ГоловнаШоу-бізнесВсі новини розділу
 

Ъ: Україна може втратити права володіння картинами Глущенка вартістю $ 2 млн

13 серпня 2010, 14:41
0
15

У середу, 11 серпня, до Центрального державного архіву-музея літератури і мистецтв України прибули судові виконавці та надали рішення Шевченківського райсуду про передачу 50 картин відомого художника Миколи Глущенка його онуці Ларисі, яка мешкає в США, пише видання Коммерсант-Україна у статті Позов склався в картини.

Як розповів виданню Ъ директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ) Леонід Скрипка, картини Миколи Глущенка потрапили до музею в 1979 році. Після смерті художника в дар музею 50 робіт передали його вдова Марія Глущенко і брат. Разом із картинами було віддано мольберти, фарби, пензлі й особисті речі художника - для оформлення меморіальної кімнати-музею.

У 2008 році інтерес до робіт Миколи Глущенка проявила його онучка Лариса Глущенко, яка мешкає в США. Вона подала до Шевченківського районного суду Києва позов "про повернення майна з чужого незаконного володіння", в якому стверджується, що Глущенко успадкувала авторські права на твори Миколи Глущенка після смерті його дружини, у зв'язку з чим і вимагає повернути їй полотна свого діда.

У своїй статті газета Коммерсантъ-Украина проінформувала, що 13 січня 2010 Шевченківський райсуд Києва ухвалив рішення на користь Лариси Глущенко. Керівництво ЦДАМЛМ намагалося оскаржити це рішення в апеляційній та касаційній інстанціях, проте зробити цього не вдалося. У результаті 11 серпня до ЦДАМЛМ прибули судові виконавці та пред'явили рішення суду, за яким архів мусить протягом семи днів його виконати, віддавши картини Ларисі Глущенко.

"Онука Глущенко мотивує свою вимогу тим, що передача картин в 1979 році оформлялася за актом, в якому не вказано, передаються вони в дар чи на тимчасове зберігання. У документах написано "передається для оформлення кімнати-музею", - заявив виданню Скрипка. - Але державний архів - це не комора, вибачте! Ми не зберігаємо картини тимчасово. Навіть якщо архів бере щось на тимчасове зберігання, то в документах зазначаються умови та термін, а у нас ці картини вже понад 30 років".

Віддавати роботи художника держава не має наміру. "Судовому виконавцю ми відмовили у видачі картин, пославшись на неправильно оформлені документи Шевченківського суду, - розповіла голова Державного комітету архівів Ольга Гінзбург. - Крім того, ми звернулися до голови комітету Верховної ради з питань правосуддя Сергія Ківалова з проханням посприяти у вирішенні даного конфлікту і розслідувати неправомірні дії суддів Шевченківського суду Києва".

В інтересах західних колекціонерів?

Як зазначає Ъ, архівісти впевнені, що Лариса Глущенко проявила інтерес до робіт діда перш за все через їх високу ринкову вартість. За своє життя Микола Глущенко написав від 5 тисяч до 10 тисяч художніх творів, одна його картина коштує в середньому $ 20-50 тисяч, розповів Леонід Скрипка: "Його роботи зберігаються в різних музеях на всій території України. У нас 50 таких робіт, ринкова вартість полотен становить не менше $ 2 млн".

Головний хранитель Національного художнього музею Юлія Литвинець підтвердила, що полотна Миколи Глущенка становлять високу художню й колекційну цінність. "Його картини мають великий попит на ринку, він затребуваний як художник. Можливо, це і стало причиною спроби повернути картини Глущенка у приватну власність", - сказав Литвинець.

У цьому впевнений і Михайло Мамась, що представляв інтереси ЦДАМЛМ в суді. За його словами, процес було ініційовано в інтересах західних колекціонерів. "Колекція картин навряд чи стане її (Лариси Глущенко) власністю. Це суперечка інших людей, які намагаються отримати саму колекцію, - припустив адвокат. - Час, за який спадкоємці могли оскаржити факт передачі картин за Цивільним кодексом, становить три роки, але цей термін вже давно минув".

Усі підозри в тому, що пані Глущенко діє з корисливих мотивів - сподываючись вигідно перепродати роботи діда, - її адвокат Ольга Піддубна спростовує. "Звинувачення в тому, що ми діємо в інтересах якихось колекціонерів, є безпідставними. Про приватних колекціонерів, які хотіли б отримати картини Глущенка, я не чула і нічого не знаю!", - Заявила Коммерсанту Піддубна. За її словами, перш ніж звернутися до суду і вимагати повернення картин, Лариса Глущенко мала намір домовитися з музеєм. "Ми намагалися врегулювати цей конфлікт - пропонували внести до ЦДАМЛМ благодійний грошовий внесок і навіть залишити кілька полотен у дарунок, але вони відмовилися, після цього ми змушені були звернутися до суду, - повідомила Ольга Піддубна. - Картини було передано вдовою Глущенко архіву в безстрокове безоплатне користування, а такий договір розривається після смерті тієї сторони, яка передала майно. Юридично в архіву немає підстав утримувати картини".

Микола Глущенко народився 17 вересня 1901 року в місті Новомосковську Дніпропетровської області. У 1918-му був зарахований до лав добровольчої армії Антона Денікіна. Через якийсь час потрапив у полон, втік і опинився в Німеччині. У 1920-1924 роках навчався в Берлінській вищій школі образотворчих мистецтв, працював у жанрах пейзажу, натюрморту, портрета. Незадовго до смерті захопився технікою монотипії і створив в ній серію квіткових натюрмортів. З 1944 року і до самої смерті 31 жовтня 1977 жив і працював у Києві. Був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, отримав звання народного художника СРСР. 

 Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках партнерської угоди з газетою Коммерсантъ-Украина
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах

Loading...
Загрузка...