ГоловнаНаукаВсі новини розділу
 

Вчені з’ясували, чим корисна депресія

3 березня 2010, 20:40
0
9

Американські психіатри з’ясували, чим корисна депресія, повідомляє в The New York Times Джонах Лерер, автор книги Як ми приймаємо рішення.

"Загадка депресії не у тому, що вона існує: розум, як і плоть, не захищений від поломок. Дійсним парадоксом депресії давно вважається її широке розповсюдження", - пише автор. Якщо шизофренією страждає менше 1% населення, то депресивні стани відчувають близько 7%.

Психіатр з університету Вірджинії Енді Томпсон зайнявся вивченням еволюційного коріння депресії разом з Полом Ендрюзом, психологом-еволюціоністом з Вірджинського університету Співдружності.

Пусковим механізмом депресії є розумовий процес, іменований "румінацією", - це нав’язливі роздуми, "пережовування" одних і тих же думок.

Як вважає психолог Сьюзен Нолен-Хексема, люди, схильні до румінації, частіше хворіють на депресією і хворобливіше реагують на стрес. Румінація пригнічує і розумові здібності: у стані депресії у людини погіршується пам’ять і тому подібне. Все це навело вчених на висновок, що румінація - марна витрата розумової енергії.

Проте Ендрюз і Томпсон, виходячи з еволюційного підходу, передбачили, що румінація виконує якусь корисну функцію. Румінація часто є реакцією на конкретний удар по психіці: наприклад, смерть близької людини або звільнення з роботи. У цьому випадку роздуми допомагають підготуватися до нового способу життя або робити висновки з помилок.

Основні симптоми депресії - нездатність відчувати задоволення, втрата інтересу до їжі, сексу і спілкування - мають конструктивний побічний ефект: не дають відвернутися від животрепетної проблеми, підбили підсумок Ендрюз і Томпсон.

І дійсно, при депресії активізується діяльність головного мозку у відділі, що відповідає за концентрацію уваги, причому чим сильніша депресія, тим активніший відділ. Робота цього відділу також стимулює аналітичне мислення.

На погляд Ендрюза і Томпсона, депресія - це спосіб розбудити наші слабкі аналітичні здібності, полегшити зосередження на складній дилемі. Якби депресії не існувало, ми навряд чи знаходили б вихід зі складних ситуацій. "Мудрість дається недешево, а платять за неї стражданнями", - зазначає автор статті.

Симптоми депресси мають конструктивний побічний ефект: не дають відвернутися від животрепетної проблеми

Наприклад, одному своєму пацієнтові з депресією, молодому викладачеві, Томпсон порадив проаналізувати його проблеми на роботі і прийняти конкретне рішення - звільнитися або залишитися. Вони разом ретельно проаналізували ситуацію, і, як тільки рішення було прийняте, викладач почав одужувати.

Публікація статті Ендрюза і Томпсона у журналі Psychological Review у 2009 році розколола психіатричне співтовариство: одні вітали їхню ідею як перший крок до переосмислення депресії, інші визнали безрозсудним теоретизуванням. Так, психіатр Пітер Крамер з університету Брауна ратує за вживання антидепресантів і заявляє, що романтизація депресії - щось типу ідеалізації сухот наприкінці XIX століття.

На думку Крамера, Ендрюз і Томсон ігнорують види депресії, які не вписуються в їхню еволюційну теорію: хронічну депресію, постінсультну і тому подібне.  Між здоровою реакцією на стрес і реакцією хворого депресією є очевидна різниця, підкреслює Крамер.

"Люди, які  страждають на тяжку депресією, часто забувають про свою  зовнішність: не миються, інколи навіть не користуються туалетом. Вони погано піклуються про дітей", - зазначив антрополог Ед Хейген, відзначивши, що ціна такої деструктивної поведінки дуже висока, аби пояснювати  це "перервою на роздуми".

У відповідь на критику Ендрюз і Томпсон визнають, що депресія - всеосяжний термін, за яким ховається цілий спектр симптомів, і гіпотеза аналітичної румінації дійсно застосовна лише до пацієнтів, що реагують на джерело гострого стресу.

"Проблема в іншому, - помічає Томпсон. - У нашому суспільстві депресія стала сприйматися як те, чого в будь-якому разі слід уникати, а якщо вже вона почалася - знімати її медикаментами. Ми так поспішали зняти з депресії клеймо ганьби, що затаврували печаль".

Гіпотеза Ендрюза і Томпсона вписується в загальні тенденції у науці - спроби переосмислити погляд на неприємні переживання і стани. Останнім часом вважалося, що негативних думок і відчуттів слід уникати: так, школа позитивної психології підводить наукову базу під ідею, що людина створена для щастя.

"Проте новітні дослідження негативних настроїв наводять на думку, що печаль має свої плюси і навіть найнеприємніші переживання несуть важливу функцію", - сказано в статті.

Складність у тому, аби змусити людей змиритися з гіркою мікстурою відчаю. "Навіть якщо біль корисний, прагнення уникнути болю залишається сильним інстинктом", - підсумовує автор.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах