Думка: Повернення людини

У майбутньому люди поділяться на дві раси: високі, стрункі, розумні, красиві і креативні - з одного боку, і низькі, товсті, тупі - з іншого. Усе це відбудеться через розвиток технологій і медицини (ох так, забув - жити ми будемо по 120 років).

Такі припущення висунув якийсь вчений-еволюціоніст Олівер Каррі з Лондонської школи економіки. Якщо ти високого зросту і у тебе є комп’ютер (таких на Землі менше 1%), то можна спати спокійно, тим більше, що люди майбутнього виявляться начисто позбавлені всього людського. Каррі стверджує, що через технологічну залежність буде загублено соціальні навички, а разом з ними і здатність любити, вірити і поважати інших, а відповідно - і самого себе.

На думку Каррі, уся ця антилюдська мерзенність наступить лише через 100 тис. років. Саме ця цифра і дає мені надію - такі довгострокові прогнози можливі хіба що в астрономії, і ніякий Каррі не здатний вгадати усі фактори, здатні змінити перебіг подій.

Це дослідження більше говорить про самого Каррі і про західну науку в цілому. От ще результати західних наукових пошуків: англійські і американські вчені повідомляють то про смертельну небезпеку тютюну і алкоголю, то про їх медичну користь. Інший приклад - у глобальному потеплінні, виявляється,  винуваті товсті люди: під це твердження підведено і факти, і теорія.

На Заході великий попит на маячню, і це робить його схожим з Росією - досить згадати незабутні праці академіка Анатолія Фоменка про нову хронологію.

А от що розділяє західну і російську науку, так це кількість робіт - і цінних, і беззмістовних. На Заході більше останніх тільки тому, що вони завжди складають певну частку всіх наукових праць.

Проблема Каррі - у довготривалості, через яку аналіз стає невірним просто через те, що його істинність перевірити не можна. Та ж проблема і в економіки, яка вкрай слабко пророкує найближче майбутнє, але цілком точно здатна спрогнозувати далеке - що буде з тією же ціною на нафту через рік мало зрозуміло, але от моделі на 10-20 років і навіть 50 років цілком заслуговують на увагу. По суті, економіка тільки задає нижні і верхні межі, за рамки яких події навряд чи вийдуть. Чим точніші ці межі, тим точніший прогноз - скажімо, у найближчі роки ВВП Росії не злетить вгору і не дійде до рівня європейського. З іншого боку -  не  впаде і до рівня 1990-их. Ті, хто пророкують точніше - або шарлатани, або так звані аналітики, які більше покладаються на свою віру і інтуїцію, ніж на об’єктивні знання.

Але крім інтуїції є і інший спосіб підвищити точність прогнозу - міждисциплінарний аналіз. Додайте до економічного аналізу трохи соціології, історії і може бути навіть політології (хоча особисто я про таку науку не чув), і рамки можливого дещо звузяться. Не забудьте і про культуру, адже незважаючи на свою гуманітарну природу, вона дуже навіть здатна підвищити точність прогнозу.

На відміну від економіки, що вивчає те, що є і те, що може бути, творчість відбиває те, про що люди думають і про що мріють - з цих даних можна взяти корисну інформацію  для аналізу. Усе це разом взяте зветься "соціологія культури" - у Росії ця наука ледь розвинена, а тим часом саме вона може набагато краще  самої соціології показати, що люди думають насправді , а відповідно і те, що буде в країні через декілька років.

Треба думати, подібного роду дослідження - досить дороге задоволення і до того ж їх складно реалізувати. У Росії ця область науки не розвинена - влада не вірить у науку так само, як і Каррі - у людину. Зате абсолютно очевидно, що творці масового кінематографу до соціології культури придивляються - мільйонні витрати ніколи не окупляться, якщо мессиджи, які сучасні  фільми повинні донести до людей, не будуть відповідати думкам глядачів. І  вже точно продюсери фільмів про Джеймса Бонда розробляли його ребрендинг, яким можна вважати Казино Рояль, не навмання і не на власний розсуд. Новий Бонд,  який обійшовся в $ 72 млн, просто не міг провалитися, тому що був створений саме так, яким ми і хотіли,  за нашими думками.

Крім всіх інших чудових моментів, оновлена бондіана показує, що людство не вірить Каррі. Бонд, який раніше покладався на техніку більше, ніж на себе, нині воліє думати самостійно і дає волю не мега-зброї, а кулакам; бігає, а не літає; ховається за дверима, а не зникає в невидимому автомобілі. Старий Бонд - мрія минулих поколінь - не вважав жінок за людей, і саме в нього варто переймати справжні чоловічі звички. Новий - вміє любити так, як може мало хто з простих смертних. Старий більше всього цінував себе і власну свободу, новий Бонд готовий відмовитися від цього, але не заради абстрактної надідеї, а заради іншої людини. Говорять, новий Бонд прийшов на десятиліття - це вселяє віру в людину, яка, схоже, повертається.

Цей стовпчик опубліковано у журналі Кореспондент №1 від 11 січня 2007 року.

Відгуки і коментарі надсилайте за адресою korr-opinion@kppublications.com

Передрукування стовпчиків, опублікованих у журналі Кореспондент, заборонено.