ГоловнаНаукаВсі новини розділу
 

Виявлено зірки, які можуть бути джерелом кальцію у Всесвіті

20 травня 2010, 14:35
0
18

Учені виявили потенційно новий тип наднових зірок, який може бути основним джерелом кальцію у Всесвіті.

Про це повідомляється в двох незалежних статтях, опублікованих у журналі Nature.

Кальцій не тільки входить до складу планет, схожих на Землю, але й є життєво необхідним елементом для всіх органічних істот.

Вважається, що кальцій у Всесвіті формується в результаті ядерних реакцій в надрах масивних зірок, які майже вдесятеро перевищують за масою Сонце і завершують свій життєвий цикл потужним вибухом.

Цей вибух відбувається в результаті стиснення зірки під дією власної сили тяжіння і супроводжується викидом енергії і речовин в космічний простір. Такі наднові називаються надновими типу II і є порівняно рідкісним явищем у Всесвіті. Наднові типу II залишають після себе надщільні нейтронні зірки або чорні діри.

Іншим, більш поширеним типом наднових є наднові типу Ia, які формуються в системах подвійних зірок. Вони являють собою білі карлики - гарячі карликові зірки, сформовані матерією, яка залишилася після вигоряння водневого палива зірок, схожих на Сонце.

У подвійних системах зірок такі карлики можуть з плином часу за рахунок гравітаційних сил перетягувати на себе матерію із зірки-компаньйона. Це призводить до певного критичного збільшення їх маси, після досягнення якої на їхньому ядрі починаються термоядерні реакції, що призводять до вибуху зірки. Ці зірки, в основному, збагачені киснем і вуглецем і не можуть відповідати за насичення Всесвіту кальцієм.

Саме тому астрономам до останнього часу не було до кінця зрозуміло походження цього важливого для існування життя елемента у кількостях, придатних до споживання.

Автори нових публікацій вважають, що виявили новий тип наднових зірок, які можуть бути основним джерелом кальцію у Всесвіті, проте їх інтерпретація космічних спостережень різниться.

Справа в тому, що масивні зірки наднової II типу, мають дуже короткий життєвий цикл, іноді всього 30 мільйонів років, а тому спостерігаються тільки в молодих галактиках, де відбувається активне формування нових світил.

У першій зі статей, присвяченій SN 2005cz, група вчених на чолі з Коджі Кавабата з Університету Хіросіми в Японії наводить дані шестимісячних спостережень за світінням зірки.

Вчені виявили в спектрі цього світіння яскравий сигнал, відповідний кальцію, що однозначно вказує на тип II наднової. Крім того, та ділянка галактики, в якій була виявлена зірка, показує ознаки нового зореутворення, що може пояснити і формування SN 2005cz в такому старому зоряному скупченні.

Таким чином вчені доходять висновку, що ця наднова все ж таки підпадає під опис наднових типу II, хоча занадто швидке згасання її світіння і вказує на якісь відхилення від цієї моделі. Їх колеги, які стали авторами другої публікації з цим не згодні.

Під керівництвом Хага Пітерса з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики в США вчені дійшли висновку, що обидві наднові вибухнули в подвійних системах зірок і являють собою білі карлики, збагачені гелієм, а не воднем, як більшість із них.

Згідно з уявленнями вчених, навіть невеликої частки гелієвих білих карликів серед цього класу зірок може бути достатньо для виробництва, що спостерігається у всесвіті кількості кальцію.

Ця ідея вже знайшла відгук серед астрофізиків. Так Стенфорд Вуслі з Каліфорнійського університету в Санта-Крус, думку якого наводить Інтернет-видання Science NOW, вважає, що робота Пітерса може описувати один із великої кількості типів вибухів наднових, які значно менш яскраві порівняно з відомими астрономам, а тому починають проявлятися в космічних спостереженнях тільки тепер.

Нагадаємо, що в березні 2010 року в результаті аналізу спектра туманності М42 (вона ж NGC 1976) в сузір'ї Оріона, розташованої в 1,3 тисячі світлових років від Землі, було доведено, що туманність містить безліч хімічних сполук, необхідних для виникнення життя.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах