Думка: День бабака-2

Одним з головних досягнень свого президентства Леонід Кучма вважав збереження в Україні миру. Та й нинішнього Президента в пристрасті до мілітаризму звинуватити складно. Верховний головнокомандуючий - людина мирна і переконана, що світ врятує тільки краса. От і на Сорочинській ярмарці Віктор Ющенко залучався до прекрасного, ремствуючи, що народні умільці не завезли на торги решетилівські гобелени. Було це 18 серпня. Наступного дня все прогресивне людство відзначало 15-річчя з дня початку роботи ДКНС. І за дивним збігом обставин саме до цієї дати приурочували себе чергові вибухи на Новобогданівських складах боєприпасів.

Снаряди дають про себе знати вже третій рік підряд. І з кожним роком вибухи лунають (знову ж за дивним збігом обставин) все ближче до Дня незалежності України 24 серпня (у 2004 році  вибухнуло 6 травня, у 2005-му - 23 липня). Це досить символічно. Символічно також те, що, як і торік, причиною вибухів стало загоряння трави через сильну спеку.

Тому абсолютно неясно проти кого порушено чергову кримінальна справа. Чи то проти метеорологів, чи то проти начальників складів цих самих снарядів на 275-ій артилерійській базі.

Правда, метеорологи тут явно ні при чому. Адже насправді перший тривожний дзвінок продзвенів ще 15 липня, коли на мирних полях від  спеки зайнялися перші димові снаряди. Але особливих мір прийнято не було, і армія спокійно дочекалася 19 серпня.

Малоймовірно, що оперативно очистити сто гектарів угідь, засіяних за минулі два роки вибухонебезпечною рослинністю, допоможе навіть сотня кримінальних справ. І зовсім не тому, що немає кому косити самозаймисту траву. А тому, що на цю саму утилізацію бюджет щорічно виділяє десятки мільйонів гривень. Потім, щоправда, з’ясовується, що гроші витрачаються якось не так. Але оскільки вибухи звучать щороку, процес фінансування перервати неможливо. Так що на найближчі декілька років зацікавлені особи з різних міністерств і відомств мають гарантовану годувальню.

Причому це не залежить від того, хто  стоїть на чолі уряду або держави. Лунали вибухи при Кучмі. Лунали при Ющенку. Лунали при Тимошенко. І двічі — при Януковичі. До речі, віце-прем’єром, який виїжджав на місце події тоді теж був Андрій Клюєв…Ну, прямо День бабака-2…

Правда, у 2004-му тодішній президент відвідав Новобогдановку особисто, і навіть, пам’ятається, подарував якомусь героїчному хлопчику автомобіль. Нинішній верховний головнокомандуючий цю подію проігнорував. Хоча негласний протокол пропонує главам держав відвідувати подібні гарячі точки. Білл Клінтон, наприклад, наприкінці 1999 року змінив свій робочий графік і особисто поїхав на похорон двох пожежних, які загинули при виконанні роботи.

Але оскільки Україна - не Америка, у нас своя специфіка. Тому абсолютно логічно, що жителі Новобогданівки зажадали привласнити їм статус учасників бойових дій. Усім. І малим, і старим. З усіма пільгами і преференціями. Це в майбутньому явно внесе плутанину в інформацію про те, що на території незалежної України не було війни. А заодно за аналогією зі стійким ростом числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС, ще і різко збільшить населення Новобогданівки.

До речі, статусу потерпілих можуть зажадати і тисячі клієнтів Укрзалізниці, які у ці дні стали заручниками залізничників. Безлад, з яким зіштовхнулися ті, кому випало ночувати на пероні Сімферопольського вокзалу, вкриваючись рушниками, або годинами знемагати без води і їжі в розпечених потягах, які зупинилися в чистому полі, допоміг зробити ще один висновок. Україна - не тільки не Америка, але ще і не Англія. Там після скасування авіарейсів у зв’язку з  загрозою терактів, авіакомпанії пішли на мільйонні витрати, щоб забезпечити своїх пасажирів безкоштовними готелями і їжею. У нас же бездарність керівників пояснили винятково непристосованістю привокзальних буфетів до форс-мажорних ситуацій.

Але Віктор Ющенко все-таки міг би досить швидко вирішити проблему Новобогданівки. Правда, для цього йому довелося б перенести туди свою літню резиденцію.  Прибрали б усе за  два місяці. А може і раніше.

Цей стовпчик опубліковано у журналі Кореспондент №33 від 26 серпня 2006 року.

Відгуки і коментарі надсилайте за адресою korr-opinion@kppublications.com

Передрук стовпчиків, опублікованих у журналі Кореспондент, заборонено.