ГоловнаНаукаВсі новини розділу
 

Україна активно просуватиме свої космічні технології в країни ЄС

Корреспондент.net, 13 квітня 2004, 15:50
0
7

Дніпропетровське конструкторське бюро "Південне", відомий у світі розробник ракетно-космічної техніки, має намір більш активно просувати свої космічні технології в країни ЄС, передає Інтерфакс-Україна.

Про це заявив глава європейського представництва конструкторського бюро Олег Венцковський з нагоди Дня працівників вітчизняної ракетно-космічної галузі і Всесвітнього дня авіації і космонавтики, який відзначається 12 квітня.

За його словами, незважаючи на те, що на сьогоднішній день з погляду  існуючої договірної бази співробітництво між Україною і Європою в космічній сфері перебуває на початковій стадії і затребуваність потужного потенціалу партнерства є "питанням завтрашнього дня", одним з фундаментів його ефективної реалізації може розглядатися співробітництво сторін у сфері трансферту технологій у межах ESІNET (European Space Іncubators Network).

ESІNET виникла за ініціативою Європейського космічного агентства (ESA) і за підтримкою ЄС. Її завдання – сприяти впровадженню у всеєвропейських масштабах космічних технологій у некосмічні галузі шляхом створення малих, у тому числі спільних, підприємств. Сьогодні українське КБ "Південне" - єдина компанія з країн Східної Європи, представлена в ESІNET.

Серед перспективних напрямків співробітництва в межах ESІNET Олег Венцковський виділив матеріалознавство, енергетику, будівництво, вуглевидобувну промисловість, медицину.

Кажучи про наповнення потенціалу партнерства загалом, Олег Венцковський відзначив підтверджений під час низки європейських форумів інтерес європейських колег до напрацювань КБ "Південне в розробці супутників та інших апаратів.

Співробітник КБ “Південне” вважає, що з огляду на конкурентноздатність критеріїв якість/вартість українських ракетоносіїв (про що свідчить досвід Sea Launch (Морського старту)) можна казати про перспективи співробітництва у сфері пускових послуг. При цьому не тільки в межах масштабних спільних проектів ESA і ЄС - Galіleo GMES, але й у численних наукових місіях для вирішення локальних завдань на замовлення космічних агентств країн Європи й окремих європейських компаній, уточнив він.

Щодо питання про перспективи співробітництва з пріоритетів шостої рамкової програми Європейського союзу в галузі наукових досліджень (FP6) він виділив такі напрямки, як "Аеронавтика і космос", "Технології інформаційного суспільства", "Багатофункціональні матеріали і глобальні процеси".

У якості прикладу глава представництва навів презентовані в 2002 році розробки КБ "Південне" в галузі створення біметалічних композицій за допомогою енергії вибуху, які одержали високі оцінки європейських колег.

До сфери потужного потенціалу взаємодії Олег Венцковський також відніс проектування і створення ракетоносіїв нових поколінь, зокрема в межах програми FLPP (Future Launchers Preparatory Program), розробку уніфікованих супутникових платформ, підготовку і реалізацію міжпланетних місій.

Зазначимо, що Україна ввійшла до складу космічних держав світу завдяки сформованому науковому і виробничому потенціалу космічної галузі - у спадщину від СРСР їй дісталася майже третина космічного промислового потенціалу, створюваного протягом  40-літньої участі українських підприємств у всіх основних космічних проектах.

На сьогодні в космічній галузі сформований науковий, технологічний і виробничий потенціал, що забезпечує повний життєвий цикл ракетно-космічної техніки.

Космічна діяльність України здійснюється відповідно до  національних космічних програм. Третя космічна програма на 2003 - 2007 роки є програмою розвитку космічних технологій, що відповідає новим тенденціям космічної діяльності, потребам економічного і науково-технічного розвитку країни.

На трьох космодромах – російських Байконур, Плесецьк і міжнародному Морський старт, розташованому в Тихому океані, - експлуатуються п"ять українських ракетно-космічних комплексів: "Циклон-2", "Циклон-3", "Зеніт-2", "Зеніт-3SL", "Дніпро". За 12 років здійснено більше 70 пусків ракет-носіїв українського виробництва, виведено на орбіту понад 150 супутників для 9 країн світу. На 2004 рік заплановано 8 пусків ракет-носіїв українського виробництва.

У 2004 році готуються до запуску українські космічні апарати: "Січ-1М" і "Мікросупутник", розробляються нові українські супутники серії "Січ".

Для управління космічними апаратами на базі Євпаторійського центру далекого космічного зв"язку створено Національний центр управління й випробувань космічних засобів. Також створюється національна система дистанційного зондування Землі з космосу, побудовано наземну мережу ретрансляції супутникових каналів телебачення і мережу спостережень за геофізичною обстановкою на території України і за її межами.

Українські вчені беруть участь у 25 міжнародних наукових проектах. Більше 40 нових наукових експериментів підготовлено для проведення на Міжнародній космічній станції.

Україна є членом престижних міжнародних організацій, що координують космічну діяльність. Серед них – комітет Організації Об"єднаних Націй з мирного використання космосу, Всесвітній комітет з космічних досліджень, Всесвітня організація із супутникових досліджень Землі, Міжнародна астронавтическая федерація. Налагоджено двостороннє співробітництво з космічними агентствами і відомствами Росії, Казахстану, США, Бразилії, Аргентини, Ізраїлю, Італії, Туреччини, Індії, Китаю і Європейським космічним агентством.

Розширюється участь України в міжнародних космічних програмах і проектах. Підприємства галузі беруть участь у 50 комерційних проектах. Найбільш масштабні з них - "Морський старт", "Наземний старт", "Дніпро", "Циклон-4".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах