ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Президент підписав закон про заборону цензури

Корреспондент.net, 29 квітня 2003, 12:18
0
45

Президент України Леонід Кучма підписав закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення і безперешкодної реалізації права людини на свободу слова", який законодавчо закріплено визначення поняття "цензура" і зменшено розмір суми позовів до засобів масової інформації, передає Інтерфакс-Україна.

Закон набирає чинності з дня опублікування, повідомила прес-секретар Президента Олена Громницька.

Зміни до деяких законів про діяльність ЗМІ за результатами парламентських слухань "Суспільство, засоби масової інформації, влада: свобода слова і цензура в Україні" були прийняті Верховною Радою 3 квітня.

Закон визначає поняття "цензура" як вимогу до журналіста, головного редактора організації, яка випускає ЗМІ, його засновника, співзасновника, видавця, розповсюдника попередньо узгоджувати розповсюджувану інформацію (крім випадків, коли така вимога виходить від автора цієї інформації чи іншого суб"єкта авторських і суміжних прав на неї), чи накладення заборони (крім випадків, коли така заборона накладається судом), чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню чи поширенню інформації з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування й їхніх посадових осіб. Усі ці види цензури законом заборонені.

Крім того, органам державної і місцевої влади, їхнім посадовим особам забороняється втручатися в професійну діяльність журналістів, контролювати зміст інформації в ЗМІ, зокрема з метою поширення чи нерозповсюдження певної інформації, замовчування суспільно значимої інформації, заборони на показ чи згадування інформації про окремих осіб, заборони критикувати органи державної і місцевої влади чи їхніх посадових осіб.

Забороняється створення будь-яких державних органів, введення посад, які повинні контролювати зміст інформації, розповсюджуваної ЗМІ.

Навмисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, переслідування журналістів за виконання професійних обов"язків, за критику, яке здійснюється посадовою особою чи групою осіб за попередньою змовою спричиняє кримінальну відповідальність відповідно до  Кримінального кодексу.

Повноваження органів державної влади з питань діяльності ЗМІ визначаються винятково Конституцією і законами України.

Відповідно до закону, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оцінних суджень. Оцінними судженнями, за винятком образи чи наклепу, вважаються висловлення, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлення, які не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, виходячи з характеру використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оцінні судження не підлягають спростуванню і доказу їхньої правдивості.

Закон звільняє від відповідальності за поширення, розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд установив, що ця інформація є суспільно значимою. У випадку, коли правопорушення, скоєне суб"єктом інформаційної діяльності, завдало матеріального чи морального збитку фізичній чи юридичній особі, винні особи відшкодовують її  добровільно чи на підставі рішення суду.

Органи державної і місцевої влади, що виступають як позивачі в справах про захист честі, гідності і ділової репутації, можуть вимагати тільки спростування недостовірної інформації і не можуть вимагати відшкодування морального (нематеріального) збитку. У разі розгляду судом спору щодо завдання морального (нематеріального) збитку між журналістом ЗМІ у якості відповідача і політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою у якості позивача суд може визначити компенсацію такого збитку тільки за наявності умислу журналіста чи посадових осіб ЗМІ. Умислом є дії, коли журналіст чи посадова особа ЗМІ усвідомлювали невірогідність інформації і знали про її суспільно небезпечні наслідки.

Журналіст і ЗМІ звільняються від відповідальності за поширення інформації, яка не відповідає дійсності, якщо суд установить, що журналіст діяв сумлінно і проводив перевірку такої інформації.

Законом також вносяться зміни до декрету Кабінету Міністрів "Про державний збір", відповідно до яких установлюються розміри державного збору, стягнутого з позовних заяв про розгляд питання про захист честі і гідності. Розмір збору установлюється від 1% до 10% ціни позову. У разі подання позову з вимогою відшкодувати моральний збиток позивач сплачує 1% мита від вимоги відшкодувати 100 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, 5% - від 100 до 10 тис. мінімумів, і 10% - понад 10 тис. неоподатковуваний податком мінімумів.

Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне чи неповне її надання, чи надання інформації, яка не відповідає дійсності, спричиняє стягування штрафу з посадових осіб, крім осіб, уповноважених виконувати функції держави, у розмірі від 15 до 25 неоподатковуваних податком мінімумів. Повторне здійснення таких самих дій протягом  року спричиняє штраф від 25 до 50 неоподатковуваних податком мінімумів. Неоподатковуваний податком мінімум на сьогодні складає 17 грн.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах