ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

В Україні набув чинності закон про судову реформу

3 серпня 2010, 12:49
0
20

Міністерство юстиції України повідомило, що Закон Про судоустрій і статус суддів набув чинності.

Згідно з повідомленням Мін'юсту, закон було опубліковано у спеціальному випуску офіційного вісника України від 30 липня. Водночас, цей закон опубліковано в парламентській газеті Голос України від 3 серпня. Закон набуває чинності з дня опублікування.

Як повідомлялося, Президент України Віктор Янукович схвалив закон про судоустрій та статус суддів. Рада прийняла нову редакцію закону про судоустрій та статус суддів 7 липня.

Закон визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні. Закон, зокрема, передбачає створення Вищого спеціалізованого суду з цивільних і кримінальних справ, який буде діяти як суд касаційної інстанції. Таким чином, ліквідується інститут подвійної касації і забезпечується єдиний підхід до розгляду справ у касаційному порядку.

Також закон передбачає надання Вищій раді юстиції права призначати і звільняти голів і заступників голів судів за поданням відповідної ради суддів. Крім того, законом про судоустрій встановлюється порядок, згідно з яким кожен суд загальної юрисдикції є окремим розпорядником бюджетних коштів, що зробить неможливим втручання в його діяльність при виділенні бюджетних коштів та їх використання.

Учора, 2 серпня, Президент України доручив вжити заходів для реалізації цього закону. Як повідомила прес-служба Президента, про це йшлося під час зустрічі Віктора Януковича із заступником глави його Адміністрації Андрієм Портновим. У контексті набуття чинності закону про судоустрій, Президент дав низку доручень уряду, Міністерству юстиції. Як зазначив після зустрічі Портнов, йдеться про забезпечення неухильного виконання вимог закону, поліпшення матеріально-технічного забезпечення судів і т.п.

"Президент дав доручення виконати вимоги закону щодо створення в Україні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, збільшити фінансування судових органів", - сказав, зокрема, Портнов.

Мовне питання

Напередодні набуття чинності закону про судоустрій в Партії регіонів заявили про прогрес у даному законі, що стосується мовного питання, а депутат у БЮТ - певні загрози.

Про те, що новий закон в частині вирішення мовного питання є прогресивним, сказав народний депутат-регіонал Володимир Зубанов. Нардеп, зокрема, зауважив, що під час судового процесу людина повинна спілкуватися тією мовою, яка для неї найбільш зручною і якою вона може "в повному обсязі" захистити свої права. Сьогодні в Україні, за словами Зубанова, всі знають російську мову, і тому немає ніяких підстав для невикористання її в судовому процесі. "Всі досконало знають російську мову. Тому нічого страшного не буде, якщо якась людина на суді скаже: "Давайте спілкуватися російською мовою, тому що я не зовсім розумію терміни українською", - сказав регіонал.

У свою чергу, народний депутат від БЮТ Сергій Власенко зазначив, що прийнятий закон, "незважаючи на оптимістичні реляції представників коаліції, практично нічого не змінює в даному питанні". За його словами, в законі про судоустрій статтею 12 "Мова судочинства та діловодства у судах" передбачено, що судочинство і діловодство в судах України здійснюється державною мовою. Водночас, суди повинні забезпечувати рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Також даною статтею передбачено, що суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Також, як зазначив Власенко, законом визначено, що в судах, поряд з державною, можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин згідно із Законом "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" у порядку, встановленому процесуальним законом. Використання в судочинстві регіональних мов або мов меншин гарантується державою і забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

Як сказав бютівець, цим законом, по суті, визначено, що держава за кошти державного бюджету має забезпечувати в разі потреби перекладача. За його словами, виходячи з нинішньої ситуації, це виконати неможливо, оскільки коштів не вистачає навіть на діяльність суддів, не кажучи вже про перекладачів. "Практично забезпечити перекладача буде неможливо", - сказав депутат. Власенко наголосив, що, по суті, цей закон нічого не змінює в порівнянні з тими нормами, які були до його прийняття, в частині мовного питання.

За його словами, як раніше, так і тепер рішення суду має бути державною мовою, а судовий процес може вестися мовою національних меншин за домовленістю під час судового процесу.

Водночас, зазначив Власенко, існує загроза того, що коаліція може внести зміни до Закону Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. За його словами, ця хартія в частині застосування мов у судочинстві передбачає різні форми захисту використання регіональних мов або мов меншин. "Як правило, таких способів захисту чотири: передбачити, що суди за клопотанням однієї зі сторін процесу здійснювали провадження регіональними мовами або мовами меншин; гарантування обвинуваченій особі користуватися своєю регіональною мовою; передбачити, щоб клопотання і докази не розглядалися як неприйнятні виключно на тій підставі, що їх сформульовано регіональною мовою; дозволити складати клопотання, документи, пов'язані з судочинством, згідно з регіональними мовами", - розповів Власенко.

За його словами, цю хартію Україна ратифікувала частково, і в нашій державі застосовується тільки один спосіб захисту регіональних мов - передбачити, щоб клопотання і докази не розглядалися як неприйнятні виключно на тій підставі, що їх сформульованіо регіональною мовою. Власенко зауважив, що якщо коаліція внесе зміни до закону про ратифікацію хартії, і стануть прийнятними всі способи захисту, то "у нас може скластися ситуація, що суди за клопотанням однієї зі сторін процесу змушені будуть здійснювати провадження регіональною мовою".

"Уявіть собі, що в Чернівецькій області слухається справа, і однією зі сторін процесу є особа, наприклад, гагаузької національності, а всі інші є українцями, але етнічними росіянами, тобто людьми, які володіють російською мовою. У такій ситуації весь процес може слухатися гагаузькою мовою", - сказав депутат. Він висловив надію, що коаліція, розуміючи ситуацію, не буде вдаватися до необдуманих кроків і не буде вносити змін до Закону Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

Нагадаємо, раніше ЗМІ зазначали, що Янукович реформує кримінальну юстицію за прикладом Європи і США. Опозиція заявляла, що процес прийняття закону про судоустрій - профанація, а саму судову реформу назвала неконституційною.


Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах