ГоловнаСпортВсі новини розділу
 

Дмитро Базелевський: Будемо намагатися виховувати професіоналів

26 лютого 2009, 10:43
0
11
Дмитро Базелевський: Будемо намагатися виховувати професіоналів
Фото: БК Хімік
Базелевський під час роботи

Тренер южненського Хіміка Дмитро Базелевський розповів в інтерв'ю про те, що корисне почерпнув під час стажування в Партизані й Олімпії, а також про те, як використовувати досвід провідних баскетбольних клубів Європи в українських реаліях.

- Ви нещодавно приїхали зі стажування. Розкажіть будь ласка детальніше де були, що робили і які висновки зробили з побаченого і почутого?

- Можна сказати, що моя поїздка була водночас і підвищенням кваліфікації і стажуванням. Я був в трьох клубах з якими у нас був договір щодо моєї присутності. Це Партизан, Хемофарм (суперник БК Київ за Топ-16 Єврочеллендж Кап - ред.) та Олімпія (Любляна). Я міг перебувати на тренувальному процесі, а також бути присутнім при ігрових установках, і при підготовці до гри. Практично я брав участь у всьому, що робила команда.

Перше, що впало в очі, це те, що основну роль у всіх цих клубах грають свої, доморощені гравці


З Хемофарм я пробув чотири дні. З Партизаном тиждень, це є два ігрових циклу. Перше, що впало в очі, це те, що основну роль у всіх цих клубах грають свої, доморощені гравці. Особливо це стосується сербських клубів. Тут все це зрозуміло - школа, це політика, це історія розвитку баскетболу, це любов до гри. Такий гранд, як Партизан має одного американця і дуже молодого чеха. Але треба розуміти, що такого стану справ не можна досягти за один рік. У нас теж є і школа, і політика, і історія, і любов до гри, але потрібно оцінити, що знаходиться на належному рівні, а що потрібно терміново приводити в порядок.

Найбільше враження справила робота в Партизані Душко Вуєшевича, вірніше сказати всього колективу Партизан на чолі з Вуєшевичем. Я не можу сказати, що на тренуваннях було щось надприродне в плані техніки і стратегії, але кинулася в очі дисципліна, концентрація гравців на тренуваннях, природно від цього йде концентрація і зібраність гравців на гру. За ці два цикли видно було, що як тільки гравець потрапляє на майданчик, він розуміє для чого він прийшов у зал. Він прийшов саме для роботи, показати свій максимум і бути одним з найкращих.


Я не можу сказати, що на тренуваннях було щось надприродне в плані техніки і стратегії, але кинулася в очі дисципліна, концентрація гравців на тренуваннях


Може, нашій українській молоді, і не вистачає. Не вистачає такого ставлення до тренувань. У нас, здається, що гравці думають, що тренувань багато і вони ставляться до них як до чогось щоденного, як до рутини, до того, що можна надолужити те, що пропустив сьогодні. Для них це повсякденна робота. А в Партизані (склалося враження) гравець замислюється, що він зробив краще, ніж минулого тренування, себе всього він залишив на тренуванні.

І атмосфера там абсолютно інша. Незважаючи на це, зараз ми в клубі вирішили зробити тренування закритими. Це не тому, що хтось комусь заважає чи є сторонні люди або ми щось приховуємо. Просто підсвідомо гравці відволікаються на всіх сторонніх людей, коли вони повинні бути сконцентровані на тренерські установки. Треба розуміти, що тренування - це така ж робота (а точніше, більш відповідальна і важча) як у будь-якого працівника на фірмі або виробництві.

Треба розуміти, що тренування - це така ж робота (а точніше, більш відповідальна і важча) як у будь-якого працівника на фірмі або виробництві

 
Повинно бути поняття, що ці півтора-дві години це робочий час, це не театр в який кожен може прийти і подивитися, це не жарти для гравців, це серйозна робота.

Також можу зазначити Олімпію. Словенія - маленька країна, всього два мільйони людей і, судячи з розмов, вони відчувають проблеми з великими гравцями. Проходить велика робота з пошуку та селекції великих (високих) і цікавих гравців з усієї Європи. З 17 осіб, які потрапляють в команду, було сім іноземців. Боснійці, серби, чорногорець і навіть українець - Лебединцев. Так ось, цей настрій на тренування так само дуже важливий і в дитячому віці. Це я і бачив в Олімпії.

Моє завдання зараз спостерігати за нашими командами 1993, 1992-го року народження та за дублюючим складом. Не можна сказати, що у нас є якісь помітні відхилення в роботі. Але все ж таки є нюанси. Які хочеться відзначити. Очевидно, що тренування, які я бачив у Любляні, будуються на сильних фізичних навантаженнях, в першу чергу високих швидкостях. До речі, тренування починаються о 8:00 і 20:30.

Думаю, потрібно більше ризикувати і довіряти тим людям, які змагаються за своє місце під сонцем, а не тим, які просто талановиті і ліниві


Існують проблеми з залами, як і в Україні, але ніхто не плаче, люди вже в цьому віці розуміють, що вони готуються бути професіоналами.

Як я помітив то у нас талантів не менше. Є у нас хлопці, які можуть реально конкурувати з їх гравцями, які готуються стати
професіоналами. Потрібно просто донести до наших хлопців, що вони все можуть досягти і у них великі перспективи. Фізичні показники в цьому питанні навіть йдуть на другий план. Важливо, щоб було прагнення працювати і підвищувати свою майстерність, щоб була віра, що ти не слабший інших заморських гравців і самовіддано прагнення до цілі.

  - А не вважаєте Ви, що тут існує проблема з тим, що у нас достатньо маленька конкуренція? Гравець думає, що ігровий час нікуди не дінеться, і він все одно буде грати.

- Ну, це ж ми самі зробили. Це сталося з нашої вини. Думаю, потрібно більше ризикувати і довіряти тим людям, які змагаються за своє місце під сонцем, а не тим, які просто талановиті і ліниві. Наприклад, Кравцов, Гуменюк, Кітік, Лапигін. Це люди з неймовірними показниками. Але мабуть вони вважають, що все само впаде з неба.

Якщо вони і їм подібні, будуть грати в баскетбол без наполегливої роботи на тренуваннях і в іграх, повірте, я точно не буду дивитися цей баскетбол.

  - Ну ось Кравцову ні з ким конкурувати на молодіжному рівні. Він може конкурувати з легіонерами, а з українцями немає з ким, бо немає таких за визначенням. Може, тому в них занижені вимоги до себе?

- Ця людина не може зараз називатися молодим в баскетболі, якщо судити за часом проведеним в сильному європейському клубі. Але причин можна знайти багато. Є вина і тренерів і гравців самих.

- Які заходи клуб (БК Хімік - ред.) приймає, що б направити потік тренувального процесу в правильне русло?

- Я, зараз, спостерігаю, проводжу перегляд усіх команд нашого клубу, що б визначитися на якому етапі ми знаходимося. Я можу сказати, що для мене ця поїздка стала важливою подією в кар'єрі, Те, що я зрозумів, це зрозумів особисто я, це стало відкриттям для мене. Можливо, на моєму місці хтось інший зробив би інші висновки. Це я до того, що зараз ділюсь враженнями, а не раджу щось правильно, а що ні.

Де потрібно додати? Настрій на гру, ставлення до тренувального процесу, до своєї перспективи в баскетболі і клубі. Ось ті місця, де гравцям потрібно змінювати ставлення і до себе, до процесу тренувань. Повинна бути плідна робота на робочому місці. Як у будь-якої виробничої організації. Якщо фірма успішна, кожен працівник відповідально ставиться до виконуваної роботи, а потім, якщо він хоче заробити щось більше він залишається, бере понаднормові, і працює додатково. Якщо цього немає, ти залишаєшся середнім. Якщо хочеш вдосконалюватися - ти будеш це робити.

Підсумувавши, скажу, ми будемо прагнути виховувати професіоналів. Також ми запрошуємо на місяць у помічники іноземного фахівця, який поділиться з нами досвідом у фізичній підготовці гравців. Для клубу це важливо. У будь-якому виїзді за кордон ми бачимо фізичну перевагу іноземних гравців, перед нашими за віку. Селекційна робота і атлетична робота повинна у нас покращиться.

Костянтин Місютін, basket.net.ua

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах

Загрузка...