ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Луценко написав лист із СІЗО

27 січня 2011, 17:34
0
362

Сьогодні, 27 січня, партія Народна самооборона оприлюднила лист свого лідера Юрія Луценка, у справі якого завершено досудове слідство.

Корреспондент.net наводить текст звернення Луценка:

Сьогодні пройшов місяць з дня поміщення в СІЗО. Показово, що заарештовували мене нібито за повільне ознайомлення з матеріалами справи. Однак протягом місяця мені не надали жодної сторінки для ознайомлення, не провели жодної слідчої дії у цій кримінальній справі.

Власне, такий підхід мене не дивує. З самого початку було ясно, що так звана справа про водія - не кримінальна, а політична. Про це було зрозуміло всім тим, хто був на суді, який розглядав клопотання Генпрокуратури про зміну запобіжного заходу з підписки про невиїзд на арешт. Закон передбачає лише одну підставу - самовільне порушення зазначеного слідчим місця перебування. Простіше кажучи - втеча. Що ж мені, затриманому під власним будинком, інкримінували? Перше - невизнання своєї провини. Друге - відмову давати свідчення. Ці дві позиції - гарантовані Конституцією права. Тому вимагати арешту за використання своїх конституційних прав - цікава ознака часу. Але більш важливою виявилася озвучена в суді третя причина - Луценко дає публічні коментарі та інтерв'ю. Як зупинити цю нахабність? Під арешт його, в камеру Лук'янівського СІЗО! Партія сказала "Нада!" - Різницько-Печерський суд сказав "Є!"

Так вже повелося в нинішній прокуратурі, що звичайного цинічного порушення замовних справ і кричущих порушень законодавства в ході слідства їм мало. Хочеться куражу! Тому звинувачення на мою адресу пред'явили в переддень мого дня народження, заарештували в переддень Нового року. Місячний ювілей перебування в камері не міг не відзначитися чимось новеньким. Я це зрозумів, але все ж таки недооцінив моральних збоченців з ГПУ. Вони викликали в Генпрокуратуру мого 20-річного сина Сашу. Йому намагаються пришити погрози на адресу слідчого в ході засідання суду 20 днів тому. Те, що лунали різні, в тому числі неприємні характеристики прокурорів - факт. А як інакше? Пан Войченко повинен був знати: якщо крокуєш в ногу з нинішньою владою - доведеться постійно вступати в лайно! Але додуматися переслідувати силами ГПУ саме мого сина - підлість ще та!

Не забула ГПУ і про мене. Після абсурдної "змови з водієм" і феєричного епізоду в справі отруєння Ющенка мені пред'явили справу про "незаконне святкуванні Дня міліції у 2008 та 2009 роках"!

Не буду говорити про те, що 25 січня я провів у ГПУ 7 годин без будь-яких слідчих дій, 9 годин прикутий наручниками до міліціонера, без їжі, води і без права на зустріч з адвокатом. Цим нікого не здивуєш.

Але навіть у нашій країні, де заступник генерального прокурора в перервах між публічним співом "мурки" випускає на свободу вбивць, я думаю, здивує фабула мого нового "злочину".

Отже, міністр внутрішніх справ, який підписав План і розпорядження про проведення урочистих заходів до Дня міліції, "злочинно запланував" виступ Верховного головнокомандувача - Президента країни, прем'єр-міністра і голови Верховної Ради України, які підбили підсумки роботи МВС, поставили нові завдання і вручили державні та відомчі нагороди. Чому? Тому що, виявляється, в жовтні 2008 року Постановою КМ були обмежені святкові заходи. Пояснення, що профінансовані з бюджету урочисті заходи за участю вищих посадових осіб та міжнародних делегацій не мають нічого спільного з безкоштовним для бюджету урочистим концертом і трансляцією по телебаченню - не допомогли. Порахували в збитки, завдані державі, навіть вартість нагород і квітів вдовам загиблих міліціонерів, а також вартість панахиди з ветеранами Чорнобиля навесні 2009 року! Як пояснити керівникам МВС Росії, Грузії Польщі, Білорусі, Молдови, Словаччини, Румунії, що вони, покладаючи вінки до пам'ятника загиблим міліціонерам України в ніким не скасований офіційний День міліції, беручи участь у робочих міжнародних зустрічах в приміщенні МВС, виявляється, сприяли реалізації розробленого Луценком злочинного плану з нанесення збитків українській державі? Що подумає про нас світ і, зокрема, Білорусь, керівник МВС якої заради участі в офіційних заходах до Дня української міліції Указом президента навіть із виконуючого обов'язки перетворився на повноцінного міністра внутрішніх справ? І головне - як пояснити цей плювок "незаконного святкування" 300 тисячам українських міліціонерів і 500 тисячам ветеранів правоохоронних органів?!

Як пояснити, що урочистий виступ президента, прем'єра і спікера - не святковий тост, я не знаю. Зате знаю, що згідно з цією хибною логікою потрібно притягати до відповідальності не лише керівництво ГПУ, СБУ, Міністерства оборони, але і обох Президентів, які посміли без дозволу слідчого Войченка святкувати на Хрещатику Дні незалежності України!

Розумію, що моя іронія - риторична. Є багато пояснень - чому я, як міністр і політик, не зміг зупинити Орду. Тепер - їх час! Усі все розуміють. Це - не кримінальні справи. Це - політична розправа. Мені прямо говорять: дай свідчення, що наказ про святкування віддала Тимошенко і ти залишишся свідком. Мені вже натякають, що, крім камери смертників, є ще й загальні камери не з числа колишніх правоохоронців. А в тебе ж сім'я, невже тобі треба більше за інших? .. Я зовсім не геройствую і не розраховую на оплески скутих страхом і розчаруванням людей. Просто я знаю, що настав час індивідуального захисту своїх принципів і тієї України, в яку ми віримо. І плював я на їхні кримінальні справи. У мене ростуть двоє синів, яких вони вже бояться!

P.S. Щиро вдячний усім, хто підтримав мене і мою сім'ю в цей час випробувань.

Юрій Луценко

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах