"Я думаю, що причиною збою колайдера могла бути людська помилка", - сказав Еванс, підтвердивши, однак, що поламка, ймовірніше, пов'язана з несправністю одного з 10 тисяч електричних з’єднань між надпровідними магнітами, які використовуються в прискорювачі для втримання й корекції протонних пучків.
Як відомо, перший пробний запуск колайдера був здійснений 10 вересня 2008 року.
Тоді по кільцевій конструкції довжиною 27 км, побудованій на території між Швейцарією та Францією на 100- метровій глибині, з допомогою 120 потужних електромагнітів, що працюють за температури, близької до абсолютного нуля - мінус 271,3 градуси за Цельсієм, були успішно проведені пучки протонів спочатку за годинниковою стрілкою, а потім і в зворотному напрямку.
Але вже через 48 годин після пробного запуску ВАК відбувся перший інцидент - вийшов з ладу 30-тонний трансформатор, і для його заміни потрібно було кілька днів.
18 вересня колайдер був знову введений у робочий режим, але наступного дня виникла нова поламка - під час тестових випробувань розплавився електропровід між двома електромагнітами, що спричинило витік рідкого гелію в тунель колайдера.
Спочатку в CERN повідомляли, що налагодження колайдера триватиме лічені тижні, але потім виявилося, що на повне з'ясування причин й рішення проблеми піде значно більше часу.
Тому експерименти на колайдері призупинили до весни 2009 року. Хоча обчислювальна система колайдера, що поєднує більш як 100 тисяч комп'ютерів в Азії, США і Європі, була відкрита 3 жовтня 2008 року.
Вчені сподіваються, що ВАК допоможе їм дати відповіді на нерозв'язні питання загальної теорії відносності й квантової теорії поля, зрозуміти, як взаємодіють між собою матерія й енергія, виявити бозон Хіггса (або "частку Бога") і, можливо, відкрити шлях до подорожей у часі.
За матерiалами: РИА Новости
Lemon, Web Design
KP Media
LKW Walter Internationale Transportorgani<wbr>sation AG
Innoware