ГоловнаШоу-бізнесВсі новини розділу
 

Сьогодні відзначають день народження Віктора Цоя

Корреспондент.net, 21 червня 2006, 13:18
0
9

У середу , 21 червня, фронтмену легендарної групи "Кіно" виповнилося б 44 роки.

Вісімдесяті роки в СРСР для молоді стали "часом Кіно": складно було знайти людини, яка б не чула "Алюмінієві огірки", "Групу крові" або "Зірку на ім’я Сонце". 21 червня 2006 року лідеру легендарної групи виповнилося б 44 роки.

Можна не любити групу "Кіно", можна сперечатися про особистість Віктора Цоя, але заперечувати його вплив на маси в той час безглуздо, та й зараз його ставлять в один ряд із Джоном Ленноном, Володимиром Висоцьким, Фредді Меркьюрі.

У чому секрет такої популярності, звідки взялася ця народна любов і "кіноманія"?

"Шлялися пітерськими вулицями два ледарі - роботяга Льоша Рибін і петеушник Віктор Цой" - так починається історія групи "Кіно" на офіційному сайті.

Точніше, це "Палата №6", яка потім отримала назву "Гарін і Гіперболоїди". Навесні 1982 року з’являється "Кіно", а вже через 2 роки група стає популярної у всьому Радянському Союзі.

Музика й усе, що з нею пов’язане, було тою справою, заради якої Цой жив: квартирники, репетиції, записи, концерти...

Біографи вважають, що основною причиною скаженої популярності Цоя стала його своєчасна поява в потрібному місці.

На початку 80-х Москва "переварювала" Олімпіаду, була чистою і мирною столицею. Ленінград же був містом "андеграунда" - саме там зароджувалася "нова хвиля" радянської рок-музики.

Цой збирався створити "нову музику для нового покоління": можливо, у сучасній Росії це звучало б банально, але в той момент чекали саме цих слів.

"Нова музика" трохи нагадувала то Duran Duran, та в ній бачили мотиви з "Ласкавого мая"... Можливо нічого надприродного в піснях "Кіно" і не було, але в ній було інше, саме головне: щирість.

"Нам за чесність можуть простити практично все, і, скажімо, недостатньо професійну гру, і навіть недостатньо професійні вірші. Цьому є маса прикладів. Але коли пропадає чесність - уже нічого не прощають". Ці слова були сказані Цоєм в інтерв’ю "АіФ" у 1987 р.

"Я не вважаю себе борцем. Я співаю пісні. Співаю про те, що мені подобається чи ні, про те, що мене хвилює",  - не один раз говорив Віктор Цой.

Юнак з екзотичною зовнішністю, по суті, був для шанувальників "своїм хлопцем" - на початку він працював кочегаром, а грав у вільний час на квартирах. Коли став популярним, в інтерв’ю говорив або чесно і різко, або мовчав. "Що вас дратує в навколишній дійсності?" - запитали в нього один раз із залу, після концерту. "Усе!" - відповів він. Ім’ям Цоя не назвуть місто чи вулицю, він був особистістю не такого типу, але свій провулок у нього є, у Москві на Старому Арбаті є  стіна, на якій написані слова "Віктор, ти Бог" і "Цой живий". Оживає він два рази на рік, 21 червня, у день народження і 15 серпня, у день смерті.

У загибелі Цоя є дивні і незрозумілі факти: автокатастрофа була такою безглуздою, що в це навіть складно повірити. На порожньому шосе в Латвії, за кермом "Москвича-2141", Цой не справився з керуванням і на швидкості близько 130 км/год врізався в рейсовий автобус.

Офіційні висновки експертизи говорять про те, що Цой був тверезим і, ймовірно, заснув за кермом, повертаючись зранку з рибалки. Проте, батько Віктора висловлював сумнів із приводу сну за кермом: від місця до місця було відсили 15 хвилин їзди, і за цей час складно розігнатися до 130 км/год і заснути.

Після трагедії знаходилися ентузіасти, що проводили власні розслідування тієї аварії і стверджували, що багато чого в офіційній версії здається їм підозрілим і неправдоподібним.

Більш того, фразу "Цой живий" деякі шанувальники пишуть цілком серйозно, стверджуючи, що їх герой не загинув, а живе пустельником десь далеко в Сибірі.

За матеріалами  РИА Новости

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах

Loading...
Загрузка...