ГоловнаШоу-бізнесВсі новини розділу
 

Мерілін Монро виповнилося б 75 років

Корреспондент.net, 1 червня 2001, 16:22
0
7

75 років тому, 1 червня 1926 року, у Голлівуді народилася Норма Джин Бейкер Мортенсон, яка згодом стала відомою світу як Мерілін Монро. Її образ увійшов у свідомість мільйонів глядачів в усьому світі як символ Америки, як уособлення "американської мрії". Про неї написано сотні книг, знято фільми, поставлено спектаклі. Вона була і залишається "коханою Америки". Таємниця її смерті дотепер невідома.

 

Невдовзі після народження  мати віддала дівчинку прийомним батькам. У підсумку Норма Джин десять разів змінювала місце проживання. Один час майбутня кінозірка навіть жила у сирітському притулку.

Вона мріяла про справжню родину і дітей, і 19 червня 1942 р. 16-літня Норма Джин вийшла заміж за 20-літнього Джима Даґерті. Через рік Норма пішла працювати на авіаційний завод, де її помітив фоторепортер однієї армійської газети. Через якийсь час вона кинула завод, щоб почати кар'єру моделі. Даґерті дратувало її нове заняття. Їхній шлюб проіснував 4 роки - до 13 вересня 1946 р.

У цьому ж році Норма Джин підписала контракт зі знаменитою кінокомпанією "20 сторіччя-фокс" і перетворилася на Мерілін Монро. Основою псевдоніма стало дівоче прізвище матері, а ім'я підібрали за співзвучностю. Робота в кіно почалася в 1947 році з епізоду в картині "Небезпечні зв'язки", але по-справжньому її помітили у фільмі Манкевича "Все про Еве" (1950). На початку 50-х років Монро активно знімалася в ролях, сповнених жіночої привабливості і зачарування "киць" у фільмах із красномовними назвами "Асфальтові джунглі" (1950), "Любовне гніздечко" (1951), "Можна входити без стукоту" (1952), "Ніагара" (1953), "Джентльмени надають перевагу блондинкам" (1953), "Як вийти заміж за мільйонера" (1953).

Незабаром про акторку заговорила вся Америка. Критики дотепер сперечаються, чи мала Монро акторський талант; але, безумовно, у її кінокар’єрі основну роль зіграли зовнішність, жіночність і чуттєвість. Природність, безпосередність і щирість у всьому сталиі її головним і непереборним акторським і людським досягненням. Американські критики незабаром визнали її артистизм, але при цьому все-таки навішали ярлик "дурної блондинки". Безумовно, успіху Монро допомогли вміло розроблені сценарії і реклама в пресі.

У січні 1954 року Мерілін вийшла заміж за зірку американського бейсболу Джо Ді Маджо. Медовий місяць молоді провели в Японії і Кореї, де Монро співала для сотень тисяч американських солдатів. Наступні дев'ять місяців шлюбу були заповнені суцільною лайкою і з'ясуванням стосунків: Ді Маджо був неймовірно ревнивий. І вже в жовтні 1954 року Мерілін заявила, що вони з Джо зібралися розлучатися. Хоча цей шлюб протримався всього 9 місяців, Ді Маджо все своє життя допомагав Мерілін.

З драматургом-суперінтелектуалом Артуром Міллером, автором всесвітньо відомих п'єс "Вид з мосту" і "Смерть комівояжера", Мерілін зустрілася в Нью-Йорку в 1955 році. Їхнє одруження відбулося влітку 1956 року. Репортери охрестили це весілля "союзом тіла і духу". Шлюб тривав чотири з половиною роки й був найдовшим з усіх шлюбів Мерілін Монро.

В ці роки Монро прагнула не зніматися у фільмах, у яких використовувалися тільки її зовнішні дані. Вона вступила до найсерйознішої акторської студії Америки під керівництвом знаменитого педагога Лі Страсберга і навіть заснувала кінокомпанію "Мерілін Монро продакшнз". В ці роки вона зіграла в таких відомих фільмах, як "Через сім років після весілля" (1955), "Принц і хористка" (1957), "Дехто любить погарячіше" (1959), "Давайте займемося коханням" (1960). Але її мрією було зіграти Грушеньку з "Братів Карамазових". І не виключено, що вона подужала б цю роль. У своєму останньому фільмі "Неприкаяні" (1961) Джона Х'юстона вона справилася з драматичною роллю на рівних із Кларком Гейблом і Монтгомері Кліфтом.

У 1961 році Монро розлучилася з Міллером. Офіційною причиною була "несумісність характерів". Міллер відразу женився, а схильна до депресій Мерілін потрапила в психіатричну клініку. Позначилася і її пристрасть до алкоголю і наркотиків. Вийшовши з лікарні, Мерілін намагалася зніматися у фільмі "Щось повинно вийти", але зривала зйомку за зйомкою. Компанія несла серйозні фінансові втрати. З Мерилин розірвали контракт і подали в суд позов на відшкодування цих збитків.

5 серпня 1962 року акторки не стало. За офіційною версією, це було самогубство. Існують і інші версії її відходу з життя: випадкове передозування снотворного; убивство, скоєне мафією; убивство на замовлення братів Кеннеді, з якими в неї були романи. У маленькій церкві на відспівуванні Монро були присутні тільки 25 чоловік. Коли Ді Маджо запитали, чому він не запросив багатьох її друзів, він відповів: "Якби не ці друзі, вона була б жива".

Монро зіграла в 28 фільмах, хоча, як зазначають критики, її акторський талант розкрився тільки в деяких.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах

Loading...
Загрузка...