ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Реформа або профанація: опозиція піддала жорсткій критиці закон Януковича про судоустрій

8 липня 2010, 12:14
0
8

7 липня Верховна Рада України схвалила судову реформу, ініційовану Президентом Віктором Януковичем. Опозиція назвала процес прийняття закону профанацією, а судову реформу - неконституційною, пише видання Коммерсантъ-Украина.

У своїй сьогоднішній статті Президент відсудив своє, видання зазначило, що до другого читання законопроекту № 6450 Про судоустрій і статус суддів депутатами було внесено 1724 поправки. Більшість з них (1329) залишилися неврахованими комітетом з питань правосуддя й були винесені вчора до сесійної зали на розгляд депутатів.

Видання нагадало, що законопроект був прийнятий у першому читанні 3 червня. Одне з головних нововведень документа - позбавлення Верховного суду права переглядати судові рішення в касаційному порядку з одночасним скороченням суддів з 96 до 20 осіб. Законопроект також передбачає створення ще одного вищого спеціалізованого суду як суду касаційної інстанції - для розгляду цивільних і кримінальних справ (на сьогоднішній день вже існують Вищий адміністративний і Вищий господарський суди). Ще одна новація - закріплення за Вищою радою юстиції права призначення суддів на адміністративні посади та звільнення з них.

До розгляду законопроекту у другому читанні Верховна рада приступила о 16:00. Як зазначив Ъ, аншлагу на вечірньому засіданні не було - зала була майже порожньою, від опозиції були присутні кілька десятків депутатів, переважно ті, хто наполягав на розгляді своїх поправок. Першим виступив голова Верховного суду Василь Онопенко. Він заявив, що законопроект містить низку "неприпустимих нововведень". Зокрема, на думку Онопенка, пониження статусу Верховного суду суперечить Конституції. "При вступі цього закону в силу в Україні такої окремої гілки влади, як судова, більше не буде", - резюмував голова Верховного суду.

Про неконституційність законопроекту заявили і представники опозиції, зокрема Володимир Мойсик (фракція НУ-НС) та Віктор Швець (БЮТ). У відповідь міністр юстиції Олександр Лавринович зауважив, що законопроект "не може задовольняти всю судову систему і всі юридичні цехи". Не готовий підтримати позицію опозиційних фракцій і колишній міністр юстиції Микола Оніщук. "Питання щодо конституційності цього законопроекту з точки зору права не виглядає переконливим в устах опозиції", - сказав він у коментарі Коммерсант-Украина. За його словами, під сумнів можуть бути поставлені тільки положення, що стосуються ролі Верховного суду.

"Так, у цьому законі є певні шорсткості, - погодився із зауваженнями заступник голови комітету з питань правосуддя Валерій Бондик (Партія регіонів). - Але межі досконалості немає, так що давайте приймемо такий закон, а потім за потребою будемо вдосконалювати".

Ъ наголосив, що більшість врахованих комітетом поправок концептуально не змінили положення закону. Проте, наприклад, у порівнянні з першим читанням у ньому з'явилася стаття, яка передбачає чіткий порядок дострокового звільнення з посади голови Верховного суду. "Це просто профанація! З 1700 вони задовольнили 300 поправок, причому тільки другорядні, які носять редакційний характер, а все, що хоч якось впливає на зміну початкової концепції реформування, вони відмітають", - наводить видання слова голови комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктора Швеця.

Незважаючи на заяви прихильників судової реформи про те, що з її прийняттям розшириться доступ до правосуддя і зменшиться судова тяганина, в опозиції впевнені у протилежному. "Після ухвалення цього закону судова система перейде в повне підпорядкування декількох людей, звузяться конституційні права громадян на судовий захист і буде усунений Верховний суд як вищий судовий орган", - заявив Швець в інтерв'ю Ъ.

У підсумку, депутат Юрій Кармазін (НУ-НС) після п'яти годин заслуховування поправок назвав представників коаліції "кнопкодавами" і оголосив, що опозиція покидає залу і не буде більше брати участі "в інсинуації". За закон проголосували депутати о 21:44. Судову реформу підтримали 260 депутатів, при тому, що в залі їх було не більше 30 осіб.

Новий суд

Як вже зазначалося, прийнявши законопроект Про судоустрій і статус суддів, Рада створила Вищий спеціалізований суд з цивільних і кримінальних справ. Даний суд Рада створила з метою удосконалення системи судів загальної юрисдикції.

Відповідно до прийнятого законопроекту, новий суд нарівні з Вищим адмінсудом та Вищим господарським судом зможе функціонувати як суд касаційної інстанції.

Водночас, документ передбачає, що у Верховного Суду залишаються повноваження щодо перегляду справ на наступних підставах: неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що призвело до прийняття протилежних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Таким чином, Рада забезпечила єдиний підхід до розгляду справ у касаційному порядку Вищим спеціалізованим судом і усунула можливість подвійної касації.

Нове право ВРЮ

Також Рада надала Вищій раді юстиції право призначати і звільняти голів і заступників голів судів за поданням відповідної ради суддів. Новим законом передбачено, що голови і заступники голови судів призначаються терміном на 5 років із числа суддів відповідних судів.

Відповідно до законопроекту, кандидатури на посади голів і заступників голови суду вносяться до Вищої ради юстиції за поданням відповідної ради суддів і розглядаються на засіданні ради юстиції персонально. Під час такого засідання з кандидатом проводиться співбесіда. Рішення про призначення на посаду голови або заступника голови суду приймається за результатами розгляду кандидатури на засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням. Рішення про призначення суддів на адмінпосади вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів Вищої ради юстиції від його конституційного складу. Порядок звільнення суддів з адміністративних посад аналогічний.

Крім того, законопроект встановлює, що 2 з 3 членів Вищої ради юстиції, що призначаються за квотами Ради і Президента, мають бути суддями. Також законопроект передбачає, що з'їзд адвокатів призначає 3 членів ВРЮ, один з яких призначається з числа суддів; з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначає 3 членів ВРЮ, 1 з яких призначається з числа суддів; Всеукраїнська конференція працівників прокуратури призначає 2 членів ВРЮ , 1 з яких призначається з числа суддів.

Нагадаємо, що ще в травні 2007 року Конституційний суд визнав неконституційними призначення суддів на адмінпосади (голів судів та їх заступників) Президентом, при цьому рекомендував парламенту в законодавчому порядку невідкладно врегулювати це питання. Рада суддів тоді прийняла рішення, згідно з яким до врегулювання вказаного питання в законодавчому порядку суддів на адмінпосади призначатиме вона, на правах верховного органу суддівського самоврядування.

У грудні 2009 КС визначив, що Рада суддів не уповноважена призначати на адміністративні посади суддів, а уповноважена лише давати рекомендації про таке призначення органам, які законом наділені цими повноваженнями. До цього часу це питання не було врегульоване.

***

Президент України виступав за проведення консультацій з Венеціанською комісією перед розглядом Радою в другому читанні законопроекту про судоустрій. Днями віце-президент комісії Томас Маркерт в інтерв'ю ЗМІ заявив, що попередні висновки Венеціанської комісії щодо проекту закону про судоустрій України є неоднозначними. За довго до цього БЮТ назвав нову редакцію закону про судоустрій, запропоновану Президентом, імітацією судової реформи і спробою зміцнення авторитарного режиму.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах