Головна
 

Корреспондент: Поїхали працювати на цілину. Казахстан стає місцем кар’єрного зростання для українців

10 липня 2013, 09:53
0
399
Корреспондент: Поїхали працювати на цілину. Казахстан стає місцем кар’єрного зростання для українців
Фото: Фото з особистого архіву Андрія Міцая
Андрій Міцай зазначає, що українці почувають себе у Казахстані як удома

Казахстан стає землею обітованою для українських менеджерів середньої та вищої ланки. Крім високих зарплат, вітчизняні фахівці знаходять тут більш привабливі, ніж удома, кар'єрні та професійні можливості у зрозумілому для себе середовищі, пише Інна Прядко у №26 журналу Корреспондент від 5 липня 2013 року.

Сучасний житловий комплекс Highvill Astana, що виріс за останні шість-сім років у самому центрі столиці Казахстану, поруч з Президентським парком, цілком можна назвати символічним для Астани.

Комплекс розташований біля мосту, що розділяє стару і нову частини міста – п'ятиповерхівки Целінограда, невеликого райцентру, куди 15 років тому перенесли столицю, і новобудови майже 800-тисячного мегаполісу, в який Астана перетворилася зараз.

"Я бачу колосальний, величезний проект, що вражає своєю амбітністю і масштабом", – висловлюється про місто, збудоване посеред степу, українка Жанна Пархоменко, яка майже півроку живе в тому самому Highvill Astana.

У Казахстан вона переїхала разом з чоловіком Тарасом Пархоменком – заради нового етапу кар'єри обидва залишили посади топ-менеджерів вітчизняного телеком-гіганта Київстар. Тарас очолив компанію КаР-Тел (Beeline у ​​Казахстані), а Жанна зайняла пост директора зі зв'язків з громадськістю і корпоративних комунікацій в одній з найбільших інвесткомпаній Казахстану, Вірному капіталі.

"Ми з чоловіком дотримуємося думки, що світ зараз глобальний, – розповідає Пархоменко. – І професійним викликом для мене став не переїзд в іншу країну, а рішення змінити телеком на інвестиційну галузь".

Досвідчені українські кадри середньої та вищої ланки в Казахстані зараз надзвичайно затребувані, і попит на них особливо зріс в останні два-три роки

Досвідчені українські кадри середньої та вищої ланки в Казахстані зараз надзвичайно затребувані, і попит на них особливо зріс в останні два-три роки, ділиться спостереженнями Олена Грищук, директор українського рекрутингового агентства Форсаж, яке минулої осені відкрило офіс в Алмати.

Країна, яка стрімко розвивається і населення якої у 2,5 рази менше українського, а площа – в 4,5 рази більше України, відчуває кадровий голод. За даними консалтингової компанії Hay Group, 75% підприємств у Казахстані відчувають брак кваліфікованих кадрів, що створює попит на іноземних фахівців.

Сотні українських управлінців відмінно вписалися в цю нішу: з одного боку, вони коштують роботодавцям дешевше росіян, хоча завдяки мовній та ментальній близькості адаптуються так само швидко, при цьому грамотні, мають досвід роботи на великому ринку в кризових умовах, а також добре знайомі із західними практиками ведення бізнесу.

До того ж на тлі завмерлої економіки України вітчизняні професіонали все охочіше шукають можливості для кар'єрного розвитку за межами країни.

"Якщо у 2007 році ми не могли навіть дуже великими грошима переманити українських фахівців до Казахстану, то у 2012-му ми провели дослідження, і вже 80% як топ-, так і середніх менеджерів були готові переїхати", – порівнює Грищук.

Дрейф на Схід

Три роки тому киянин Юрій Буров, медіадиректор одного з українських медіаагентств, отримав запрошення попрацювати на аналогічній посаді, але в казахському офісі Mindshare, провідного рекламного агентства в СНД і світі.

"Я сам не шукав цю позицію, мене знайшли через одного з відомих в рекламній сфері хедхантерів, – розповідає Буров. – Спочатку я, звичайно, дуже здивувався такій пропозиції. Але потім подумав і погодився".


Фото з особистого архіву Юрія Бурова
Юрій Буров зважився на переїзд до Казахстану через цікаву професійну пропозицію

Зважитися на від'їзд, зізнається українець, його спонукали гроші, кар'єрний ліфт і можливість попрацювати з масштабними проектами: у Казахстані Mindshare – найбільше агентство за кількістю персоналу і друге за обсягом бізнесу в галузі.

Такий професійний стрибок здійснили більшість співвітчизників, які працюють у Казахстані, з якими вдалося поспілкуватися Корреспонденту. Наприклад, Артем Бутов, який переїхав в Алмати трохи більше року тому, вирішив не впускати шанс у свої 25 років зайняти керівну посаду в рекламному агентстві найбільшого комунікаційного холдингу Казахстану та Центральної Азії.

Професійні амбіції допомогли зробити вибір і Дмитру Деуліну, який живе в Казахстані третій рік: начальник служби інтернет-продажів мережі Фокстрот змінив посаду на аналогічну в казахстанській компанії Alser (ритейлер електроніки та комп'ютерної техніки). Однак тут відділ онлайн-продажів йому довірили створювати з нуля.

"[Було] бажання спробувати себе в стартапі, реалізуватися як керівник проекту, перша скрипка, так би мовити", – згадує Деулін, визнаючи, що адміністрування бізнесу, що "устоявся", в Україні йому набридло.

Казахстанський ритейл, що бурхливо розвивається, б'є рекорди з активності переманювання українців на топ-позиції. Попитом в Казахстані користуються й українські виробничники

Казахстанський ритейл, що бурхливо розвивається, б'є рекорди з активності переманювання українців на топ-позиції, розповідає Грищук: вітчизняні експати добре зарекомендували себе на конкурентному українському ринку, який теж активно зростав до кризи.

Як і в інших сферах, наприклад FMCG-секторі, а також великих місцевих компаніях, у ритейлі особливо затребувані комерційні фахівці, що відповідають за розвиток бізнесу, – директори з маркетингу, керівники продажів, бренд-менеджери, піар-фахівці. Попитом в Казахстані користуються й українські виробничники: провідних технологів охоче кличуть у харчопром, головні інженери та технічні експерти працюють у ключовій для країни нафтогазовій галузі, керівники будівельних проектів – на активному ринку комерційної житлової нерухомості.

Українські експати можуть розраховувати на рівень зарплат у середньому на 30% вище, ніж на батьківщині

При цьому українські експати можуть розраховувати на рівень зарплат у середньому на 30% вище, ніж на батьківщині. Так, за даними дослідження Hay Group, що охопила 380 компаній в Україні і 135 у Казахстані, на вітчизняному ринку директор департаменту продажів отримує в середньому 3,8 тис. євро на місяць (до вирахування податків), у Казахстані – 5,4 тис., а піар-директор – 4,4 тис. євро в Україні і 5,7 тис. в Казахстані.

Крім того, експатам зазвичай надають солідний компенсаційний пакет, що включає оплату оренди житла та автомобіля, перельотів додому кілька разів на рік, медстраховку.

Деулін зазначає, що фінансова сторона питання відіграла значну роль у прийнятті ним рішення про переїзд. "Торг виглядав таким чином: "Скільки зараз заробляєш?" – "Стільки-то". – "О-кей, множимо на два плюс оренда квартири і медична страховка", – згадує українець.

Втім, запевняють українські експати в Казахстані, з урахуванням того, що вартість життя у великих містах країни, особливо в Астані, на ті ж 20-30% дорожче київської, головна мотивація для переїзду – розширення професійних навичок і перспектив, що не завжди можна знайти в Україні.

Наприклад, розповідає Буров, в Казахстані рекламне агентство допускається "до тіла" маркетингової стратегії свого замовника і може брати участь у прийнятті рішень, а самі клієнти більш відкриті для ризикованих і цікавих проектів, що рідко зустрічається на українському і російському ринках.

Безцінним для Бурова виявився й управлінський досвід – під його керівництвом агентство було розширено, переформатовано під міжнародні стандарти, виросло за обсягом бізнесу, – і були напрацьовані за три роки зв'язки в Росії і на Заході.

Розширення кола контактів і знайомство з усіма ключовими фігурами галузі, що принципово важливо в діловому середовищі Сходу, називає своїм головним надбанням і киянин Андрій Міцай, який пропрацював у Казахстані два роки на посаді керівника одного з проектів Inogate – програми міжнародного співробітництва у сфері енергетики між ЄС, Туреччиною та СНД.

Хоча більшість жителів Казахстану – мусульмани, у цій країні все ще сильний об'єднувальний дух пострадянського простору, в ужитку широко розповсюджена
російська мова, при цьому дуже висока культура гостинності та толерантності до іноземців в цілому

До слова, зазначає Міцай, який зараз літає в Казахстан по п'ять-сім разів на рік, українці відчувають себе там майже як вдома: їм досить просто адаптуватися через багато моментів, що зближують. Хоча більшість жителів Казахстану – мусульмани, у цій країні все ще сильний об'єднувальний дух пострадянського простору, в ужитку широко розповсюджена російська мова, при цьому дуже висока культура гостинності та толерантності до іноземців в цілому, адже довгі роки Казахстан залишався місцем насильницького переселення й заслань для представників різних національностей.

А ось зоною найбільшого дискомфорту українці одностайно називають недостатню розвиненість місцевого сервісу і більш убогий у порівнянні з Україною вибір товар і послуг.

За розповідями Пархоменко, яка переїхала в країну з двома дочками, яким не виповнилося й двох років, раціон для малят їй доводиться збирати в аптеках і магазинах по всій Астані. Майже немає в місті і звичних для неї інтернет-магазинів.


Фото з особистого архіву Жанни Пархоменко
Жанна Пархоменко вражена грандіозністю проектів у Казахстані, хоча й зізнається, що інфраструктура тут ще не достатньо розвинена

Ще кілька років тому, щоб випити чашку кави в Астані рано вранці, потрібно було їхати в аеропорт, додає Міцай, хоча з того часу ринок послуг зробив крок вперед.

"Начебто все є, але от щоб якісно – треба добре пошукати, і не факт, що знайдеш", – додає Бутов.

Правда, ці незручності українцю і його дружині компенсувала чудова природа: Алмати розташований біля підніжжя гір, за 20 хвилин їзди від гірськолижного курорту Чимбулак, тому сім'я відкрила для себе Казахстан ще й як цікаву країну для подорожей.

Східний колорит

Але спочивати на лаврах в Казахстані українцям не дає зростання конкуренції в цій державі. У той час як нашим співвітчизникам доводиться отримувати дозвіл на роботу, країна докладає величезних зусиль, щоб виростити власне покоління кваліфікованих кадрів.

Одним з найвідоміших проектів у цьому напрямку стала програма президентських стипендій Болашак (Майбутнє), за 20 років дії якої близько 10 тис. осіб за державний рахунок отримали освіту в найкращих вузах світу, включаючи Єльський університет, Оксфорд і Кембридж.

Йде в минуле стереотип про те, що Казахстан – країна, що відстає, наприклад, в менеджмент-технологіях, де експатам можна працювати впівсили. Від іноземців тут дійсно чекають високих результатів, розповідають українці

До того ж, за словами Грищук, йде в минуле стереотип про те, що Казахстан – країна, що відстає, наприклад, в менеджмент-технологіях, де експатам можна працювати впівсили.

Від іноземців тут дійсно чекають високих результатів, розповідають українці. Так, Буров визнає, що в Казахстані йому довелося звикнути до 60-годинного робочого тижня. На цьому тлі, з усмішкою зауважують наші співвітчизники, дуже незвичним, а часом і дратівливим здається по-східному неспішний темп життя, що тут панує і в діловій сфері, і в побуті.

"Після українського нон-стопу потрібен час, щоб погасити в собі дратівливість і прийняти як неминуче цю місцеву особливість", – каже Бутов.

Ще однією характерною локальною специфікою, що впливає в тому числі і на бізнес-середовище, українці називають величезну увагу, яку тут приділяють формі. "Якби понти світилися, то в Алмати стояли б білі ночі", – такий жарт тут поширений, розповідають експати.

Казахстан – країна, де цінується зовнішній антураж, де важливі бренди і машини, де потрібно бути відмінним презентатором, щоб досягти успіху в бізнесі

Казахстан – країна, де дійсно цінується зовнішній антураж, зазначає Грищук, де важливі бренди і машини, де потрібно бути відмінним презентатором, щоб досягти успіху в бізнесі.

Втім, робота в настільки своєрідній, багатонаціональній державі, яка до того ж зростає економічно, – безцінний багаж для будь-якого топ-менеджера.

"Така релокація з країни в країну, релокація знань і досвіду необхідна для професіонала", – впевнена Пархоменко.

До слова, ще одним шляхом міграції вітчизняних фахівців у Казахстан стає український бізнес, що освоює місцевий ринок. Довгострокова стратегія розвитку держави, більш ефективна робота держорганів, передбачуване середовище для ведення бізнесу, кращий порівняно з Україною ступінь захисту іноземних інвесторів, перспективний ринок – головні основи привабливості Казахстану, вважає Олексій Цисар, директор української компанії 4Service (консалтинг у сфері якості сервісу), яка працює в Казахстані вже третій рік.

Проблем з набором кадрів з України у таких підприємств точно не буде, впевнені експерти. "Якщо з'явиться новий проект у Казахстані, готовий зібрати речі протягом півгодини", – усміхається Міцай.

***

Цей матеріал опубліковано в №26 журналу Корреспондент від 5 липня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: Казахстанроботаукраїнцікар'єра
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах