Головна
 

Корреспондент: Великі малі справи. Сім ключових справ правозахисника Дмитра Гройсмана

20 серпня 2013, 09:42
0
49
Корреспондент: Великі малі справи. Сім ключових справ правозахисника Дмитра Гройсмана
Дмитро Гройсман був одним з найвідоміших правозахисників України

У пам'ять про померлого правозахисника Дмитра Гройсмана Корреспондент розповідає про сім ключових справ у його кар'єрі. Матеріал розміщено у №32 журналу від 16 серпня 2013 року.

Чи може пересічний громадянин змінити свою країну на краще? Трохи, але може, свідчить історія життя Дмитра Гройсмана, координатора Вінницької правозахисної групи, який помер 5 серпня через проблеми із серцем. За 42 роки життя він став відомим як непримиренний й ефективний борець з вадами вітчизняної правоохоронної системи – міліцейським свавіллям, бездіяльністю прокурорів, несправедливим правосуддям. Для людей у ​​погонах Гройсман перетворився на справжній кошмар: внаслідок його діяльності деякі міліцейські чини позбулися посад і погонів.

Про діяльність Дмитра Гройсмана було відомо далеко за межами одного регіону, а у 2009 році Корреспондент включив його у список Топ-100 найвпливовіших людей України

Лікар за освітою, Гройсман вже у 21 рік став одним із засновників вінницької групи Amnesty International, потім шість років керував громадською компанією щодо скасування смертної кари в Україні. У 1998-му створив Вінницьку правозахисну групу. Про його діяльність було відомо далеко за межами одного регіону, а у 2009 році Корреспондент включив Гройсмана у список Топ-100 найвпливовіших людей України.

У 2010-му проти правозахисника порушили кримінальну справу за наругу над держсимволами і розповсюдження порнографії. Приводом стали опубліковані Гройсманом на своїй сторінці в ЖЖ фотографія статуетки з ерегованим фалосом, що лежить на Конституції України, і посилання на нецензурний ролик за участю російських опозиційних політиків-публіцистів. До винесення вироку Гройсман не дожив тиждень – у підсумку суд виправдав його посмертно.

Корреспондент публікує сім історій за участю Гройсмана, завдяки яким життя в країні стала трохи кращим.

Право на лікарську таємницю

У 2006 році вінницький лікар, анестезіолог-реаніматолог Світлана Побережець виграла суд відразу у кількох держструктур – у МОЗ, Мінпраці та соцполітики, Фонду соцстрахування від тимчасової втрати працездатності та Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань.

Лікар подала загальний позов на ці установи, вимагаючи скасувати правило, за яким діагноз пацієнта обов'язково повинен бути зазначений у його лікарняному листі. Інтереси Побережець у суді представляв Гройсман. У коментарі газеті Україна молода він пояснював, що від розголошення діагнозу в лікарняних листах страждають кілька категорій громадян – носії ВІЛ, венеричні хворі, а також жінки, які зробили аборт. Але головними потерпілими ставали люди старше 40 років, які мають які-небудь хронічні захворювання: роботодавці, дізнавшись з лікарняного листа про їхні хвороби, переставали бачити в них надійних і перспективних співробітників.

Тепер в Україні в лікарняних листах діагноз зазначається лише за згодою пацієнта

Побережець за допомогою Гройсмана виграла справу. Виграла і вся країна: тепер в Україні в лікарняних листах діагноз зазначається лише за згодою пацієнта.

Підполковник може бути неправий

У березні 2011-го в місті Могилеві-Подільському, що на Вінниччині, Василь Шрамко, підполковник і начальник місцевої міліції, жорстоко побив Фірдоусі Сафарова, азербайджанця з українським громадянством. Правоохоронці зупинили Сафарова в той момент, коли він переганяв свою стару машину на звалище. Жертву побили прямо на дорозі, ображали за національною ознакою, забрали в РВВС, де і продовжили бити за участю Шрамка. Співробітники міліції обіцяли підкинути Сафарову наркотики і намагалися змусити його підписати папір про скоєння якогось адміністративного правопорушення.

Служителі Феміди засудили високопоставленого міліціонера до п'яти років умовного терміну і позбавили права обіймати посади в правоохоронних органах

Випадком Сафарова зайнялися Гройсман і Вінницька правозахисна група. Долаючи опір прокуратури, яка відмовлялася порушувати справу проти Шрамка, і відбиваючи атаки міліції, котра дотримувалася версії, що Сафаров сам побив підполковника МВС, Гройсман з третьої спроби зумів довести справу проти Шрамка до суду. Служителі Феміди засудили високопоставленого міліціонера до п'яти років умовного терміну і позбавили права обіймати посади в правоохоронних органах. Крім того, суд позбавив Шрамка, який встиг піти на пенсію, його звання і всіх пенсійних пільг.

Гроза тюремників

Команда Гройсмана тривалий час відстежувала випадки побиття, тортур і порушення прав людини у Стрижавській виправній колонії № 81, розташованій у селищі неподалік Вінниці. Найбільше ув'язнені страждали від Магомеда Магомаєва в період його керівництва цією установою.

