ГоловнаСпортВсі новини розділу
 

Галина Пундик і Ольга Жовнір: Займайтеся фехтуванням - Вам сподобається

26 серпня 2008, 16:00
0
51
Галина Пундик і Ольга Жовнір: Займайтеся фехтуванням - Вам сподобається
Фото: Дмитро Ніконоров / Корреспондент
Гості чату - олімпійські чемпіонки Ольга Жовнір і Галина Пундик

У вівторок, 26 серпня, на Кореспондент.net відбувся чат із олімпійськими чемпіонками Пекіна-2008 Галиною Пундик і Ольгою Жовнір. Спортсменки, які завоювали для України перше золото Олімпіади, розповіли, як їм була важлива підтримка вболівальників, про те, де зберігають медалі, і чому не бояться їх втратити.

 

Як це бути Олімпійським чемпіоном?

 

Галина Пундик: Так, як і звичайними людьми.

 

Ольга Жовнір: Поки ще пройшло мало часу, щоб це усвідомити

 

Галина Пундик: Машину й квартиру в Києві поки не дали - так що ще не відчули себе справжніми олімпійськими чемпіонками

 

А хто з Вас Оля, а хто Галя? І ще питаннячко - хто звідки родом?

 

Галина Пундик: Ми (Галя в зеленій кофточці, а Оля - у чорній) обидві з Нетішина Хмельницької області. У нас гарний тренер з фехтування, недавно був побудований непоганий зал. У місті є спортшкола, де діє секція фехтування. Нам допомагає адміністрація ХАЕС, а також Хмельницька ОДА.

 

Як вам олімпійський Пекін?

 

Галина Пундик і Ольга Жовнір: Нам дуже сподобалося в Пекіні. Організація на вищому рівні. Ті, хто був в Афінах, говорять що в Пекіні все було набагато краще.

 


Дмитро Ніконоров / Корреспондент
Заповітна медаль


 

 

 

Ви одержали гроші, обіцяні урядом за перемогу на Іграх?

 

Галина Пундик: Поки ще ні, пообіцяли вирішити все протягом  місяця.

 

Влада рідного міста обіцяла винагороду за перемогу в Пекіні?

 

Галина Пундик: Говорили, що будуть давати квартиру або премію 50 тисяч жителів. А ще нам пообіцяли, що в Конча-Заспі побудують зал для фехтування.

 

А як ставилися до вас зокрема  й до української команди взагалі команди інших країн, жителі Китаю?

 

Галина Пундик: Різниці відчутної не помітили, у нас склалися гарні стосунки з представниками різних команд. Глядачі ставилися з повагою, після перемоги багато хто поздоровляв. У цілому, можемо сказати, що в Китаї фехтування більш популярне, ніж в Україні.

 

Дівчата, раніше Вашою заповітною мрією була перемога на Олімпіаді, а яка мета вашого спортивного життя тепер?

 

Ольга Жовнір: Поки відпочиваємо, поки що немає ніяких планів. У нас заслужений відпочинок :)

 

Галина Пундик: Рідних хочемо побачити, удома побути. Пізніше, може, на море куди-небудь. Президент НОКу, до речі, подарував нам путівки в Ялту, у гарний готель.

 


Дмитро Ніконоров / Корреспондент
Олімпійська гордість


 

 

 

Привіт дівчата , а де ж Ваші біцепси - ви ж ОЛІМПІЙСЬКІ ЧЕМПІОНКИ))))

 

Галина Пундик: Залишили на фехтувальній доріжці :) У фехтуванні біцепси не потрібні.

 

Які Ваші найближчі плани на майбутнє? Чи плануєте ви створення сім"ї ?

 

Ольга Жовнір: Я ні, принаймні найближчим часом.

 

Галина Пундик: Я так. Звичайно, є - про це мріє будь-яка дівчина. У мене й хлопець є - він бронзовий призер Олімпіади в Афінах.

 


Дмитро Ніконоров / Корреспондент
Галина Пундик та її посмішка


 

 

 

Поздоровляю з перемогою! Подальших спортивних успіхів! До речі, до якого віку плануєте активно виступати?

 

Галина Пундик: Максимум, думаю, років до 35.

 

Ольга Жовнір: Ого, ну нічого собі, до 35?!

 

Галина Пундик: Ну, це ж максимум. Поки будемо потрапляти в команду, будемо виступати.

 

Привіт, Чемпіонки. Ви просто супер!!! Я дивився цей фінал у прямому ефірі. Це було просто СУПЕР.

 

Ольга Жовнір: Спасибі. Дуже приємно. Якщо чесно, ми не думали, що буде такий ажіотаж - дуже приємно.

 

Розкажіть про свої результати в особистих змаганнях ! Чи претендували ви на медалі в них??

 

Ольга Жовнір: Я не виступала.

 

Галина Пундик: Ми рідко виступаємо в індивідуальних змаганнях, вік ще не той. Лєна Хомрова виступала, але вилетіла на ранній стадії. У зв'язку із цим всі сили сконцентрували на командному виступі.

 

Як кувалася перемога?

 

Ольга Жовнір: Важко.

 

Галина Пундик: Працею, величезним бажанням. Тренерам нашим спасибі, і не тільки - от якби  не було в нас такої підтримки - нічого б не вийшло.

 


Дмитро Ніконоров / Корреспондент
Чат відбувся в дружньому та теплому оточенні


 

 

 

Як відсвяткували перемогу?

 

Ольга Жовнір: Обличчям у салат (жарт). Відсвяткували як? Із друзями, із шампанським.

 

Галина Пундик: У мене вдома щодня  гості, навіть не знаю всіх людей в обличчя, хоча рідне місто не дуже-то й велике.

 

Як би ви оцінили ситуацію зі спортом в Україні? Що, по вашому, можна зробити для її поліпшення?

 

Галина Пундик: Побільше спонсорів.

 

Ольга Жовнір: Насправді, мало хто знає про такий вид спорту, як фехтування, але тепер, сподіваємося, ситуація виправиться в кращу сторону.

 

Галина Пундик: У нас все непогано з футболом, а іншим видам спорту уваги приділяється вкрай мало.

 

Подобається бути знаменитими?

 

Галина Пундик: Стомлюємося трохи. Незвично... У нас звичайні тренування, а отут потрібно займатися... зовсім іншим видом діяльності - інтерв'ю давати, і все таке :)

 

Між собою проводите двобої?

 

Ольга Жовнір: Коли тренуємося, так, часто. Ще десь на міжнародних стартах, в одиночних змаганнях.

 

Галина Пундик: Більше, звичайно, любимо командні змагання, де один за одного, а не проти.

 


Дмитро Ніконоров / Корреспондент
Ольга Жовнір не збирається зупинятися на досягнутому


 

 

 

Скільки днів провели в Пекіні? Два тижні? Як відпочивали, як розважалися?

 

Ольга Жовнір:Провели дуже багато часу, приїхали в Пекін за 10 днів до Олімпіади.

 

Галина Пундик: У Китаї дуже важкий клімат, тому на вулицю майже не виходили. Один раз були на екскурсії: відвідали Велику Китайську стіну, а також закритий Імператорський палац. Нам дуже сподобалося. Взагалі там дуже важко переносити жару, дуже висока вологість.

 

Дівчата, ми отут всім офісом вболівали за вас під час поєдинку з китаянками. Чи відчували ви цю підтримку?

 

Галина Пундик: Так, дуже відчувалася ця підтримка - і нам це дуже допомогло.

 

Ольга Жовнір: Ті, хто були в залі, позривали голоси, хоча китайців і було рази в чотири більше - наших уболівальників це не зупинило.

 

Привіт!! ви молодці!!! у мене питання, що відчували ви всі, коли був останній укол і на табло зайнялося 44-45.

 

Галина Пундик: Ми не пам'ятаємо, важко згадати - радість, звичайно. Не вірилося.

Дотепер не дуже віриться, а тоді. Дуже порадувало суддівство - класно відсудили арбітри - ніяких скандалів не було - всі учасники це визнали.

 


Дмитро Ніконоров / Корреспондент


 

 

 

А взагалі, десь глибоко в душі, ви розраховували на золоту медаль?

 

Ольга Жовнір: Звичайно, мріяли, сподівалися, але не розраховували.

 

Галина Пундик: Цього року  ми рідко потрапляли в "призи", крім Чемпіонату Європи, де посіли друге місце.

 

Як ви потрапили в олімпійську збірну, у вас є конкуренти в Україні ??

 

Галина Пундик: Конкуренція росте з кожним роком усе більше. Потрапили?... Протягом року треба набирати очки, набиратися навичок, досвіду, працювати над собою.

 

Ольга Жовнір: Є рейтинг. Відповідно до рейтингу й відбирається перша четвірка.

 

Як ви ставитеся до твердження, що "на Олімпіаді - головне не перемога, а участь"?

 

Галина Пундик: Молодці всі, хто потрапили на Олімпіаду. Туди дуже складно потрапити. Наприклад, в Африці все з фехтуванням погано, але вони їдуть туди по квоті, а нам - європейцям дуже складно пробиватися на Олімпіаду.

 

Чого найбільше  не вистачало в Пекіні?

 

Ольга Жовнір: Підтримки рідних, друзів. По Інтернету спілкувалися, був телефон, за допомогою якого й підтримували зв'язок із близькими.

 


Дмитро Ніконоров / Корреспондент


 

 

 

Ви спілкувались зі спортсменами з інших країн ? Які в них умови для тренувань?

 

Галина Пундик: Ми дружимо з росіянками, американками. От олімпійська чемпіонка Маріон Загуніс запрошує до себе в гості - там у США всі умови для фехтування створені. Взагалі, Загуніс дуже гарна людина .

 

Хто зі спортсменів(-ок) був (або є) вашим ідеалом?

 

Галина Пундик: У мене немає... У мене ідеал - це батьки. Можна бути гарним спортсменом, але це ще не означає бути гарною людиною.

 

Чому вибрали саме шаблю, а не шпагу або рапіру?

 

Ольга Жовнір: Тому що в місті є секція тільки по шаблі, інших видів немає.

 

Галина Пундик: Але якби  був вибір, однаково  вибрали б шаблю.

 

Ви стали першими українськими золотими медалістками. Чи відчували ви цю напругу - очікування від вас золота? А потім величезну увагу від того, що таки виграли?

 

Ольга Жовнір: Я б не сказала, що була напруга - адже у двійку ми вже потрапили - і срібло в нас було, а от коли ми виграли - тоді все й звалилося.

 

Галина Пундик: Нам ніхто не говорив - ви повинні виграти, нам навпаки говорили - розслабтеся, фехтуйте собі на втіху - може, тому й виграли.

 


Дмитро Ніконоров / Корреспондент


 

 

 

Кличко не зміг провезти сало через кордон, а в когось із нашої збірної вийшло це? І як взагалі з харчуванням було в олімпійському селі?

 

Галина Пундик: У нас із собою не було продуктів. Сала... :) А що стосується харчування, знаєте, бувало й краще. Тобто, було багато кухонь, але нам не сподобалося. Ну, не скаржимося, не схудли :)

 

Хотіли б Ви, щоб Ваші діти теж стали спортсменами? І як Ви самі потрапили в спортивну секцію?

 

Ольга Жовнір: Подивимося як складуться обставини, але сама б не відправляла дітей на фехтування. Особисто мене батьки не змушували, сама пішла на фехтування.

 

Галина Пундик: А мене батьки змушували займатися фехтуванням. Я не хотіла ходити на бальні танці, набралася сміливості, і сказала, що не хочу танцювати. Після цього мене із братом відправили на фехтування. Там нам сподобалося, як тренер проводить заняття, зацікавилися, почали ходити. Батьки нас підтримали, фінансували поїздки на змагання, і мене й брата відправляли за свій рахунок.

 

Дівчата, а можна трохи про ваш вид спорту в плані навантажень, боротьби із зайвою вагою й т.д. Коротко кажучи, мучать вас сильно?)))

 

Ольга Жовнір: Останні кілька років видалися важкими, але, якщо порівнювати з іншими видам, то в нас навантаження набагато менші.

 

Галина Пундик: а якщо говорити про вагу, то це як кому захочеться - є свої переваги у великих спортсменів, як є й у невеликих. А взагалі. У фехтуванні головне - голова й швидкість мислення й швидкість прийняття рішень.

 

У вас у команді дві Ольги. Якось інакше одна одну називали, щоб відрізняти? Чи взагалі одна одну якось інакше називали чи тільки на ім'я?

 

Галина Пундик: Називали. Олю Жовнір називаємо Жожо, а Олю Харлан - Харланка :-)

 

Яка на смак золота медаль Пекіна?

 

Ольга Жовнір: Тверда, металева :)

 

Галина Пундик: А я, чесно говорячи, не кусала.

 

Чи відвідували ви особисто змагання інших українських олімпійців, щоб повболівати?

 

Галина Пундик: У Пекіні була проблема з тим, як потрапити в зал, де проводилися змагання. Потрібно було заздалегідь замовляти квитки, домовлятися з керівниками делегації. Крім того, іноді ми не знали,  чи встигнемо після тренування на виступи наших спортсменів. Але в той же час ми постійно ходили на виступи наших хлопців у залі для фехтування. Щовечора  дивилися по телевізорі виступи наших олімпійців, переживали дуже, вболівали.

 

А крім фехтування, які види спорту любите дивитися, вболівати?

 

Ольга Жовнір: Подобається художня гімнастика, хоча суддівство не дуже подобається. Спортивна гімнастика, синхронні стрибки.

 

Галина Пундик: Подобаються всі види спорту, правила яких ми знаємо :-)

 

Як я розумію, вільного часу не так багато, але ж ви всі молоді дівчата, то як розважаєтесь?

 

Галина Пундик: Тренувальні збори ми проводимо в Конча-Заспі. У проміжках між тренуваннями їдемо в Київ, відвідуємо кінотеатри, катаємося на ковзанах. Нас дуже суворо карають за недотримання спортивного режиму, тому ми не ходимо в клуби.

 


Дмитро Ніконоров / Корреспондент


 

 

 

Вболівали за всіх вас на чемпіонаті Європи в червні 2008! У Пекіні було більше підтримки?  Чи вплинув чемпіонат Європи на ваш виступ на олімпіаді?

 

Галина Пундик: Вплинув. Рахунок, адже у фіналі був такий же рахунок. Оля Харлан би цього не допустила. Із підтримки - у Києві були тільки друзі й родичі, а на Олімпіаді всі боліли, навіть уночі доводилося виключати телефон - стільки було смсок вітальних, навіть надсилали люди, яких навіть кілька років не бачили.

 

Де зараз зберігаєте свої золоті медалі?

 

Галина Пундик: У сумці, із собою носимо.

 

Ольга Жовнір: Спимо з медалями. Зараз ми Вам медаль покажемо.

 

А от цікаво в яких родинах виховали Олімпійських чемпіонок. Мається на увазі, чим батьки займаються, крім вирощування чемпіонів.

 

Ольга Жовнір: Ну, прям уже таки... Поставили на конвеєр виробництво чемпіонів! :)

 

Галина Пундик: Тато в мене - військовий, а мама... - дружина військового :) Чим займаються? Ну, як це, чим займаються, заробляють гроші. Вони намагаються якнайбільше   брати участь у наших заняттях спортом. Постійно вболівають за нас, переживають, не сплять ночами. Тато, незважаючи на те, що не розбирається у фехтуванні, постійно дає поради. А я йому говорю: "Досить, ти ж нічого не розумієш!" :)

 

Один з одним билися? Хто кого? :)

 

Ольга Жовнір: Раз на раз не випадає. У нас у збірної явний лідер - Оля Харлан, вона частіше всіх виграє.

 

Дівчата, а ви медалі завжди носите із собою? Боїтеся, що украдуть?

 

Галина Пундик: Ніхто ж не знає, що олімпійська чемпіонка, так, на вид - звичайна одинадцятикласниця.

 

Як плануєте провести останні теплі деньки? Адже, напевно, не до відпочинку було раніше?

 

Галина Пундик: Так, відпочинок – це те, що потрібно.

 

Спасибі, що всі за нас боліли, дивилися. Дуже приємно, ми дуже вдячні. Всі ці люди нам дуже допомогли, це і їхній успіх.

 

Ольга Жовнір: Займайтеся фехтуванням - Вам сподобається :-)

 

Корреспондент.net, uaSport.net

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах

Загрузка...