ГоловнаШоу-бізнесВсі новини розділу
 

Назвали десять фільмів Куросави, які не можна пропустити

23 березня 2010, 13:35
0
47

Російське інформагентство РИА Новости в честь 100-річчя з дня народження знаменитого японського режисера Акіри Куросави назвало десять його фільмів, які не можна пропустити.

Відкриває список фільм Расемон (Rashomon), що вийшов у 1950 році. З нього й почалася тріумфальна хода Акіри Куросави червоними килимами світових кінофестивалів. І рідко коли Куросава залишав їх з порожніми руками. По суті, саме Расемон відкрив для Європи та Америки японське кіно.

В основу фільму лягли дві новели японського письменника Акутагава Рюноске Ворота Расемон і В хащі . У центрі сюжету - суд у справі про вбивство самурая і зґвалтування його дружини. Чотири історії, чотири версії злочину, розказані випадковими свідками, підозрюваним у вбивстві бандитом, вдовою убитого і навіть самим вбитим самураєм. Кожна версія відкриває нові подробиці того, що сталося, але яка з версій правдива?

У 1951 році Расемон отримав головну премію Венеціанського кінофестивалю - Золотого Лева, а пізніше спеціальний почесний Оскар (номінації найкращий іноземний фільм тоді ще не було).

Далі йде фільм Ідіот (Hakuchi) (1951) - японська кіно адаптація роману Федора Достоєвського Ідіот. Дію японської версії Ідіота із засніженого Петербурга XIX століття перенесено на засніжений Хоккайдо ХХ століття, а князь Мишкін у версії Куросави став колишнім військовополоненим на ім'я Камеді.

Оригінальна версія фільму складалася з двох частин загальною тривалістю 256 хвилин, але на студії цей варіант не прийняли, порахували занадто довгим, і Куросаві довелося скоротити його майже на 100 хвилин.

Обов'язково варто переглянути філософську драму Жити (Ikiru) 1952 року, що отримала спеціальний приз на Берлінському кінофестивалі в 1954 році.

Жити - це історія "простого токійського бюрократа" Кандзі Ватанабе, який раптово дізнався, що він невиліковно хворий. Ватанабе все життя пропрацював на зненавидженій нецікавій роботі, не взявши ні одного відгулу, не допоміг жодній людині, не витратив гроші, які заробляв і збирав, він навіть не купував саке, загалом-то й не жив. Дізнавшись, що йому залишилося всього кілька місяців, він вирішує змінити своє життя, встигнути за час, що залишився те, що не встиг за багато років. "Подумати тільки, цілих 30 років я не помічав захід сонця, а тепер у мене немає на це часу" - говорить наприкінці фільму головний герой.

Наступний міжнародний хіт Куросави, і, мабуть, найвідоміший його фільм - Сім самураїв (Shichinin no samurai) 1954 року. Дія фільму відбувається в XVI столітті, у Японії йде громадянська війна, дізнавшись про те, що бандити готують напад на їх село, мешканці наймають для захисту сім мандрівних самураїв. Розплатитися жителі села можуть лише їжею, але самураї погоджуються і на це.

Фільм Сім самураїв став одним з яскравих символів неповторного стилю Куросави. Сім самураїв були в числі номінантів Оскара і премії Британської кіноакадемії, а в 1954 році фільм отримав Срібного лева на фестивалі у Венеції. У 1960 було знято не менш успішний голлівудський римейк Семи самураїв, один з найвідоміших вестернів - Чудова сімка.

Ще один фільм Куросави, який став джерелом натхнення для багатьох інших стрічок, - Тілоохоронець (Yojimbo, 1961). Дія фільму відбувається в Японії в середині XIX століття. У маленьке містечко, де орудують два бандитських клани, приходить бродяга-самурай, він зводить обидві банди між собою і змушує їх знищити один одного. Фільм Охоронець отримав Золотого лева на фестивалі у Венеції у 1961-му.

Через кілька років сюжет фільму повторив італійський режисер Серджіо Леоне в спагетті-вестерні За жменю доларів (1964). Причому в цьому фільмі Леоне запозичив у Куросави не лише ідею, а й багато прийомів зйомки. Це коштувало італійцеві судового позову, який виграв Куросава. Куросаві також дісталися 15% від світового прокату фільму Леоне та ексклюзивні права на прокат у Японії, Південній Кореї і на Тайвані. За словами Куросави, фільм За жменю доларів принесла йому більше грошей, ніж його ж Охоронець (1961).

У 1996 році вийшла стрічка Герой-одинак з Брюсом Віллісом у головній ролі, яка також частково повторює сюжет Охоронця. А в одному з останніх фільмів Микити Михалкова - 12 - з Охоронця запозичений епізод з собакою, що несе відірвану людську кисть.

У 1974 році Акіра Куросава приїжджає в СРСР, і на студії Мосфільм знімає фільм Дерсу Узала. В основу фільму покладено твори російського вченого і письменника Володимира Арсеньєва.

На роль Арсеньєва Куросава без коливань вибрав Юрія Соломіна, а ось знайти відповідного артиста на роль Дерсу виявилося складно. Після довгого кастингу Куросава зупинився на Максимі Мунзуке, актора тувинського музично театру, якого він побачив в епізоді одного маловідомого фільму.

Фільм увійшов в історію кінематографа, хоча і не мав касового успіху. У 1974 році Дерсу Узала отримав Оскара, а в 1975 - золотий приз Московського міжнародного кінофестивалю.

У 1980 році Куросава зняв Тінь воїна (Kagemusha). У ньому він знову звертається до одного зі своїх улюблених жанрів - історичного кіно.

Дія фільму відбувається у другій половині XVI століття, Японія охоплена міжусобними війнами, конкуруючі феодали б'ються за владу над столицею - Кіото, бо влада над Кіото означає владу над усією Японією. У цей кругообіг випадково потрапляє дрібний злодюжка, змушений стати двійником відомого феодала. Причина тому - його дивовижна зовнішня схожість з правителем, який і рятує злодія від неминучої кари.

У 1981 році фільм Тінь воїна був удостоєний Оскара як Кращий фільм іноземною мовою. У цьому ж році Акіра Куросава за цей фільм отримав від Британської кіноакадемії титул кращого режисера. Тінь воїна також став лауреатом премії Сезар - кращий фільм іноземною мовою Сезар, і отримав Золоту пальмову гілку в Каннах у 1980 році.

У 1985 році Куросава знімає фільм Ран (Смута) (Ran). Японія, XVI століття. Старіючий правитель вирішує поділити свої володіння між трьома синами. Обдурений старшими, він проганяє молодшого, який насмілився критикувати рішення батька. Але незабаром, всіма покинутий,  втративши владу і розум, він залишається один і лише молодший син стає його опорою. Взявши за основу Короля Ліра Куросава зробив масштабний епос, з гарною японської природою, замками і батальними сценами.

У 1987 році Смута принесла своєму творцеві премію BAFTA (британський Оскар) як кращий фільм іноземною мовою. А також номінації на Оскар і премію Сезар.

У список фільмів Куросави, які не можна не побачити, увійшли також Сни Акіри Куросави (Akira Kurosawa's Dreams, 1990). Фільм складається із семи новел, які об'єднані лише тим, що є снами режисера. У цій стрічці Куросава розмірковує на вічні теми: життя і смерті, творчості, людської природи.

Цікавим фактом фільму стало те, що одну з ролей у ньому виконав інший відомий режисер - Мартін Скорсезе, він зіграв Вінсента Ван Гога в одній з новел. Фільм був удостоєний призу Японської кіноакадемії, а також номінувався на премію Золотий глобус.

У 1991 році Куросава зняв фільм Серпнева рапсодія (Hachi-gatsu no kyôshikyoku) - одну з останніх своїх робіт.

Головна героїня фільму - Кане - пережила вибух Товстуна над Нагасакі, втратила у цій трагедії чоловіка і залишилася одна з двома маленькими дітьми. Тепер Кане вже бабуся, у неї гостюють четверо онуків, поки їх батьки відвідують родичів в Америці. Старший брат Кане, імені якого вона навіть не пам'ятає, тепер громадянин тієї самої країни, яка скинула бомбу на Японію, а його діти й онуки - типові американці. Один з них (його грає Річард Гір) приїжджає до Японії, щоб познайомитися з родичами.

Нагадаємо, що сьогодні, 23 березня, виповнюється 100 років з дня народження знаменитого японського режисера, сценариста і продюсера Акіри Куросави.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах

Loading...
Загрузка...