ГоловнаСпортВсі новини розділу
 

Ребров: Зізу справді мене пам’ятає

Корреспондент.net, 20 липня 2007, 15:00
0
14

Багаторічний лідер київського Динамо Сергій Ребров в інтерв’ю виданню Киевские Ведомости розповів про своє ставлення до динамівської молоді та легіонерів, а також про свою розмову із Зіданом.

- Що думаєте про вашу майбутню зміну?

- По-моєму, наші молоді футболісти довели, що в Динамо вистачає здібних хлопців. І зараз для них найважливіше - і надалі демонструвати високий рівень гри. Адже в команді, для того щоб потрапити до основного складу, недостатньо виявити себе в одному окремо узятому матчі. Потрібно стабільно виступати протягом усього сезону.

- От молодь підростає, але водночас клуб продовжує купувати закордонних гравців, навіть незважаючи на жорсткість ліміту на легіонерів у нашій першості. Як Ви до цього ставитеся?

- Безумовно, хотілося б бачити в основному складі більше українців. І останнім часом, до речі, у цьому плані ситуація покращилася. Пам’ятаю, коли я повернувся в Динамо у 2005-му, картина була сумна: з аборигенів у нас регулярно виходив на поле тільки Шовковський, а в Шахтаря - Тимощук.

Але якщо з’являється гарний легіонер, який здатний підсилити гру колективу, то чому б і ні? Особисто я - за. Однак наші новачки ще мають довести свою силу. Динамо - команда з традиціями, тут потрібно відпрацьовувати кожну копійку, викладатися на тренуваннях і в матчах на всі сто відсотків. Та і той факт, що чемпіонат України значно відрізняється від французького або бразильського, потрібно враховувати.

- І в чому ж, на Ваш погляд, головна відмінність нашої першості?

- Багато що обумовлено кадровим потенціалом та фінансовими можливостями колективів. У нас практично ніхто, крім Динамо та Шахтаря, не може дозволити собі покупку класних плей-мейкерів. Тому переважна більшість команд у матчах проти фаворитів грають найчастіше у захисний варіант, відряджаючи до свого штрафного часом усіх польових гравців і турбуючись лише про те, як би не пропустити гол.

Зламати оборону з десяти гравців дуже непросто. Крім цього, в Україні більш силовий футбол, ніж, скажімо, у Франції і тим більше в Бразилії. Отут ми ближче до британців. Але знов-таки, в Англії різниця у класі між гравцями провідних клубів і середнячків не настільки велика, як у нашій першості. Там навіть у команд останньої п’ятірки бюджет досить солідний. Скажімо, Вест Хем, що у минулому сезоні боровся за виживання у Прем’єр-лізі, може придбати таких виконавців, як Шерінгем або Тевес.

- Кого з молодих українських гравців, на Вашу думку, можна було б запросити в національну команду?

- Я, на жаль, не так вже й часто дивлюся матчі вітчизняної першості, щоб давати такі рекомендації. Приміром, того ж Гладкого у грі до ладу не бачив. Хоча той факт, що хлопець став кращим бомбардиром чемпіонату України, при цьому граючи не за Динамо або Шахтар, говорить багато про що.

- Вам пощастило протягом декількох сезонів грати під керівництвом Валерія Лобановського. Наскільки він вплинув на Ваше футбольне зростання?

- Коли Валерій Васильович наприкінці 1990-х повернувся в Динамо, у мене було відчуття, немов Бог до нас спустився. Думаю, так само сприйняли його прихід і мої партнери. І, напевно, тому в нас багато чого стало виходити. У команду прийшов тренер, який багато чого досяг, футболісти буквально всмоктували його слова, вірили йому. І це при тому, що навантаження на тренуваннях стали майже позамежними.

- Гра яких футболістів Вам імпонує найбільше?

- Подобалося, як грав Зінедін Зідан. До речі, не так давно познайомився з ним. Було це на благодійному матчі Друзі Зідана - Друзі Рональдо. Зінедін підійшов до мене і сказав, що, мовляв, чудово мене знає і радий зіграти разом. Я був у шоці. Кажу: Та ну? Але, виявилось, Зізу справді пам’ятає мене за деякими матчами. Не приховую, це було приємно.

- Ви п’ять років грали за кордоном - в Англії та Туреччині.  Чи є у вас друзі серед іноземних футболістів?

- Коли я приїжджаю до Англії, спілкуюся практично з усіма хлопцями з Вест Хема. Навіть іноді тренуюся разом з ними. У Тоттенхемі теж багато друзів залишилося. Приміром, німець Штефан Фройнд. До речі, під час чемпіонату світу я навіть у гостях у нього побував. Підтримую стосунки з уругвайцем Густаво Пойєтом, ще одним німецьким гравцем - Крістіаном Ціге.

За матеріалами: Киевские ведомости

 

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах

Загрузка...