Прийдешні президентські вибори в Грузії майже напевно покладуть край періоду модернізації, влаштованої харизматичним Михайлом Саакашвілі. Людина, яка розпочала правління з радикальних структурних реформ, за десять років розгубила повагу співвітчизників. У кавказькій республіці настає час більш поміркованого «сільського хлопця» Бідзіни Іванішвілі і його людей – партії Грузинська мрія, пише Анастасія Береза у №42 журналу Корреспондент від 25 жовтня 2013 року.
Нові дороги і
старенький запилений автобус – такий контрастний прийом влаштувала Корреспонденту
Грузія, країна найбільш рішучих реформ у пострадянському просторі, вічний привід
для українців позітхати: "Адже і в нас так могло бути".
"У нас" так не
стало, а "у них" закінчується: 27 жовтня у країні відбудуться президентські
вибори. Хто б не здобув на них перемогу, кампанія стане завершенням епохи Михайла
Саакашвілі. Колись найпопулярніший політик країни, людина, яка не побоялася
кардинально перетрусити все – чиновницький апарат, усталені негласні закони, економіку,
– піде. І не тому, що за законом не зможе втретє зайняти головний пост, –
країна втомилася від нього.
Раніше це вже
показали парламентські вибори, тріумфатором яких стала антипрезидентська партія
Грузинська мрія (ГМ), лідер якої, найбагатший грузин Бідзіна Іванішвілі, став
прем'єр-міністром. У табелі про ранги це тепер ключовий пост: після реформ
Саакашвілі президент втратив значну частину повноважень, а от глава кабміну,
який обирається парламентом, навпаки, вже з листопада стане реальним керівником
держави.
ГМ виступає за
відновлення відносин з Росією, зіпсованих війною 2008 року, плюс за відновлення
справедливості. А головне, Мрія опонує Саакашвілі та його партії Єдиний
національний рух (ЄНР).
Новим доказом зростання антисаакашвілівських настроїв, ймовірно, стануть нинішні
вибори. Найбільші шанси на успіх у Георгія Маргвелашвілі, віце-прем'єра та міністра освіти, ставленика ГМ
Новим доказом
зростання антисаакашвілівських настроїв, ймовірно, стануть нинішні вибори.
Найбільші шанси на успіх у Георгія Маргвелашвілі, віце-прем'єра та міністра
освіти, ставленика ГМ. Давид Бакрадзе, кандидат від ЄНР, за рейтингами йде лише
другим. Трійку лідерів замикає ветеран грузинської політики Ніно Бурджанадзе,
колишня соратниця Саакашвілі, яка стала його непримиренним опонентом.
Переможцю, як би
він не ставився до нинішнього глави держави, все ж доведеться заспівати замість
Саакашвілі його лебедину пісню. Адже новий президент, якщо все піде так, як
розраховує офіційний Тбілісі, повинен буде в листопаді, на саміті Євросоюзу у
Вільнюсі, підписати з ЄС договір про асоціацію, а також угоду про Зону вільної
торгівлі. І завершити, тим самим, процес, розпочатий Саакашвілі.
Втім, справа
нинішнього грузинського лідера на цьому не закінчиться: на думку експертів, до
чиїх би рук не потрапила влада, з нинішнього модернізаційного курсу країна не
зверне.
Кінець єдності
Роздвоєність
сучасної Грузії, яка стала на шпагат між власним архаїчним минулим і прагненням
модернізуватися за європейським зразком, найкраще відчувається в центрі Тбілісі,
неподалік від офіційної резиденції Саакашвілі, що має назву Авлабарської.
З одного боку – модернова
будівля, до якої доклав руку італійський архітектор, побудована за ініціативи
Міши, як називають тут глави держави. Підійти до резиденції може будь-який
роззява – охорони небагато, та й завзятістю вона не вирізняється. А на сайті
президентської адміністрації у вільному доступі висить відеотур будівлею. За
словами самого Саакашвілі, на спорудження будівлі витратили $ 8 млн, або лише
0,18% від всіх держвитрат за останні п'ять років.