Команда Гройсмана тривалий час відстежувала випадки побиття, тортур і порушення прав людини у Стрижавській виправній колонії № 81, розташованій у селищі неподалік Вінниці

Гройсман кілька разів оприлюднив факти неподобства, що коїлося в колонії, і навіть з'ясував, що Магомаєв приховав інформацію про втечу одного з ув'язнених. Але на представників прокуратури та пенітенціарної служби ця інформація не справляла ніякого враження. Сам начальник колонії дані Гройсмана спростовував, а кілька в'язнів навіть подали до суду на правозахисників за наклеп.

Лише після того як Гройсман оприлюднив відео, на якому один з постраждалих зеків демонструє сліди побоїв і розповідає про те, як над ним знущалися, спеціальна комісія прокуратури все ж провела перевірку. За її підсумками Магомаєва звільнили.

Міжнародний резонанс

Коли Андрій Бондаренко створив громадську організацію Прокуратура Вінницької області без корупції, представники місцевої прокуратури вирішили, що у нього проблеми з головою. У підсумку починаючи з 2007 року прокурорські працівники кілька разів зверталися до органів охорони здоров'я, а через них – до суду, вимагаючи направити Бондаренка на примусову психіатричну експертизу. Як аргумент вони навели численні скарги та звернення вінничанина до прокуратури. Судді залишалися глухими до цих прохань.

У 2010 році, після чергового звернення лікарів, що стало реакцією на лист із прокуратури, Бондаренко добровільно пройшов експертизу в місті Гайсин Вінницької області. Медики визнали його здоровим, і суд знову відхилив прохання слідчих про примусову експертизу. Однак прокуратура подала апеляцію.

Завдяки Гройсману справа викликала широкий резонанс далеко за межами області: правозахисник розповів про переслідування Бондаренка в Брюсселі на конференції, присвяченій правам людини

Завдяки Гройсману справа викликала широкий резонанс далеко за межами області: правозахисник розповів про переслідування Бондаренка в Брюсселі на конференції, присвяченій правам людини.

У підсумку прокуратура залишила Бондаренка в спокої.

Удар по нирках

У 2002 році такий собі Анатолій Кулик, житель Шаргорода, що у Вінницькій області, став випадковим свідком крадіжки. Співробітник міліції, який прибув на місце злочину, вирішив, що злодієм був сам Кулик. Шаргородця доставили до райвідділу, де на нього склали протокол про злісну непокору міліції, за що суд оштрафував порушника на 17 грн. Симптоматично, що Кулик, який злісно чинив опір міліції, ледь вийшовши з райвідділу, потрапив до лікарні з переломом трьох ребер, забоєм лівої нирки, крововиливом і травмою головного мозку.

Гройсман допоміг Кулику звернутися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), вважаючи, що держава свідомо затягувала розслідування факту його тортур і
перешкоджала притягненню винних до кримінальної відповідальності

Гройсман допоміг Кулику звернутися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), вважаючи, що держава свідомо затягувала розслідування факту його тортур і перешкоджала притягненню винних до кримінальної відповідальності. Зараз справа перебуває на розгляді в ЄСПЛ.

ДАІ на зв'язку

У березні 2012 року Станіслав Копильський, бухгалтер з Гайсина, повертаючись додому з товаришем, дістав мобільний телефон, щоб набрати номер дружини. Двом інспекторам ДАІ, які перебували поруч, здалося, що бухгалтер хоче зняти їх на відео. За словами Копильського, один з них, майор міліції, вирвав у нього телефон, а на прохання повернути апарат відповів ударом в обличчя. Бухгалтера відвезли до райвідділу, де склали протокол про злісну непокору міліції.

Команда Гройсмана допомогла Копильському довести свою невинність. Але домогтися покарання для його мучителів – міліціонерів не вдалося

Вийшовши з міліції, Копильський звернувся за меддопомогою і в підсумку опинився в лікарні зі струсом мозку, вибитими зубами, синцями та забоями. Побитий, він ще й змушений був у суді, де з подання міліції завели проти нього справу, виправдовуватися, доводячи, що не перешкоджав роботі правоохоронців.

Команда Гройсмана допомогла Копильському довести свою невинність. Але домогтися покарання для його мучителів – міліціонерів не вдалося.

Біженці

У кінці 2007 року вінницькі правоохоронці за запитом колег з Росії затримали Михайла Гангана, члена російської націонал-більшовицької партії Едуарда Лимонова. На батьківщині Гангана звинувачували у порушенні правил відбування умовного терміну, який він отримав за участь в акціях протесту проти влади.

Гройсман надавав правову підтримку Гангану в українських судах, завдяки чому росіянину вдалося уникнути висилки на батьківщину.

Спершу служителі Феміди постановили, що нацбола потрібно тримати у вінницькому СІЗО до прийняття рішення про екстрадицію. Але незабаром Гангана випустили – до того часу він звернувся до міграційної служби за наданням йому статусу політбіженця. У липні 2008-го Ганган такий статус отримав.

Гройсман і після цього випадку неодноразово допомагав російським опозиціонерам отримати притулок в Україні

Гройсман і після цього випадку неодноразово допомагав російським опозиціонерам отримати притулок в Україні.

***

Цей матеріал опубліковано в №32 журналу Корреспондент від 16 серпня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: права людиниправозахисникДмитро Гройсмандіяльність
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах