Корреспондент: Українські вчені зараз воліють працювати на батьківщині

Попрацювавши у Європі та Штатах, все більше українських вчених повертається додому. Водночас, молоді кадри не рвуться за кордон. В Україні зараз наукові працівники можуть розраховувати на пристойні доходи, творчу свободу і нормальне життя.

Фізики, математики, хіміки та інші фахівці у галузі точних і технічних наук з України високо цінуються в усьому світі. При цьому вже четвертий рік у Національній академії наук України (НАНУ) фіксують дивну тенденцію - якщо раніше на постійну роботу в закордонних вузах та наукових центрах їхало по 70-80 осіб у рік, то зараз таких і десятка не набереться. Натомість, всупереч скромному фінансуванню на батьківщині, все більше учених, що вже відбулися - вихідців з України, які попрацювавши за кордоном, повертаються додому, пише Корреспондент.

Самі вчені, які попрацювали за кордоном, розповідають, що зарплата там більша, однак її поїдають астрономічні ціни на предмети і послуги першої необхідності, оренда житла, податки, страхування. "Там же грошей начебто багато, але люди, як і у нас, живуть від зарплати до зарплати", - зазначає хімік Олег Лукин.

"Отримати постійну позицію в академічному середовищі за кордоном для вихідців з країн третього світу - а Україну такою і вважають - практично неможливо. Контракт річний, щоразу продовжується, ніякої впевненості в завтрашньому дні", - розповідає український хімік про умови роботи за кордоном.

Лукин всього місяць як повернувся додому, в Україну, після 12-річних поневірянь по світу. Зараз вчений працює на батьківщині над ліками від ВІЛ, використовуючи отримані за кордоном зв'язки. "Американці запропонували, де бити (по хворобі), ми запропонували чим. Атакуємо білок, який потрібен для мутації вірусу. Речовина уже працює в клітинах. Отримали грант на подальші дослідження", - не без гордості розповів вчений Корреспонденту.

У свою чергу, Максим Стріха, заступник голови Міністерства науки й освіти, також зазначає, що все більше науковців залишаються в Україні або повертаються сюди, але заслуги вітчизняних чиновників у цьому не бачить. "У минулому році нам вперше вдалося витратити 200 млн. грн. на нове обладнання. Так, зарплати вчених зростали швидше, ніж в промисловому секторі, але це близько $ 500", - описує він скромні заслуги держфункціонерів. На науку українська держава витрачає всього близько $ 1 млрд. Для порівняння, один бюджет Гарвардського університету - $ 37 млрд., зазначає видання.

У цьому році на всі державні програми в галузі науки знайшлося всього 22 млн. грн. На ці гроші збираються і закуповувати обладнання в наукові центри університетів, і фінансувати дослідження в галузі біотехнологій, інженерії, енергозбереження та інформатики, та ще й досліджувати острів Зміїний в додачу. Тобто на практиці грошей на жоден з проектів не вистачить. "Фінансування української науки в цьому році знову ж таки урізали на 35%", - говорить заступник міністра.

Про успіхи українських вчених у роботі з CERN над Великим адронним коллайдером, вплив кризи на потік наукових кадрів та перспективи української науки читайте в № 7 журналу Корреспондент від 27 лютого 2009 року.