ГоловнаШоу-бізнесВсі новини розділу
 

Поклітару: Головне в мистецтві - змусити глядача проживати жити сценічних героїв

Корреспондент.net, 18 січня 2007, 17:50
0
11

У ході онлайн-спілкування з читачами Кореспондент.net художній керівник театру Київ Модерн-Балет Раду Поклітару розповів про творчі успіхи, роботу з трупою, а також поділився найближчими планами гастролей.

- Шановний Раду, як ви ставитеся до того, що Російська Федерація, порушуючи обіцянки, дані на саміті НАТО в Стамбулі в 1999 році, відмовляється виводити свої війська з Придністров’я?

Для мене ця тема досить актуальна, так як я молдаванин. Мені здається, що ситуація з усіма трьома невизнаними республіками - Абхазією, Осетією, Придністров’ям повинна обов’язково вирышитися у бік приєднання до Грузії і Молдови. Мене страшенно злить те, що прекрасна молдавська земля розколота навпіл. І дуже не подобається проходити 4 митниці на шляху з Кишинева в Одесу.

- Хотілося б дізнатися про етимологію вашого прізвища.

Покліт - це м’який верх для ресорного кінного візка. Майстер, що робить ці складні верхи відповідно Поклітару.

- Яке місце у вашому житті займає театр?

[Раду Поклитару] > Найбільше, якщо в процентному відношенні можна говорити про творчість - те 90 відсотків - це театр.

- У вас є вебсайт вашого Модерн Балету ?

Сайт поки що є тимчасовий, але буквально з наступного тижня запрацює оновлений - ww.kmbtheatre.kiev.ua

- Чи можна побачити ваші спектаклі в Кишиневі?

Моїх постановок у Кишиневі нема з простої причини: з 1989 року не було ні однієї прем’єри балетного спектаклю в Кишиневі за бюджетні гроші. Просто дуже бідна республіка. Але в другій половині квітня Київ Модерн Балет збирається з гастролями відвідати Кишинів. Хочемо показати всі три спектаклі - Кармен.TV, Верноський міф: Шекспірименти, Сили долі: опера-балет, - які є в нашому репертуарі.

- А як щодо інших 10% творчості?

Любов, хобі, подорожі... Мої хобі пов’язані з роботою - я дуже люблю музику. Театр, книги. Але все це повинно лити воду на мій млин - ті самі 90 % відсотків

- Чи не запрошували вас на фестиваль "Va invinta Maria Biesu"?

Мене запрошували зовсім не в цій якості. У 1994 або 1995 році я їздив туди танцювати разом із зірками Великого театру, а танцював я партію "Лісничий Ганс". Але з цим фестивалем дуже дружу.

- Веронский міф. Шекспірименти: Чи мав цей спектакль вже успіх? Якщо так, то де саме?

Ще не мали, але обов"язково будуть мати 25-26 січня на сцені театру імені Івана Франка.

- Як справи, настрій? :)

Чудово, дуже багато справ. Особливо напередодні прем’єри, це означає, що ти потрібен. Відповідно це означає, що справи йдуть чудово.

- Та й взагалі, чи підтримуєте ви з ким-небудь професійні стосунки в Молдові?

Я постійно спілкуюся щодо проведення виступів і концертів з директором Молдовської національної філармонії Світланою Бівал. У мене дуже багато друзів з музичного світу Молдови, з якими я перебуваю у міцній творчій спайці, постійно обмінюємося новинами, показуємо один одному нові роботи. У їхньому числі диригент Світлана Попова і фортепіанний дует Анатолій Лапікус і Юрій Махович.

- Здрастуйте, Раду Віталійович. Я бачив у грудні ваш спектакль про Кармен.TV. Дуже хочу танцювати в Київ Модерн Балеті. У вас у театрі вже цілком укомплектований склад? Чи не передбачаються вакансії, кастинги?

Наприкінці лютого буде проведено кастинг, набір трупи, про це буде розповсюджено певну інформацію в місті й на нашому сайті.

- Чи Ви не плануєте гастролювати зі спектаклями Київ Модерн Балету іншими містами України?

Обов’язково, дуже хочеться - зараз ведемо переговори з Дніпропетровськом, Одесою... Ведуться переговори з Іспанією, Португалією...

- Як молдаванин, який переважно проживає у Мінську, почуває себе в Україні?

Хохлом. Оселедець відпустив би, якщо було б звідки.

- Я прочитав у газеті, що ваші артисти на репетиціях дряпають один одного шпагами і дірявлять підлогу. Чи не існує більш витонченого способу зобразити в балеті шекспірівські пристрасті?

Не купуйте жовту пресу. А якщо ви насправді цим стурбовані, то можу Вас запевнити, що і підлога і артисти - цілі й неушкоджені - ми цим не займаємося!

- Здрастуйте! Яка доля Ле Форзе? Які у вас залишилися спогади про цю постановку?

Доля Ле Форзе... продовжиться на сцені театру імені Івана Франка 25 лютого. Надалі ми маємо намір його показувати й у Києві, і за його межами, дуже шкода було б втрачати таку роботу.

- Скажіть чесно, який резон виготовляти купу декорацій і всього іншого, якщо спектакль розраховано на п’ять-шість, не більше, як я розумію, десяти показів на публіку.

Ніякого резону нема - Ви праві, саме тому всі спектаклі нашого театру будуть жити набагато довше, ніж 5-6 разів.

- Хто для Вас став наставником, учителем? Чию, так би мовити, справу Ви продовжуєте? Чи у Вас абсолютно "свій стиль"?

Я закінчив білоруську академію музики як хореограф за класом Валентина Єлизарьєва. Але крім цього моїм педагогом став відеомагнітофон і велика колекція кращого, що було зроблено в сучасному балеті останні 20-30 років. Неможливо бути сучасним автором і не орієнтуватися в сучасному культурному просторі.

- Чому ви сьогодні без шарфика? :)

Я сьогодні із шарфиком, але він не досить ошатний для веб-камери.

- Як ви собі уявляєте, чи готові танцюристи вашого театру до всіх труднощів, які ви придумуєте? Вдалої прем’єри.

Я бачу той величезний прогрес, що у наявності в цих молодих хлопців навіть за ті півроку, що ми разом. Я вірю, що цей творчий ріст у них буде продовжуватися. У мистецтві не можна досягти досконалості, тому треба постійно рухатися вперед.

- Чи не тягне вас назад в академічну хореографію? Чи можна буде побачити, наприклад, Лускунчика на сцені Великого в поставновці Раду Поклітару?

Думаю, що в академічну хореографію в мене повернення вже немає, на щастя. Поставити Лускунчика я мрію давно і з великим задоволенням зроблю це на сцені Великого, якщо буде така пропозиція, але точно це б не був Лускунчик у традиціях 19 століття. Цієї був би мій Лускунчик.

- Добрий день, Раду. Який вік виконавців, задіяних у Шекспіриментах?

Від 18 до 26 років. Це вік артистів театру Київ Модерн Балет.

- Шановний Раду! Ваші постановки в стилі а-ля модерн схвилювали київську публіку! А як Ви ставитеся до класичного балету і як прийшли в житті до модерністським постановок?

Я за освітою класичний артист балету, і 10 років протанцював в академічних постановках. Мені здається, достатня данина класичному балету. Коли я почав ставити, я помітив. Що найбільше співпереживання в глядачів викликає історія, розказана мовою сучасного танцю. Для мене в мистецтві головне змусити глядача проживати життя сценічних героїв, як своє.

- Ви - авторитарний режисер чи у вас вітається творча анархія на репетиціях?

Досить строга дисципліна. Заохочення творчих пропозицій, що розглядаються, приймаються або відкидаються мною - стиль репетиційної роботи театру Київ Модерн Балет.

- Хореографія, і без того мало кому зрозуміла, змішується з ще заплутанішими театральними витонченостями?

Публіка абсолютно до цього готова - це показує успіх Кармен.TV. Я вважаю, що театр це не засіб релаксації, як спа-масаж, він повинен змушувати думати.

- Ваші артисти юні, але вміють досить багато. Хто з ними займався і займається зараз?

Педагоги, народний артист України Сергій Бондур (сучасний танець), сучасний танець - Олексій Бусько і Христина Шишкарьова, сценічна мова - Марія Храпачова.

Але в другій половині квітня Київ Модерн-Балет збирається з гастролями відвідати Кишинів (Фото Дмитра Никонорова)
 
- Бачила Вашу Кармен - вразила точно продумана режисура. Ви отримали режисерську освіту чи це результат: "досвід + талант"?

Професія хореографа тим і цікава, що сполучає у собі професії режисера, лібретиста і постановника танців.

- Скільки потрібно було часу на постановку Шекспіриментів: від самого початку - ідеї, до логічного завершення - премєри?

Понад два місяці.

- Чи доводиться вам у прийнятті якогось творчого рішення користуватися критерієм попса-не попса? Маю на увазі, що з класичного балету досить складно зірватися в кітч.

Не сприймаю попсу як засіб бути зрозумілим, як щось, що купується будь-що. Усяке істинн мистецтво повинне мати право змушувати глядачів починати ці зусилля для того, щоб брати участь у процесі співтворчості. Для мене попса - це не просто розжоване, але і напівперетравлене мистецтво, воно проскакує всередину і також легко виходить, не приносячи ні користі, ні шкоди.

- Чи знайомі Ви з творчістю Матса Ека, яка Ваша думка?

Це один моїх вчителів (на жаль, бачив його тільки на відео). До питання про режисуру, Ек - для мене режисер номер один у світі балету.

Хореограф, одержимий бажанням станцювати всі партії у своєму новому балеті - це діагноз


- Ваші постановки були в Національній опері, цього року їх можна буде там же?

У 2002 році я здійснив постановку Весни священної Ігоря Стравінського і картинок з виставки Модеста Мусоргського.

- Хто і як підбирає музику до спектаклю? У чому прикол того що деякі балетні сцени йдуть без музичного супроводу.

Вибір музичного матеріалу завжди лежить на моїй совісті. А Танець у тиші - це просто один зі способів підвищити сценічну виразність, контрастність дії.

- Чи достатньо вам 16 осіб для усіх ваших задумів, чи хочеться більшого розмаху?

Я думаю, що останнім часом трупа буде збільшуватися, але не кількісно. Завжди цікаво, коли в тебе є якісь рамки. Якісь правила гри. 16 осіб - це одне з правил. І цікаво створити з них величезну юрбу на сцені. Що стосується фінансування трупи (театр - досить дороге задоволення), то тут треба сказати, що з нами постійно поруч людина, яка є автором ідеї створення театру Київ Модерн Балет, чудовий український меценат Володимир Філіппов.

- А не буває такого, що хочеться усе станцювати самому?

Ні в якому разі - натанцювався за десять років - на сцену не тягне взагалі. Хореограф, одержимий бажанням станцювати всі партії у своєму новому балеті - це діагноз.

Я прихильник основних постулатів естетики: ідеальне і реальне - це один з них


- Чи виникали у вас ідеї зробити щось "на стику
мистецтв"? Наприклад, кіно-хорео-оперу?

Постійно експериментую із синтезом мистецтв: сучасна опера-балет Сили долі, балет-опера Сім смертних гріхів, Попелюшка на тлі кіноекрану. Зупинятися не збираюся.

- Чи йдете на компроміси? Наскільки відрізняється ідея в процесі переробки з моменту, коли вона виникає у вас у голові від того, у що її перетворюють актори? Наскільки строгий ваш режисерський метроном?

Я прихильник основних постулатів естетики ідеальне і реальне - це один з них. Ідеальний образ, що народжується в мене в голові, ні за яких обставин не може бути втілений у кінцевому сценічному продукті. Тому я спокійно ставлюся до всім тих змін, що відбуваються в процесі постановки спектаклю.

- Раду, що надихнуло Вас на постановку Шекспіриментів? Скільки часу пройшло від народження ідеї до втілення її на сцені?

Творчість Шекспіра, Чайковського, Генделя і моя власна...

- Щось уже плануєте ставити після Шекспіриментів? Якісь ідеї вже є?

Ідей багато. Здійсняться вони навесні. Як усяка забобонна людина поки про це говорити не буду. Стежте за театральною афішею міста.

- Як і де ви зустріли Новий рік?

У Кишиневі з моїми чудовими батьками, їм 72 роки. Вони обоє колишні артисти балету (хоча артисти балету не бувають колишніми). Була велика компанія молоді, останні, хто пішли о сьомій годині ранку, це були тато і мама, всі інші вже спали.

- Була на репетиціях Вашого театру перед прем’єрою Кармен. Дуже сподобалася робоча творча атмосфера. Чула, що буде кастинг наприкінці лютого. А до цього часу можна якось бути присутнім на ерпетиціях?

На нашому сайте є контактні телефони - зв’язуйтеся...

- Як пройшов допрем’єрный показ Шекспіриментів? Чи вдалося вам зберегти інтригу до відкритого показу?

Так, вдалося, судячи з бурхливої, але неточної, реакції київської преси концепція спектаклю залишилася загадкою для представників преси. Інакше це було б занадто нудно.

Як тільки знаходяться точні, конкретні формулювання для характеристики творчості ще живого автора, всякий інтерес, інтрига зникає. Я хочу з кожним новим спектаклем знаходити якісь нові барви. Тому, сподіваюся, що ніколи не зможу точно охарактеризувати свій стиль, свій напрямок, свою мову...

- Чи подобається Вам жити в Києві? Що б ви побажали молодим киянам і усім, хто любить театр?

Мені дуже подобається Київ. Це місто, у якому мені легко і вільно дихається, працюється. Усім молодим киянам, які люблять театр, хочу побажати якнайбільше цікавих спектаклів, якнайбільше несподіваних відкриттів.

 

 

 

 

 

 

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах

Loading...
Загрузка...