Думка: Де нова кров?

Може, зобов’язати всі розважальні програми - від КВН до Танців з зірками - присвячувати весь ефір тільки цим персонажам і їх номерам? Загальнонаціональні лотереї теж могли б допомогти. Випадає, наприклад, кулька номер 13, а внизу титри: це місце в списку Партії регіонів займає Володимир Рибак. Від Блоку Юлії Тимошенко під цим номером йде Євгеній Суслов. А нещаслива цифра в Нашій Україні - Народній самообороні дісталася Александру Омельченку.

Три ключові політичні сили країни висунули кандидатів у Верховну Раду таємно, без обговорення не тільки з виборцями, але і зі своїми активістами. БЮТ довідався, хто буде представляти його в парламенті прямо на з"їзді - безпосередньо перед голосуванням. Олександр Турчинов встав і зачитав делегатам імена і прізвища висуванців. З папірця. Обговорення списку не було.

Не було його і на з’їзді Нашої України - Народної самооборони. Там нічого не зачитували - роздали такий папірець кожному делегату. Теж перед голосуванням. На з’їзді Партії регіонів і не зачитували, і не роздавали, і не обговорювали. Партія проголосувала за список, не знаючи, хто в ньому.

Ці папірці знову написали вожді. Не вислухавши думок рядових членів своїх партій. Не пояснюючи причини потрапляння або не потрапляння того або іншого кандидата в прохідну частину списків. І не даючи журналістам ні єдиного шансу покопатися в біографіях членів нашого майбутнього парламенту.

Ви знаєте, хто такий Євгеній Суслов? Фанати політичний новин можуть сказати, що він був депутатом останнього парламенту від БЮТ.

Найбільші експерти, можливо, пригадають, що до цього Суслов у 20 років був мером невеликого містечка Сквира на Київщині. Люди з енциклопедичними талантами можуть додати, що в цьому містечку базується бізнес його батька Івана Суслова.

А от для того, щоб довідатися думку жителів Сквири про мерство Суслова-младшего, потрібні спеціальні репортажі журналістів. А щоб з’ясувати, як він голосував по принципових питаннях у Верховній Раді п’ятого скликання, потрібно спеціальне дослідження.

Проблема не в ньому. Може, він розумний молодий політик. Але таке формування списків - одна з причин того, чому в роз’їдений виразками старих хвороб політикум свіжа кров майже не потрапляє.

А як вона туди потрапить? Адже партії недемократичні з самого низу. На рівні району партійними осередками, як правило, керують не ті, хто більш принциповий і талановитий, а ті, хто богатіший, хто дружить з керівниками наступного рівня, а ще краще - є їх родичами. І так усе вище і вище, до самих політрад, що формують списки за принципом "моя людина", "його людина" і "людина з грішми".

І про нашу з вами думку партійні лідери в таких умовах не особливо турбуються. Де вона зіграла свою роль? Очевидний приклад тільки один. Партія регіонів не взяла в новий парламент Олега Калашнікова. Це здорово, це зменшить готовність інших політиків нападати на журналістів. Але це єдиний приклад! (Важливо врахувати, що проти Калашнікова журналісти з різних телеканалів, газет і радіостанцій вели агресивну кампанію протягом року.)

Можливо, кроком назустріч громадській думці можна вважати і потрапляння до списку Нашої України — Народної самооборони Святослава Вакарчука і Володимира Ар’єва. Але минулий досвід вчить, що: а) талановитим співакам і журналістам нелегко стати кваліфікованими законодавцями, б) вони не здатні змінити загальну атмосферу зрадництва, хабарництва і безпринципності, яку створюють "свої люди", напхані у Верховну Раду вождями всіх партій.

Наша Україна - Народна самооборона може заперечити, що в цілому її список змінився наполовину. Можливо, це гарний результат, особливо в порівнянні з незмінністю списків БЮТ і Партії регіонів, - а чим може пишатися п’яте скликання?

Але адже в Нашій Україні - Народній самообороні великі зміни відбулися не в результаті рішень рядових прихильників, а за велінням зверху. Віктор Ющенко захотів, а Віктор Балога зробив. Це може збігатися з думкою низових прихильників, але це ненадійний метод. І список це доводить.

Якщо Роман Безсмертний поніс відповідальність за минулі помилки, чому її не понесли Микола Мартиненко, Олександр Трет’яков і Давид Жванія? Тому що самі не змогли подати у відставку? Якщо Петро Порошенко не був взятий у список через високий антирейтинг, то як тоді Юрій Луценко зміг про лобіювати потрапляння в список екс-мера Олександра Омельченка?

Щоб у політику дійсно тотально прийшли нові люди, нам потрібні нові правила для партій. Правила, що змусять їх обирати лідерів тільки знизу. Які будуть вимагати відкритих внутрішньопартійних змагань між тими, хто хоче бути висунутим у ту ж Верховну Раду. І які введуть голосування не тільки за партії, але і за конкретних депутатів у кожнім окрузі.

З останньою ідеєю політики поголовно погоджуються в телестудіях. Тільки чомусь цього немає в їхніх передвиборчих програмах.

Ця колонка опублікована в журналі Корреспондент №31 від 11 серпня 2007 року.

Відгуки і коментарі присилайте по адресу korr-opinion@kppublications.com

Передрукування колонок, опублікованих в журналі Корреспондент, заборонено .