Фото Наталі Кравчук
Центр Тбілісі місцями виглядає доволі презентабельно
Буквально в сотні
метрів від резиденції, чий скляний дах-купол видно практично з будь-якої точки
Тбілісі, – старі квартали із занепалими і навіть напівзруйнованими будинками.
Їхнім мешканцям, так само як і багатьом іншим рядовим грузинам, блискучий світ,
створюваний Саакашвілі, здається нескромним.
"Міша любить розкіш,
так", – кивають дідусі в майках-"алкоголічках", які розмістилися в розпал
робочого дня з випивкою за імпровізованим столиком біля старого під'їзду за 100
м від палацу.
Подвійне життя
Грузії – воно не тільки тут, а й у безлічі деталей, реальних і віртуальних.
Успішність, якій країна зобов'язана Саакашвілі, виглядає переконливою, якщо
подивитися на дані міжнародних звітів і рейтингів. Грузія стала № 9 у світі за
простотою ведення бізнесу, № 7 – за легкістю початку власної справи і першою за
кількістю реформ – їх провели 35 з 2005 року.
Реформи виявилися не просто масштабними – вони сприятливо позначилися як на суспільному житті, так і на економічному становищі
Причому реформи
виявилися не просто масштабними – вони сприятливо позначилися як на суспільному
житті, так і на економічному становищі. За підсумками 2011-го ВВП країни склав
$ 14 млрд, або $ 3,1 тис. на душу населення, що в 3,3 разу більше, ніж було
сімома роками раніше. А минулорічний консолідований держбюджет – близько $ 5 млрд
– в 11 разів перевищив аналогічний показник 2003-го.
Але у команди
младореформаторів були й прорахунки, головний з яких – військовий конфлікт у
Південній Осетії, що перетворився на коротку, але дуже болючу війну з Росією.
За її підсумками офіційний Тбілісі не лише зіпсував відносини з Кремлем, а й
фактично позбувся надій на швидке відновлення контролю над Абхазією і Південною
Осетією.
З точки зору
обивателя, ці події стали катастрофою. "Звичайно, який він [Саакашвілі]
сміливий, який він сильний!" – недобре посміхається Георгій Хачидзе,
безробітний інженер-технолог з Кутаїсі, сидячи в напівпорожньому місцевому
McDonald's. Місто, де після розвалу СРСР не залишилося майже жодного підприємства,
що працює, перетворилося на тінь самого себе. "У нього півкраїни забрали росіяни,
а він нічого не боїться!" – продовжує інженер.
Саакашвілі перетворив Грузію на світового лідера за кількістю ув'язнених: при ньому їх число зросло в п'ять разів, сягнувши 539 в'язнів на 100 тис. населення
Саакашвілі
перетворив Грузію на світового лідера за кількістю ув'язнених: при ньому їх
число зросло в п'ять разів, сягнувши 539 в'язнів на 100 тис. населення. У
підсумку владу стали критикувати за переповнені тюрми та нелюдське ставлення до
в'язнів. Хоча підсумок масових ув’язнень благотворно вплинув на рівень злочинності в країні, який
помітно знизився. Та й не було іншого шляху у країни, яка в радянський час
заслужила репутацію батьківщини злодіїв у законі.
Про
несправедливість багато говорять у довгій черзі, яка простягнулася до входу в
президентську канцелярію. Незадовго до виборів Саакашвілі амністував з нагоди
свята Преображення Господнього 18 тис. осіб – умовно засуджених. От і стоять
вони тепер за індивідуальними виписками про судимість.
"Хотів відпустити –
нехай би відпустив, – обурюється чоловік років 40 у поношеній шкіряній куртці. –
Навіщо змушує людей стояти в чергах?!". Він з неохотою розповідає, що сам
отримав умовний термін за "дрібницю якусь", а все тому, що в країні роботи
немає. "А що робити, як жити, а? Чим заробляти?!" – запитує він, підкидаючи
руки до резиденції президента.
Фото Наталі Кравчук
Ті, хто потрапив під амністію, стоять за випискою у черзі до канцелярії президентської адміністрації
Зайнятість – дійсно
одна з не вирішених грузинськими младореформаторами проблем. Впоратися з
безробіттям Саакашвілі не вдалося – його рівень так і не опустився нижче 15%
працездатного населення.
"Так за що взагалі
судять, а? – приєднується грузин молодших років. Як з'ясувалося, свій умовний
термін він отримав за вживання легких наркотиків. – Куриш що-небудь, підходить
поліція – раз штраф, два штраф, потім відразу до суду! У вас в Україні саджають
за таке?" І у відповідь на зауваження, що в Україні, напевно, можна домовитися,
зауважує: "А у нас не можна! Тому в'язниці переповнені, розумієш? У камері на
50 осіб сидять по 86!".
За особистими проблемами грузини все частіше забувають про те, що нинішня влада зробила їх життя нехай ненабагато, але кращим
За особистими
проблемами грузини все частіше забувають про те, що нинішня влада зробила їх життя
нехай ненабагато, але кращим.
"Для мене, простої
людини , він нічого не зробив", – повторює, як мантру, втомлений худий таксист
на брудній машині з правим кермом, забуваючи, що туристи, які дозволяють йому
заробляти, наповнили країну саме завдяки Саакашвілі. І при ньому ж з'явилися
хороші освітлені дороги, з вулиць зникли хабарники в особі інспекторів ДАІ, а
зареєструвати машину й отримати номер можна швидко і без хабарів.
"Міша хоче
залишитися. Хоче, та не може, – зловтішається усміхнений господар кафе
неподалік від Авлабарської резиденції. Це він про те, що Саакашвілі,
розраховуючи очолити кабмін, ініціював реформу, за якою президент позбавляється
частини повноважень і главою держави стає прем'єр. Власник точки громадського
харчування теж забув, що фонтан, яким так зручно милуватися саме з тераси його
закладу, з'явився саме за Міши. Та й бізнес стало простіше вести без візитів
корумпованих чиновників теж завдяки команді младореформаторів.
Такі настрої щодо
президента, який відходить, переважають у всій країні. У Кутаїсі йому дорікають
за будівництво невиправдано дорогої і непотрібної будівлі парламенту й уряду. У
Горі, постраждалому від війни 2008 року – за втрату територій і бої. У Батумі –
за роздачу об'єктів рідним і близьким за ціною 1 ларі. У Тбілісі – за виявлені
нещодавно розтрати державних коштів на відпочинок і подарунки.
"Саакашвілі
2004-2010 років – це одне. А Саакашвілі 2010-2012 років – зовсім інше, –
пояснює відомий грузинський блогер Тенгіз Аблотія. – Українці захоплюються
першим Саакашвілі, про другого вам мало що відомо, і, запевняю, він вам не
сподобається".
Вся увага грузинського суспільства тепер сфокусована на мінусах команди лідера революції троянд, які стали очевидними саме в останні роки, – жорстокості,
владолюбстві, категоричності
Дійсно, вся увага
грузинського суспільства тепер сфокусована на мінусах команди лідера революції
троянд, які стали очевидними саме в останні роки, – жорстокості, владолюбстві,
категоричності. Ті шокові методи роботи ЄНР, які здавалися виправданими на
початку президентського терміну Саакашвілі, перестали бути прийнятними в його
кінці.
"Він просто
зіпсувався, розжирів, перестав стежити за своїм оточенням, оточив себе
підлабузниками – словом, втратив адекватність", – стверджує Аблотія.
Підсумок невеселий
для партії Саакашвілі. За даними Національного демократичного інституту США, на
кінець вересня рейтинг опозиційного Маргвелашвілі склав 39%, Бакрадзе, який
представляє партію Саакашвілі, – лише 18%, а Бурджанадзе, ще одного опонента
Міши, – 7%.
В ЄНР вважають, що
падіння рейтингів представників влади – наслідок затримок з проведенням
медичної реформи і певного запаморочення від успіхів.
" Після останніх
виграних виборів нам здавалося, що спілкуватися з людьми вже немає сенсу. І ми
в якийсь момент втратили зв'язок зі своїми виборцями", – каже Коба Хабазі, один
з лідерів ЄНР, розслаблено помішуючи цукор у чаї в затишному тбіліському кафе.
Він вважає, що все владнається. Зовсім як Саакашвілі, який упевнений, що вибори
до місцевих рад 2014 року його партія виграє.
Вийшов з народу
"Іванішвілі? Та він
сільський чоловік! І цим все сказано", – таку характеристику власнику
мільярдного статку і прем'єр-міністру видав тбіліський торговець лавашем.
"Він не політик,
звичайно, не оратор", – поблажливо усміхається літній вчитель у Горі,
характеризуючи лідера ГМ. А найзапекліші противники називають Іванішвілі
проросійським кандидатом і лідером мрії – але не грузинської, а путінської.
Але чим ближче до
заходу країни, до Чорвіли – рідного села Іванішвілі, розташованому в
Сачхерському районі, де він уже багато років живе разом з родиною, – тим більше
симпатій до прем'єра.
Мільярдер не просто живе на малій батьківщині – він повністю облаштував і взяв на забезпечення і своє село, і весь район. Крім того, Іванішвілі грошима допомагав реформам Саакашвілі
На батьківщину
політик повернувся з Росії, де заробив значний капітал – активи Іванішвілі
оцінюються у $ 6,4 млрд у банківському та аптечному секторах. Мільярдер не
просто живе на малій батьківщині – він повністю облаштував і взяв на
забезпечення і своє село, і весь район. Крім того, Іванішвілі грошима допомагав
реформам Саакашвілі – наприклад брав участь у фінансуванні покупки нових
автомобілів для реформованої дорожньої поліції і придбанні обмундирування для
армії.
Та й мотиви його
походу в політику виглядають альтруїстичними. Хоча опоненти вважають, що
Іванішвілі створив ГМ з подання російського лідера Володимира Путіна – мовляв, той
пообіцяв, що якщо вдасться змістити Саакашвілі і його ЄНР, Кремль допоможе
вивести з РФ до Грузії активи мільярдера, – сама "сільська людина" пояснює все
інакше. Каже, що вимушено прийшов змінити політичну владу в країні, оскільки
боявся, що чинний президент сварками з Кремлем залишить його взагалі без
батьківщини.
Звинувачувати політика в дворушництві складно: за рік ГМ не зробила нічого, що можна було б розцінити як здачу грузинських держінтересів Москві
Звинувачувати
політика в дворушництві складно: за рік ГМ не зробила нічого, що можна було б
розцінити як здачу грузинських держінтересів Москві. Та й не міг би
прокремлівський кандидат виграти парламентські вибори.
"Після того як до
Тбілісі наближалися російські танки, у нас не може бути проросійського
кандидата, тобто такого, який би ухвалював важливі рішення на користь цієї
країни", – запевняє політолог Рамаз Сакварелідзе.
Помітній частині
грузинського електорату бажання дипломатичного й обачного у висловлюваннях
прем'єра нормалізувати відносини з очевидно сильнішим сусідом з метою повернути
окуповану територію відверто імпонує.
При цьому особливих
успіхів у команди Іванішвілі немає. "Мрійникам" поки що вдалося поліпшити лише
стан справ у туристичній сфері – збільшилася кількість туристів з Росії. А от
прогнози щодо ВВП погіршилися: замість очікуваних 6% зростання МВФ говорить, що
за підсумками 2013 добавка складе лише 2,5%. Безробіття теж збільшується – за
прогнозами експертів, тільки в цьому році – на 1,7%, до 16,7%.
А влаштована ГМ
амністія – перший закон, прийнятий новою владною командою, – звільнила 8,7 тис.
ув'язнених, що призвело до зростання злочинності: за перший квартал 2013-го – відразу
на 16,6%.
Зате чисто людські якості Іванішвілі сприяють його популярності. Інженер Хачидзе, як і багато інших грузинів, які живуть у регіоні, що взяв під свою опіку лідер ГМ, вважає прем'єра втіленням благородства і чесності
Зате чисто людські
якості Іванішвілі сприяють його популярності. Інженер Хачидзе, як і багато
інших грузинів, які живуть у регіоні, що взяв під свою опіку лідер ГМ, вважає
прем'єра втіленням благородства і чесності. І навіть його вже неодноразово
озвучене бажання покинути свій пост відразу після виборів президента Хачидзе,
як і багато інших місцевих жителів, підтримує.
"Іванішвілі
набагато більше зможе зробити для людей без політики! – Чудовою російською
запевняє Лариса Томадзе, чорноока господиня хостелу в Кутаїсі, колишня
вчителька. – Зараз він не може допомагати людям, оскільки його звинувачують у
підкупі виборця, а коли піде – зможе".
Сам Іванішвілі
пояснює бажання залишити політику тим, що Грузія більше не потребує його
допомоги: країні потрібен не він, а лише зрозуміла і справедлива влада. Правда,
побачивши, що його кандидат не набирає необхідних 50 % голосів у першому турі –
умова, за якої другий тур не проводиться, – прем'єр пригрозив грузинам
поверненням Саакашвілі. І показав себе фаталістом, сказавши, що якщо люди не
дадуть його кандидатові в першому турі більше половини голосів, отже йому не
довіряють. Тому не варто за президентський пост навіть боротися, і від участі у
другому турі Маргвелашвілі краще відмовитися.
Грузія – країна
експериментів, міркує з цього приводу Аблотія.
"Саакашвілі
проводив свій експеримент з метою відносної модернізації архаїчного суспільства,
і значною мірою йому це вдалося. А Іванішвілі зараз проводить свій експеримент
з метою навчити грузинів самоорганізації без вождя і месії. Як і в будь-якому
експерименті, кінець і тут неочевидний", – каже грузинський онлайн-авторитет.
Назад дороги немає
Номер три
президентської гонки, Бурджанадзе, в очах експертів виглядає консерватором. Її
виборці – найбільш розчарована частина населення. Бурджанадзе спілкувалася з
Путіним після війни-2008 і запевняє, що налагодить з ним відносини. Вона ще й
обіцяє посадити у в'язницю всіх "мішистів" і повернути людям все, що забрала у
них попередня влада.
Фото Наталі Кравчук
Ніно Бурджанадзе переживає політичний ренесанс
Грузинська молодь
схвильована успіхами Бурджанадзе, яку вважають прокремлівським політичним
проектом. Її рейтинг, 7%, виглядає сенсацією, адже лише рік тому, нагадує
блогер Аблотія, вона була "ніким, порожнім місцем".
Події 17 травня,
коли в Тбілісі озлоблений натовп ледь не розтоптав учасників акції, присвяченій
Міжнародному дню боротьби з гомофобією, показали грузинським оглядачам, що в країні
є значний прошарок людей, налаштованих відверто антизахідно. Їх активно
підтримує церква. Саме вони можуть скласти електоральний фундамент Бурджанадзе,
вважають експерти.
Ця третя сила і є
сьогодні головною загрозою для грузинських реформ. І якщо Іванішвілі, як обіцяв,
піде з політики, а ЄНР продовжить втрачати популярність, консерватори можуть
стати визначальним чинником політики.
Втім, представники
нинішньої влади вірять у незворотність реформ.
"Ми прийняли країну
в такому стані, що повернути її до попереднього стану просто неможливо. А
реформ, які ми провели, вистачить ще на кілька років для нормального
функціонування країни, – впевнено і спокійно каже Хабазі. Й усміхається: – Ну а
потім ми повернемося до влади".
***
Цей матеріал опубліковано в № 42 журналу Корреспондент від 25 жовтня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.