ГоловнаСпортВсі новини розділу
 

Ващук: Рік у команді Спартак - теж сторінка життя

Корреспондент.net, 2 лютого 2007, 11:53
0
4

Коли в 2003-му захисник зі скандалом пішов у Спартак, тільки людина з незвичайною уявою могла представити його повернення до рідного клубу. А після того як у Спартаку в нього сезон не вдався, багато хто вирішив, що кар’єра Ващука завершилася. Ващук довів зворотнє - і цікавішої фігури для інтерв’ю про знамените протистояння двох клубів не знайти.

- Стосовно Спартака реваншистські почуття залишилися?

- Ні. Навпаки, радий довгоочікуваній зустрічі з друзями - адже якщо з Максом Калініченком ми хоча б зустрічаємося в збірній України і періодично зідзвонюємося, то з Єгором Тітовим не бачилися вже давно. І поспілкуватися з ними, і вийти на поле в такому матчі дуже приємно. Зрештою, рік у Спартаку - теж сторінка мого життя, як би він не склався. Все, що не робиться - на краще. Тому стосовно цього клубу ніякого негативу в мене не залишилося. І я радий зустрітися зі своїм минулим.

- Яким чином Ви повернулися в київське Динамо?

- Спочатку, після деякої паузи в кар’єрі перейшов в одеський Чорноморець. А повернення в Київ відбулося через... збірну.

- Це як?

Ващук в 90-их був символом надійності 
 
- Дуже впевнено зіграв за неї два матчі, після чого стала можлива розмова з братами Суркісами. Після розмови я  повернувся.

- Кому належала ініціатива?

- В плані гри за Динамо - мені, в плані готовності до діалогу - їм. Якби ставилися до мене по-іншому, взаєморозуміння навряд чи було б знайдено. А так ми прийшли до єдиної думки. До того ж я, може, підсвідомо і бажав повернутися, але до кінця не вірив, що це можливо. І просто намагався добре грати у футбол.

- У 2003 році вболівальникам Спартака важко було уявити, що через три роки Ви станете чвертьфіналістом ЧС-2006 і проведете 120 хвилин у матчі 1/8 фіналу зі Швейцарією, який приніс цей успіх. Ви теж про участь у чемпіонаті світу тоді навіть не мріяли?

- Чому ж? Просто в Спартак я прийшов незабаром після операції на коліні. За великим рахунком мені потрібно було півроку на відновлення, і там про це знали. Але на поле тоді комусь треба було виходити, доводилося виручати. Я об’єктивно не був готовий на сто відсотків, але вболівальників це не хвилювало: коли помилявся, на мене дивилися косо. Я ж грав лише в силу своїх тодішніх можливостей. Так, забагато брав на себе. Але тільки тому, що не люблю програвати.

- Якщо українська збірна пробється на Еurо-2008, сподіваєтеся поїхати в Австрію і Швейцарію?

- Звичайно.

- Як оцінюєте Спартак зараз у порівнянні з тим, в якому грали самі?

- Він укомплектувався і став збалансованою командою.

- Те, що Вас не поставили в стартовий склад проти Спартака, розчарувало?

- Засмутився дуже. Може, це і вплинуло на мою гру в перші хвилини другого тайму.

- Анатолій Демяненко бачив вашу реакцію, коли вирішив залишити вас у резерві?

- Думаю, так. Всередині щось перегоріло. Проте, склад визначає головний тренер, і я його рішення не обговорюю.

- Нічия - за грою?

- По суті - так. Перші хвилини складалися дуже важко, але, незважаючи на 0:2, ми показали динамівський дух: можемо і грати, і забивати.

- Протистояння Спартака і київського Динамо, по-вашому, уже ніколи не буде таким, як у радянські часи?

- Думаю, воно є. І якщо ми частіше будемо зустрічатися, воно відродиться. І поглине все інше. Ці ігри будуть дивитися на ура.

За матеріалами Спорт-Экспресс

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах

Загрузка...