ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Черговий законопроект про внесення змін до Конституції: його положення

Корреспондент.net, 5 вересня 2003, 16:13
0
6

Черговий законопроект про конституційну реформу, зареєстрований у четвер, 4 вересня, у Верховній Раді представниками парламентської більшості Степаном Гавришем, Раїсою Богатирьової і Катериною Ващук, передбачає проведення в 2006 році парламентських виборів на пропорційній основі й обрання Президента Верховною Радою. Разом з тим, відповідно до проекту, наступний глава держави повинен бути обраний у 2004 році на 2 роки.

Як сказано в пояснювальній записці до документа, розміщеному на офіційному сайті Верховної Ради, проект закону України "Про внесення змін до Конституції України", під яким свої підписи поставили 233 народних депутати, направлений на реформування політичної системи в Україні з метою підвищення ефективності її функціонування.

Наступні парламентські вибори, відповідно до законопроекту, повинні відбутися в 2006 році на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування на принципах пропорційної системи з обранням народних депутатів у багатомандатному виборчому окрузі по виборчих списках від політичних партій (блоків). Дія повноважень нинішнього складу Верховної Ради, обраного в 2002 році, визначена чотирирічним терміном.

Проведення чергових виборів Президента законопроект передбачає в 2004 році, як і діюча Конституція. Передбачається, що після обрання нового складу Верховної Ради в 2006 році Президент буде обраний парламентом у місячний термін, після чого повноваження обраного в 2004 році Президента будуть припинені.

Верховна Рада

Проект закону передбачає збільшення терміну повноважень Верховної Ради з 4 до 5 років. Крім того, відповідно до документа парламент обирає Президента шляхом таємного голосування не менш ніж 300 голосами на п"ятилітній термін.

Проект також містить пункт, що дозволяє народним депутатам поєднувати депутатський мандат з посадою міністра чи керівника центрального органу виконавчої влади, але забороняє займатися іншою оплачуваною і підприємницькою діяльністю, крім викладацької, наукової і творчої, входити до складу керівного чи спостережного органу підприємства чи організації, метою якої є одержання прибутку.

У разі виникнення обставин, що суперечать даній вимозі, депутат зобов"язаний у 20-денний термін припинити відповідну діяльність або подати заяву про складення із себе депутатських повноважень.

Законопроект також розширює перелік підстав для дострокового припинення повноважень народних депутатів. Зокрема, до таких підстав віднесене: неусунення депутатом протягом 20 днів обставин, що порушують вимоги про несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності; відсутність депутата без поважних причин на 100 пленарних засіданнях парламенту протягом календарного року; невходження депутата, обраного від політичної партії (блоку), до складу депутатської фракції цієї партії (блоку) чи вихід (виключення) депутата зі складу такої фракції.

Повноваження депутата, який не припинив незаконне поєднання депутатського мандата з іншими видами діяльності, припиняються за рішенням суду. Повноваження депутата, який вибув (виключений) із фракції, припиняються вищим керівним органом відповідної партії (блоку).

Відповідно до нового законопроекту, Верховна Рада збирається на позачергове засідання в дводенний термін у разі оголошення указу Президента про запровадження військового чи надзвичайного стану в Україні чи окремих її регіонах.

Разом з тим, з Основного закону пропонується виключити положення про продовження повноважень Верховної Ради у випадку, якщо термін її повноважень минає під час дії військового чи надзвичайного стану, до дня першого засідання першої сесії парламенту, обраного після скасування військового чи надзвичайного стану.

Законопроект визначає, що у Верховній Раді на основі узгодження й об"єднання політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій і груп, до якої повинна ввійти більшість депутатів (більше 250) від конституційного складу. На таку коаліцію покладається відповідальність за формування уряду, а також відповідальність за його діяльність.

На формування коаліції парламенту приділяється 1 місяць, на обрання Президента - 3 місяці, на формування персонального складу Кабінету Міністрів - 60 днів після відставки попереднього складу уряду. В іншому разі Президент уповноважений достроково припинити повноваження Верховної Ради, як і у випадку, якщо пленарні засідання парламенту не можуть розпочатися протягом  30 днів з початку сесії.

За поданням Президента парламент призначає прем"єр-міністра, міністра оборони, міністра закордонних справ і голову Служби безпеки, за поданням прем"єр-міністра - інших членів Кабінету Міністрів, голову Антимонопольного комітету, Держкомітету з телерадіомовлення, голову Фонду держмайна, а також припиняє їхні повноваження. Парламент також вирішує питання про відставку прем"єра і членів уряду.

Верховна Рада може розглянути питання недовіри уряду за поданням  Президента чи за вимогою не менше третини свого конституційного складу і прийняти резолюцію недовіри Кабміну конституційною більшістю (300 голосів). Однак питання про недовіру уряду не може підніматися частіше одного разу за одну сесію, протягом року після затвердження парламентом програми діяльності уряду, а також під час останньої сесії Верховної Ради.

Відповідно до документа, Верховна Рада призначає половину складу Нацради з питань телерадіомовлення, половину суддів Конституційного суду, а також одержує повноваження на надання згоди на звільнення Президентом з посади Генерального прокурора.

У проекті розширюються повноваження комітетів Верховної Ради, Рахункової палати. Проект також містить положення, відповідно до якого кількість заступників голови парламенту визначає сама Верховна Рада.

Серед змін, внесених у документі в повноваження спікера парламенту, - уточнення про те, що голова Верховної Ради веде тільки пленарні засідання парламенту й організовує підготовку питань до розгляду тільки на пленарних засіданнях.

Крім того, законопроект виключає Національний банк зі списку суб"єктів законодавчої ініціативи, у якому тепер залишаються Президент, Верховна Рада і Кабінет Міністрів.

Документ також пропонує встановити, що у разі непідписання Президентом закону, прийнятого Верховною Радою у встановлений Конституцією термін, закон офіційно оприлюднюється главою парламенту.

Президент

Автори пропонують змінити порядок обрання Президента. Зокрема, пропонується, щоб Президента обирав парламент терміном на 5 років, як згадувалося раніше.

За пропозицією коаліції депутатських фракцій і груп парламенту після відповідних консультацій з їхніми керівниками Президент вносить кандидатуру прем"єр-міністра. За згодою парламенту Президент призначає і звільняє з посади Генерального прокурора. Глава держави призначає половину суддів Конституційного Суду (відповідно до діючої Конституції Президент призначає третину складу суду).

Президент також уповноважений зупиняти дію актів Кабінету Міністрів у разі невідповідності Конституції чи актам Президента з одночасним зверненням до Конституційного суду відносно їхньої конституційності.

Законопроект уточнює, що Президент не має права накладати вето на закони про внесення змін до Конституції.

У разі дострокового припинення повноважень Президента його повноваження до вступу на посаду нового Президента покладаються на голову Верховної Ради.

Кабінет Міністрів

Відповідно до запропонованого законопроекту, Кабінет Міністрів несе відповідальність за свою діяльність не тільки перед Президентом, але й перед Верховною Радою. Як згадувалося раніше, змінений також порядок призначення прем"єр-міністра і формування персонального складу уряду.

Керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабміну, а також керівники місцевих державних адміністрацій призначаються Кабінетом Міністрів за поданням прем"єра. Рішення про звільнення керівників місцевих держадміністрацій приймає Кабінет Міністрів.

При цьому враховується, що члени уряду, керівники інших центральних органів виконавчої влади можуть мати мандат депутата Верховної Ради.

Кабмін уповноважений створювати, реорганізовувати і ліквідувати міністерства й інші центральні органи виконавчої влади, а також призначати половину складу Ради Національного банку.

Прокуратура

Новий законопроект доповнює повноваження прокуратури положенням про те, що прокуратура здійснює нагляд за дотриманням прав і свобод людини і громадянина, дотриманням законів у цій сфері органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами.

Як згадувалося раніше, відповідно до проекту Генпрокурор призначається і звільняється Президентом за згодою парламенту.

Правосуддя

Автори законопроекту пропонують установити обрання суддів, крім суддів Конституційного суду, на 10-літній термін, оскільки, на їхню думку, практика довела передчасність переходу до безстрокового призначення суддів. Нововведення буде поширюватися тільки на суддів, які обираються після прийняття змін до Конституції.

Змінюється також порядок формування Конституційного суду: Президент і Верховна Рада призначають його склад на паритетних засадах - по 9 суддів. При цьому судді Конституційного суду, обрані з"їздом суддів України, продовжують виконувати повноваження до завершення терміну, на який були обрані.

Збільшується до 70 років граничний вік суддів Конституційного суду і Верховного Суду.

Новий розділ

Автори законопроекту також пропонують доповнити Конституцію новим розділом "Перехідні положення щодо внесення змін до Конституції України", відповідно до  якого закон про зміни до Основного закону повинен набрати чинності через 4 місяці після прийняття парламентом. При цьому документ не вимагає затвердження на всеукраїнському референдумі.

Частина 1 статті 156 діючої Конституції передбачає обов"язкове винесення питання про зміну Конституції на всенародний референдум.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах