Думка: Коні-психотерапевт

"Нісенітницею собачою" назвав Воладимир Путін на своїй прес-конференції 1 лютого справу директора сільської школи в Пермському краї Олександра Поносова, обвинувачуваного в порушенні авторських прав "Майкрософт" на програмне забезпечення…Перше питання - перша відповідь. Ще через півгодини марафонської прес-конференції випромінюючу впевненість президент раптом говорить про поганий настрій: "Звичайно, буває, як у кожної людини. Але я в цих випадках намагаюся проконсультуватися зі своїм собакою Коні. Вона  мені дає гарні поради" -  і лише потім щось про дружину, яка подарувала книгу віршів Омара Хайяма.

Ясно ж? Чим більше знаєш про людей, тим більше подобаються друзі наші менші сказав  глава російської держави замість "політичного заповіту" і імені спадкоємця.

Важко запідозрити в президенті-дзюдоїсті цінителя східної лірики, але наші папарацці сфотографували на столі перед Путіним його рукою виписану цитату:

"Не оплакуй, смертний, вчорашніх втрат,

Справ сьогоднішніх завтрашньою міркою не міряй,

Ні колишній, ні прийдешній хвилині не вір,

Вір хвилині поточійї - будь щасливий тепер".

Слова "Щасливий тепер" Володимир Володимирович підкреслив двічі, але…не  пригодилося - ніхто так і не запитав нинішнього господаря Кремля про особисте.  Навіть свої, начебто б, кореспонденти президентського пулу в різних варіаціях задавали те саме антигуманне питання: "Коли ж Ви звільните  трон, нарешті?". Модний у нас у цьому сезоні анекдот про циганку, яка нагадала ВВП "останню політичну зиму", і інтерпретація цього прогнозу "Зими не буде", настільки глибоко проникла у голови підданих, що навіть морози не додали співчуття цій нескінченно самотній людині.

"Ідучи,  іди!"

Тим часом, нові обвинувачення в справі Михайла Ходорковського і Платона Лєбєдєва з перспективою максимум ще років на 15 ув’язнення, зняття з місцевих виборів 11 березня опозиційних партій - КПРФ, УПС і "Яблука", - нарешті, привселюдно оголошене будівництво нафтопроводу в обхід Білорусі назвати "пом’якшенням путінського режиму" може тільки людина з дуже багатою фантазією. 

Пряма трансляція перших двох держканалів, зірвана рівно на питанні журналістки з Києва, показала межу свободи слова в РФ. Поки вся Україна стояла на вухах, звинувачуючи уряд Віктора Януковича у зраді національних інтересів, росіяни навіть не брали це в голову. Трубопроводи в городі в сусіда обміняти на декілька свердловин у Сибірі? Запросто: вони нічим не гірші "Белтрансгазу", заради контролю над яким у січні перекривали кран Олександру Лукашенку. І з ним - усій Європі.

Що нового ми довідалися про Росію після виборів 2007/2008 років? Що основи її державності складають релігія і ядерний щит. Що "Газпром" і надалі буде єдиним недовиробником , навряд чи тільки Штокмановського родовища. Що сам нинішній президент, якого "затюкали" питаннями про відпустку , по-перше, бачить себе людиною, а по-друге, "нікуди бігти не збирається". Відповіді про підтримку того або іншого кандидата чекати треба до початку кампанії: "Усі, кому треба, уже на своїх посадах працюють".

Не вірить у теорію змови Володимир Путін, він "звисока" дивиться на "швидких олігархів" і вважає своїм обов’язком забезпечити умови, за яких "майбутній уряд РФ", а також прем’єр, президент і депутати Держдуми зможуть "ясно і чітко заявити, як вони мають намір виконувати прийняті вчора і сьогодні рішення". Якщо це не диктант під строгим наглядом вчителя, виходить, у нас і дійсно якась своя демократія...

… її "суверен"  вітається китайською, уникає питання про прийдешніх жінок-президентів словами "мужики сачкують" і перекладає зі своїх на дамські плечі Смольного непопулярні питання типу "Газоскрьобу" в  Санкт- Петербурзі. Він особисто жив там і... не зміг забити цвях у стіну, тому хоче залишити слід "наших поколінь", які поки "нічого не зробили", щоб "якесь свіже повітря" провітрило побудовану полоненими німцями Охту.

Людяний вимір такої політики, звичайно, гріє душу, але застудитися на влаштованому з нагоди протязі боязно. Росія Володимира Путіна гарна тільки на словах. Конкурс компліментів першій особі, влаштований в Кремлі колегами по цеху, можливо, і сподобався Йому, неприємні  ж питання задавали як і раніше…іноземці. Психотерапія від Коні по-собачому і позначається: пси з ланцюга віпускаються усе рідше, сабачі захвати множаться, а сабача робота - йде собі.

Відгуки і коментарі надсилайте за адресою korr-opinion@kppublications.com

Передрук стовпчиків, опублікованих у журналі Кореспондент, заборонено.