ГоловнаНаукаНаука
 

Вчені пояснили, чому аутисти менш релігійні, ніж звичайні люди

31 травня 2012, 11:01
0
17
Вчені пояснили, чому аутисти менш релігійні, ніж звичайні люди
Фото: АР
Релігійні чоловіки зустрічаються в 1,5 разу рідше, ніж віруючі жінки

Відсутність здатності оцінювати та інтерпретувати свою власну поведінку, ставити себе на місце інших людей є причинами того, чому аутисти менше схильні вірити у надприродні сили порівняно зі звичайними людьми.

Про це заявляють канадські соціологи у статті, опублікованій у журналі PLoS One.

"Релігійні люди інтуїтивно уявляють собі своїх божеств як істот, наділених людськими якостями, емоціями та думками. Вони передбачають людські потреби та дії, і реагують на них відповідним чином. Так, відсутність даної психологічної здатності очікувано робить віру менш інтуїтивною і доступною для розуміння" , - пояснив керівник групи вчених Ара Норензаян (Ara Norenzayan) з університету Британської Колумбії у Ванкувері (Канада).

Норензаян та його колеги Уїлл Жерве (Will Gervais) та Калі Трзеснієвскі (Kali Trzesniewski) з університету Британської Колумбії у Ванкувері вже довгий час вивчають психологічні фактори, які впливають на схильність людини вірити у надприродні сили і істоти.

Так, у квітні 2012 року Жерве та Норензаян встановили, що люди з аналітичним складом розуму менше схильні вірити у надприродні сили та явища порівняно з тими, хто покладається на інтуїцію під час вирішення завдань. Причому віра людини з інтуїтивним мисленням може стати менш міцною у тих випадках, якщо віруючий почне вирішувати складні когнітивні завдання і буде одночасно думати про свої релігійні переконання.

Цього разу Норензаян та його колеги звернули увагу на те, що глибока релігійна віра пов'язана з тим, як людина функціонує в суспільстві.

Як правило, уявні божества та надприродні сили допомагають людині боротися зі страхами і проблемами, спостерігаючи за її поведінкою та оцінюючи її вчинки. Така поведінка пов'язана з так званою менталізацією - здатністю людини оцінювати та інтерпретувати свою власну поведінку і ставити себе на місце інших людей.

Автори статті перевірили, наскільки справедлива ця гіпотеза, вивчивши релігійність людей, імовірно, найменш здатних до менталізації - аутистів та чоловіків. Для цього вчені провели кілька соціологічних досліджень серед жителів Канади та Сполучених Штатів.

Дослідники оцінювали здатність до менталізації за допомогою спеціального тесту і проводили соцопитування на предмет їхньої релігійності за кількома критеріями.

У своїй роботі вчені використовували так званий тест на емпатію - спеціальну анкету з декількох десятків питань, що дозволяє оцінити здатність людини до співпереживання у вигляді коефіцієнта EQ.

Виявилося, що релігійні люди серед аутистів та чоловіків із низькою схильністю до менталізації зустрічалися приблизно у дев'ять разів рідше, ніж серед інших американців та канадців. З'ясувалася цікава особливість - чим вище була схильність людини до систематизації, тим менше вона вірила у богів і була схильна до менталізації. Висновки не змінювалися й у випадку, коли вчені виключали вплив побічних чинників - регулярного відвідування церкви, рівня інтелекту, релігійних переконань батьків та освіти.

За розрахунками дослідників, релігійні чоловіки зустрічаються приблизно в 1,5 разу рідше, ніж віруючі жінки. Це добре узгоджується з тим, що для жінок характерний більш високий середній коефіцієнт емпатії.

Вчені застерігають, що до їхніх висновків не слід ставитися надто серйозно, оскільки анкетування було добровільним, і немає гарантії, що учасники дослідження були повністю відверті у своїх відповідях. Тим не менше, подібні висновки підтверджують гіпотезу про те, що здатність до менталізації є одним із визначальних чинників релігійності людей.

Нагадаємо, що у березні нинішнього року шведські та іранські вчені під час спільної роботи відкрили білки-біомаркери аутизму, повідомляє сайт Уппсальского університету.

ТЕГИ: аутизмвченірелігійність
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах