ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

ПАРЄ визнала наявність в Україні політичної кризи

Корреспондент.net, 30 січня 2004, 09:19
0
10

Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію, у якій визнала наявність в Україні політичної кризи, повідомляють Українські Новини.

Парламентська асамблея Ради Європи 46 голосами проголосувала за резолюцію, у якій визнано, що в Україні існує політична, а не парламентська криза. Проти прийняття цього документу висловилися 13 європарламентарів, передає Обозреватель.

У резолюції "Політична криза в Україні", прийнятій за підсумками позачергових дебатів ПАРЄ, зазначено, що Парламентська асамблея Ради Європи може прийняти рішення звернутися до Комітету Міністрів Ради Європи (РЄ) з проханням припинити членство України в РЄ, якщо проведення політичної реформи в країні не відповідатиме українському законодавству, а також при нездатності України гарантувати чесні і вільні вибори Президента в 2004 році.

ПАРЄ також має намір продовжувати уважно стежити за подіями в Україні і готова зробити свій внесок у діалог між силами у Верховній Раді.

Асамблея має намір просити Генерального секретаря Ради Європи терміново призначити спеціального представника в Україні для спостереження за політичною ситуацією.

Спеціальний представник стежитиме за поточним політичним розвитком України, а також здійснюватиме експертизу для Ради Європи в разі потреби.

Він також координуватиме співробітництво з українською владою.

У середу, 28 січня, був опублікований проект резолюції ПАРЄ щодо ситуації в Україні, в одному з пунктів якого підкреслюється, що якщо подальші спроби внести зміни до Конституції будуть проведені способом, не передбаченим законами, чи неконституційним шляхом, а також якщо Україна не зможе гарантувати вільні вибори Президента в 2004 році, Асамблея може розпочати процедуру призупинення членства України в Раді Європи.

ПАРЄ вважає, що конституційна реформа є неприйнятною до президентських виборів, і рекомендує відкласти її до листопада 2004 року.

Організація також стурбована політичним блокуванням в Україні і закликає Верховну Раду провести обговорення конституційних змін шляхом відкритого діалогу і з урахуванням усіх рекомендацій Венеціанської комісії.

Парламентська асамблея Ради Європи вважає заяву міністерства закордонних справ України і Президента України Леоніда Кучми про роботу співдоповідачів моніторингового комітету ПАРЄ по Україні Ханне Северінсен і Ренате Вольвенд про втручання у внутрішні справи України необґрунтованими.

Крім того, Асамблея висловлює стурбованість подіями в Мукачеві і закликає вирішити цю проблему відповідно до законодавства.

Організація також рекомендує, щоб Конгрес місцевої і регіональної влади Ради Європи взяв на себе зобов’язання спостерігати за майбутніми виборами мера Мукачева для того, щоб вони були вільними і неупередженими.

Співдоповідач по Україні Ханне Северінсен у своєму виступі сказала: "Деякі починання в Україні відбуваються врозріз із зобов"язаннями країни в Раді Європи". "Зміни до української Конституції потрібно вносити тільки після проведення президентських виборів", - відзначила вона. Крім цього, Северінсен зажадала від МЗС України спростувати обвинувачення про те, що співдоповідачі ПАРЄ своїми заявами в Україні втручалися у внутрішні справи держави.

Глава МЗС України Костянтин Грищенко, у свою чергу, під час доповіді заявив, що немає підстав для прийняття Парламентською асамблеєю Ради Європи резолюції щодо ситуації в Україні. "Нинішня ситуація в державі не дає підстав ні для термінового розгляду, ні для прийняття будь-якої резолюції ПАРЄ", - сказав він.

"Насправді в Україні відсутня конституційна чи політична криза. Те, що в нас відбувається - це гарячі й іноді занадто емоційні дебати", - сказав український міністр. Він запевнив, що конституційні зміни, які розглядає Верховна Рада, здійснюються в межах Конституції. На його думку, українцям необхідно без зволікання обговорити політичні реформи.

Костянтин Грищенко закликав ПАРЄ, приймаючи рішення про політичну ситуацію в Україні, врахувати реальні факти. "У цьому процесі важливо, щоб Асамблея користувалася інформацією, заснованою на реальних фактах і повній, чіткій і збалансованій картині поточних політичних змін", - сказав Грищенко. Він відзначив, що Україна вже достатньо зробила для того, щоб здійснити політичні реформи демократичним шляхом, шляхом розумних компромісів з дотриманням Конституції.

У свою чергу, народний депутат від фракції "Наша Україна" Юрій Костенко у своєму виступі на сесії ПАРЄ назвав кілька ключових аспектів "політичної кризи в Україні":

  • спроба змінити спосіб обрання Президента перед черговими виборами, що повинні відбутися в жовтні цього року;
  • спосіб, яким парламентська більшість намагається змінити Основний закон, порушує норми діючої Конституції і Регламенту Верховної Ради;
  • демократична опозиція українського парламенту, не маючи визначених законом прав, проти якої влада застосовує весь свій арсенал політичного тиску, який існував за часів тоталітаризму, змушена вдаватися до адекватних методів протесту, аби  не допустити в Україні конституційного перевороту.

"У світлі критичної політичної ситуації, що склалася в Україні напередодні чергових президентських виборів, ми ініціювали в порядку термінової процедури розгляд питання конституційної кризи винятково для того, щоб Парламентська асамблея Ради Європи використала весь свій авторитет і свої можливості для недопущення згортання демократії в Україні і позбавлення прав українського народу обирати владу. Демократична Європа неможлива без демократичної України. І лише наша взаємна відповідальність може зупинити конституційну кризу в Україні", - сказав Юрій Костенко у своєму виступі на сесії ПАРЄ.

Представник парламентської більшості Олександр Карпов обвинуватив доповідачів ПАРЄ в підтримці опозиції і саме у зв’язку з цим зажадав позбавити їх права бути доповідачами. Депутат вважає, що Северінсен і Вольвенд "не мають морального права виступати у якості доповідачів". Він підкреслив, що доповідь моніторингового комітету побудована таким чином, що в ній міститься багато протиріч.

За словами Карпова, остання криза в Україні спровокована частиною опозиції, зокрема фракціями "Наша Україна" і БЮТі "шляхом антиконституційного тероризму, грубого насильства", оскільки вони позбавляють права 300 народних депутатів обговорювати і вносити зміни до Конституції.

Глава російської делегації на Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Дмитро Рогозін назвав "смішною" критику європейських парламентаріїв на адресу політичної ситуації в Україні. "Ніякої політичної кризи в Україні немає. У нас у Думі і бійки були і нічого", - заявив Рогозін, виступаючи з трибуни ПАРЄ.

"Україна не брала на себе при вступі до Ради Європи ніяких зобов"язань, що вона не може змінити, наприклад, президентську республіку на парламентську. Це їхня внутрішня справа", - відзначив Рогозін.

При цьому, він заявив, що в російської делегації є зауваження до підготовленої спостерігачами ПАРЄ доповіді. За словами Рогозіна, вимагає доказів твердження про те, що власті України втручаються в діяльність парламенту.

У свою чергу, спостерігач ПАРЄ по Україні Ханне Северінсен заявила, що внесення змін до Конституції України в передвиборний рік "не є внутрішньою справою України, оскільки йде врозріз з узятими нею на себе зобов"язаннями перед Радою Європи".

Ханне Северінсен нагадала, що її думку поділяють і представники Венеціанської комісії, створеної в межах Ради Європи для перевірки конституційних актів країн-членів РЄ на предмет їхньої відповідності європейським нормам.

Представник Нідерландів Рене Ван Дер Лінден, у свою чергу, заявив, що за такої ситуації "постає питання про членство України в Раді Європи".


Як повідомляв Кореспондент.net, українська делегація на чолі з першим заступником голови парламенту Адамом Мартинюком 28 січня провела ряд зустрічей з чиновниками ПАРЄ в Страсбурзі, під час яких обговорювалося питання проведення політреформи в Україні.

Раніше МЗС України обвинуватив доповідачів ПАРЄ у втручанні у внутрішні справи України.

Президент Леонід Кучма заявив про те, що Україна не має потреби в агітації за демократію. За його словами, нічого не загрожує демократії в країні.

20 січня координатор парламентської більшості Верховної Ради Степан Гавриш обвинуватив доповідачів ПАРЄ у втручанні в справи України. За його словами, заклик Северінсен і Вольвенд повторно проголосувати за проект про зміну Конституції є втручанням у внутрішні справи України.

20 січня доповідачі ПАРЄ по Україні закликали народних депутатів України провести політичну реформу відповідно до законодавства. Ханне Северінсен критично поставилася до процедури внесення змін до Конституції України перед президентськими виборами.

Вона підкреслила, що якщо "Україна буде вносити зміни до Конституції не конституційним шляхом, Рада Європи буде ставитися до цього дуже насторожено".

24 грудня 2003 року депутати парламентської більшості шляхом підняття рук проголосували за один з проектів внесення змін до Конституції, що передбачає скасування прямих всенародних виборів Президента України. Схвалений таким способом законопроект підписаний спікером Володимиром Литвином і направлений на повторну експертизу до Конституційного суду.

30 грудня 2003 року Конституційний суд заявив про те, що вважає законним право громадянина Леоніда Кучми втретє балотуватися на виборах Президента в 2004 році.

Таке рішення судді прийняли після розгляду частини третьої статті 103 Конституції, що дозволяє одній особі займати посаду Президента України не більше двох разів поспіль.

Уперше Леонід Кучма був обраний Президентом України в 1994 році, а потім переобраний у 1999 році. Конституція України була прийнята в 1996 році. Суд вирішив, що нинішній термін перебування Леоніда Кучми на посаді Президента є першим.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах