корупційні схеми, які стали причиною такого фіаско, не писав тільки ледачий.

Але немає меж досконалості, і Україна збирається витратити 4,3 млрд грн. на підготовку до Євробаскету-2015 і готується до подання вже зовсім фантастичної заявки на зимову Олімпіаду-2022.

Але те, що по плечу такій багатій країні, як Україна, явно буде складно зрозуміти убогим швейцарцям. Жителі швейцарського кантону Граубюнден не захотіли претендувати на зимові Олімпійські ігри у 2022 році, проголосувавши проти цієї ініціативи на місцевому референдумі. Так само 80% жителів Відня віддали свої голоси проти подання заявки на проведення літньої Олімпіади-2028, вирішивши надати цю авантюру кому-небудь іншому.

Тим часом зрозуміти ентузіазм українських чиновників нескладно. Витрати нашого північного сусіда на підготовку до Ігор у Сочі вже стали рекордними за всю історію олімпійського руху, перевищивши психологічний поріг $ 50 млрд. Чого тільки вартують 48 км дороги між Адлером і гірськолижним курортом Красна Поляна, що коштували росіянам приголомшливі 260 млрд руб. (майже $ 200 млн за 1 км)! Такий простір для творчості не може не розбурхувати фантазії вітчизняних функціонерів.

Міжнародний досвід показує: для країн, що розвиваються, такі свята стають корупційним раєм, а навіть там, де державне управління працює як добре налагоджений механізм, отримання з масштабних чемпіонатів і Ігор хоч якоїсь користі є рідкісним успіхом

Міжнародний досвід показує: для країн, що розвиваються, такі свята стають корупційним раєм, а навіть там, де державне управління працює як добре налагоджений механізм, отримання з масштабних чемпіонатів і Ігор хоч якоїсь користі є рідкісним успіхом. Саме тому бразильці висипають на вулиці, трощачи урядові будівлі, а швейцарці та австрійці відмовляються від подання заявок на Олімпійські ігри на місцевих референдумах.

А українцям під силу потягнути захід будь-якого масштабу. Адже ми багатші за швейцарців і австрійців і необхідні мільярди завжди знайдемо, чи не так?

***

Цей матеріал опубліковано в №26 журналу Корреспондент від 5 липня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: корупціяпідготовкавитрати
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах