ГоловнаНаукаВсі новини розділу
 

Альтруїзм - фізіологічна особливість організму

Корреспондент.net, 23 січня 2007, 11:43
0
10

Нейромедики дійшли до висновку, що альтруїзм є не властивістю характеру, а фізіологічною особливістю організму.

Вчені з Медичного центру Університету Дьюка знайшли ділянку мозку, відповідальну за схильність людей до альтруїзму.

Експеримент вчені побудували за наступною схемою: 45 випробуваних піддали анкетуванню, у ході якого з’ясовували ступінь альтруїзму того або іншого респондента. Потім кожному з учасників пропонували спочатку зіграти в комп’ютерну гру, а потім поступитися місцем гравця комп’ютеру.

Під час комп’ютерних ігор мозок досліджуваних сканувався методом функціональної магнітно-резонансної томографії.

З’ясувалося, що ділянка головного мозку, яка знаходиться в районі верхніх і нижньої скроневих борозен, під час передачі гри комп"ютерові в "альтруїстів" активується сильніше, ніж у "егоїстів".

Вивчення альтруїзму носить не зовсім фундаментальний характер. Він виявився дуже вигідною властивістю індивіда з погляду еволюції.

Група вчених під керівництвом фахівця в області еволюційної біології Томаса Флатта з Університету Брауна в Провіденсі створила теоретичну модель виживання альтруїстів у середовищі егоїстів. А заодно прояснила, навіщо взагалі співробітництво - фундаментальне поняття біології, етології і соціології - знадобилося в ході еволюції.

Захисний механізм для схильних до співробітництва індивідів може бути наступним: життя в маленьких ізольованих групах, де вони надійно захищені від численних шахраїв і можуть спокійно плодитися і переміщатися.

Програма Флатта заснована на іграх з "суспільними благами" (public goods), основних елементах теорії ігор і найпростішої моделі соціальних дилем. У новій моделі дослідники ввели в гру такий фактор, як популяційна динаміка. Гравців поділили на групи, і вони грали з іншими учасниками своїх команд. Далі кожен гравець "відтворювався" пропорційно прибутку, що одержав від гри, передаючи свою стратегію - партнера або шахрая - "нащадкові" у спадок.

Після відтворення відбувалися "випадкові мутації", у результаті чого частка, яку внесе кожен гравець, мінялася. І на завершення гравці перемішувалися випадковим чином, безладно розсіюючи по різних групах і приносячи із собою власні інвестиційні "звички". У результаті утворилися групи різних розмірів.

Подальше моделювання ситуації показало, що через 100 тис. поколінь наступить зовсім разючий фінал: партнери-альтруїсти в стані вижити і зберегти свою чисельність.

Цінність нової моделі, на думку її ж головного творця Флатта, полягає, насамперед, у незвичайній простоті й одночасно універсальності підходу, який можна застосовувати до співробітництва на всіх біологічних рівнях - "від комашки до людини".

За матеріалами BBCrussian.com, Газета.Ru

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах