ГоловнаНаукаВсі новини розділу
 

Журнал Огонек представив Топ-10 найважливіших наукових відкриттів 2009 року

22 грудня 2009, 12:37
0
149

Журнал Огонек назвав десятку наукових відкриттів 2009 року, які ознаменували еволюцію нашої цивілізації.

На перше місце укладачі рейтингу поставили росіянина Михайла Громова із французького Інституту вищих наукових досліджень (IHES) з його геометричною теорією груп. Вчений був нагороджений у цьому році з рук короля Норвегії Абелевською премією (аналогом Нобелівської для математиків) за "революційний внесок у геометрію". "Михайло бачить всі речі по-іншому, і це дозволило йому відкрити кілька нових магістралей у різних важливих підгалузях математики. Він думає геометрично, але слово "геометрія" тут повинне сприйматися в більш широкому, ніж загальноприйнятий, сенсі слова", - наводить Огонек слова Жан-П'єра Бургіньона з IHES.   

Варто відзначити, що Нобелівськими преміями в цьому році були нагороджені:

• медицина - Елізабет Блекберн, Керол Грейдер і Джек Шостак із США "за відкриття того, як хромосоми захищаються теломерами і ферментом теломеразою". Дослідження вчених може стати ключем у продовженні людської молодості;

• хімія - вчені з Ізраїлю, Великобританії і США за дослідження структури і функції рибосоми, що зчитує інформацію з ДНК і синтезує білки;

• фізика - Чарльз Као (університети Великої Британії та Китаю) за дослідження в галузі переміщення світла і розробки оптичних систем передачі даних, а також американцям Вілларду Бойлу і Джорджу Сміту за винахід оптичних напівпровідникових CCD-сенсорів.

Друге місце в рейтингу Огонька займає виявлення води на Місяці. Нейтронний телескоп LEND, встановлений на борту американського розвідувального супутника (LRO), виявив на Місяці райони з високим вмістом водню, де теоретично могли перебувати поклади водяного льоду, принесеного на супутник Землі кометами.  

Далі в справу вступив зонд LCROSS, який зі швидкістю 9000 км / год врізався в кратер Кебеус неподалік від південного полюса Місяця, утворивши воронку розміром у 20-35 м. Сила вибуху викинула наверх щонайменше 100 л води. "Ми отримали не просто крапельки води. Ми практично "спробували її "", - заявив Пітер Шульц, професор геології Браунівського університету.

На третьому місці Огонек розмістив найбільш вражаючу розробку "екологічно чистих" технологій, на які був багатий 2009 рік. Її здійснив консорціум Solar Impulse, створений відомим швейцарським мандрівником Бертраном Пікаром спільно з Європейським космічним агентством ESA і Швейцарським технологічним інститутом. Це апарат HB-SIA (Solar Impulse Alpha) - перший у світі пілотований літак на сонячній енергії, здатний залишатися в повітрі вдень і вночі. Це літак, який не має аналогів за всю історії світової авіації: його довжина складає 21,8 м, розмах крил - 63,4 м. Саме на крилах і змонтовані сонячні батареї з монокристалічного кремнію, які утримують енергію і передають її на акумулятори. Творці літака кажуть, що технічно літак міг би літати без зупинки впродовж місяців, але навряд чи на це погодиться якийсь пілот.

Найголовнішою подією року в світі ядерної фізики, що розмістилася на четвертому місці в рейтингу, став довгоочікуваний запуск Великого адронного колайдера в CERN. Найбільший у світі прискорювач елементарних частинок був побудований заради перевірки теорії Пітера Хіггса для доказу Стандартної моделі Всесвіту.   

Тим часом фізики придумали нові теорії світобудови. Найбільш  революційна з них належить професору з Прінстонського університету Тоні Ротману і його колезі Джорджу Еллісу - це теорія кристалічного Всесвіту, відповідно до якої наш світ є чотиривимірною структурою простору і часу, яка має певні межі.   

Наприклад, передбачається, що кордон Всесвіту в просторі і є той рубіж у часі, що визначається поняттям "справжнє" - саме в цей момент квантові закони переходять в класичні фізичні закони. Як перевірити цю теорію на практиці, вчені поки що не придумали, пише Огонек.

Як повідомляється, ВАК завершив цикл роботи 16 грудня і буде знову запущений у лютому. За минулі з моменту запуску в листопаді 26 днів співробітники CERN навчилися утримувати довгий час стійкі пучки протонів, здійснили зіткнення частинок на енергії 900 гігаелектронвольт у системі центру мас і довели енергію зіткнень до рекордної позначки у 2,36 тераелектронвольта.

На п'ятому місці рейтингу Огонька розташувалася найбільш древня статуетка заввишки 6 см і вагою близько 30 г, знайдена німецьким археологом Ніколасом Конардом з Тюбінгенського університету в печері Холі Фельс на півдні Німеччини. Вирізав її з бивня мамонта невідомий художник більше 32 тисяч років тому - у часи розквіту т.зв. оріньякської археологічної культури. Вік знахідки оцінюється у 32 тисячі років, і це змушує археологів та істориків переглянути всі сформовані уявлення про зародження мистецтва, відсунувши на 5-10 тисяч років у минуле термін палеолітичної  "культурної революції", коли у людей з'явилися релігійні і естетичні уявлення - скульптура, живопис і музика.

Шосте місце зайняли астрономи з Інституту радіоастрономії Макса Планка, які перевернули всі уявлення про природу функціонування надмасивних чорних дір. Приводом для цього стало спостереження за квазаром HE0450-2958, віддаленого від Землі на відстань близько 5 млрд світлових років. Квазари - це продукт "життєдіяльності" чорних дір, галактики на початковому етапі розвитку, в яких надмасивні чорні діри поглинають навколишню речовину. За допомогою телескопа VISIR вченим вдалося виявити, що у HE0450-2958 немає відповідної галактики. Зате через кілька років спостережень "недалеко" від квазара астрономи знайшли новонароджену галактику, народжену цим квазаром. Тобто багаторічну суперечку астрономів про те, що з'являється раніше - зоряне скупчення чи "його" чорна діра, можна вважати закінченою.

Учені з Нью-Йоркського медичного університету розташовуються на сьомому місці. Вперше в історії вони змогли спостерігати в реальному часі за процесом формування дендритів - крихітних відгалужень від клітин мозку нейронів, які відповідають за зберігання довгострокових спогадів. Для експерименту нейробіологи використовували генно-модифікованих мишей, у яких нейрони кори мозку здатні виробляти жовтий флуоресціюючий білок - своєрідний маркер для нових спогадів. З'ясувалося, що нові дендрити діляться на три групи: перша зникає в перші дні після закінчення тренувань; друга зберігається в середньому 1-2 місяці. Але є й третя група дендритів (близько 0,8 відсотка), яка зберігається на все життя. Зроблено грандіозне відкриття: можливо, в майбутньому можна буде отримувати ранні дитячі спогади, стимулюючи потрібні зони мозку, або записувати спогади померлої людини, відзначає Огонек.

Восьме місце укладачі рейтингу віддали реєстратору людини. Цей прилад, розроблений вченими з Саратовського держуніверситету ім. Чернишевського, вже отримав найвищу експертну оцінку, завоювавши в кінці листопада 2009 року Гран-прі V Сеульського міжнародного салону винаходів. Апарат дозволяє дистанційно, на відстані 4 м, виявити серцебиття і дихання людини за характером механічних коливань. Тобто така установка може виявити живих людей під 4-метровими завалами. Як повідомив один з розробників професор Дмитро Усанов, установкою вже зацікавилися інженери корейської компанії LG, які збираються придбати патент на виробництво подібних приладів.

Дев'яте місце в рейтингу Огонька займає лазер для повітря. Повітря наповнене тисячами хімічних сполук і мільярдами частинок, серед яких зустрічаються отруйні або вибухонебезпечні. Щоб дослідити склад повітря, вчені використовують лазери: якщо раніше для вивчення хмар потрібно було споряджати літак, відправляти зонд або запускати геофізичну ракету, тепер це стало можливим зробити, натиснувши кнопку. І чим ширший діапазон речовин, які може "побачити" лазер, тим ціннішим він стає. Групі вчених під керівництвом Дмитра Синіцина з відділення квантової радіофізики при Фізичному інституті ім. Лебедєва РАН вдалося створити "всеїдний" прилад, який розпізнає не лише звичні для лазерів ацетон, бензин, метанол, але і сильні забруднювачі, токсини, вибухові і наркотичні речовини. Щоб з'єднати подібні можливості в одному приладі, вченим знадобилося майже 10 років роботи.

І замикає список найважливіших наукових відкриттів цього року дослідження мови мавп. Вчені з Сент-Ендрюського університету в Шотландії вивчили процес розвитку мови у мавп з роду Cercopithecus campbelli. Так, "бум" можна перекласти як "попереду -  завалене дерево або великий сук", "крак" - "обережно, леопард!", "хок" - "орел, ховаємося!". А послідовність з кількох "пьоу" і "хек" означає щось на зразок нашого "ну, мавпи, пішли!". На жаль, кількість комбінацій звуків сильно обмежена. Тим дивнішим став факт, що мавпи можуть самі придумувати нові слова. Наприклад, до слова, яке у мавпочок зазвичай означає будь-який шум, макаки-самці додали звук "У", і воно стало позначати не абстрактний шум, а шум потривоженого листя. Інших прикладів словотворення у тварин, незважаючи на численні експерименти, до цього часу не знайдено. За гіпотезою вчених, можливо, у нас з мавпами Cercopithecus Campbelli був загальний предок, з яким люди розійшлися на еволюційних сходах.

Нагадаємо, минулого тижня американський телеканал Discovery підбив підсумки за все перше десятиліття XXI століття, представивши список із десяти найбільш значущих відкриттів за цей час.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах