Американські соціопсихологи установили, що компетентність відступає на другий план у завоюванні лідерства, а більш важливу роль відіграє лідерська поведінка та кількість реплік і пропозицій. У результаті двох експериментів вчені з Університету Каліфорнії на чолі з Кемероном Андерсоном і Гевіном Кілдаффом установили: чим більше ти говориш і пропонуєш у колективі, незалежно від того, що саме ти говориш, тим більш компетентним і авторитетним ти видаєшся.
У ході першого експерименту вчені запросили 68 випускників. Розбивши їх на групи по чотири особи, їм дали завдання обговорити створення некомерційної організації по захисту навколишнього середовища. Автори кращого проекту отримали 400 доларів.
Time: Ми просто хочемо вірити харизматичному лідеру
Після обговорення та підведення підсумків учасникам запропонували оцінити своїх партнерів по групі. Водночас, учені мали можливість спостерігати за тим, що ж відбувалося там, оскільки у них були відеозаписи. З'ясувалося, що найбільш компетентними були названі ті, хто більше усіх говорив і пропонував. Одночасно ті, хто пропонував небагато, були охарактеризовані як "звичайні та нетворчі особистості".
Однак вчені вважали, що цей тест не відображає ситуацію повністю. Раптом мовцям дійсно було що сказати? Тому був проведений повторний, більш кваліфікуючий тест - з математики. Перед обговореннями учасники повідомили у приватному порядку організаторам свої оцінки з математики.
Подальше колективне обговорення задач з іспитів минулих років показало дивовижне: часто в якості лідерів виступали люди з відносно невисокими оцінками, а більша частина запропонованих ними варіантів була невірна. Тим не менше, знову люди такого типу були відзначені як "лідери" учасниками їхніх груп.
На закінчення говориться, що, можливо, подібне явище - властивість людської психіки, і ми просто хочемо вірити харизматичному лідеру. Щоб американець міг у цьому переконатися, не обов'язково проводити наукові експерименти - досить просто включити новини, відзначає Time.
Підмітимо, у ході недавнього опитування було встановлено, що Західноєвропейці схильні вважати, що керівники дивляться на них як на партнерів, а жителі колишніх соціалістичних країн у своїй більшості вказують, що на їхніх роботах панує авторитарна корпоративна культура.