ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Фальсифікаторів виборів імовірно на 5 років позбавлять права роботи у владі

Корреспондент.net, 3 лютого 2005, 09:55
0
8

У Верховній Раді зареєстровано проект закону про люстрації, який пропонує позбавити права протягом п’яти років займати посади в інститутах влади тих осіб, що співробітничали зі спецслужбами іноземних держав або причетних до фальсифікації виборів, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Законопроект розроблено народними депутатами Василем Червонієм і Сергієм Олексіюком (обидва - фракція блоку партій "Наша Україна"), а також Андрієм Шкілем (фракція блоку Юлії Тимошенко).

Документ визначає правові й організаційні основи проведення люстрації стосовно громадян України, які претендують на керівні посади в органах законодавчої, виконавчої і судової влади.

Документ визначає поняття люстрації - це процес, спрямований на встановлення відповідності правді свідчень громадян України, які претендують на керівні посади в органах законодавчої, виконавчої, судової влади, у дошкільних установах, школах, гімназіях, коледжах, вузах, виборчих комісіях, ЗМІ, політичних партіях і громадських організаціях в Україні про непричетність до фальсифікації виборів Президента України 2004 року; до свідомого і таємного співробітництва з оперативними працівниками колишнього КДБ СРСР, а з 1991 року - зі спецслужбами інших держав як таємного інформатора або помічника в оперативному одержанні інформації. Люстрація також визначається як об’єднання амністії і мораторію щодо прийняття цих осіб до владних інститутів на певний строк.

Об’єктами люстрації є органи законодавчої, виконавчої, судової влади, представницькі і виконавчі органи місцевого самоврядування, правоохоронні органи, Збройні сили України, виборчі комісії, засоби масової інформації. Крім того, об’єктами люстрації є установи, у яких забезпечується навчально-виховний процес нового покоління (дошкільні установи, школи, гімназії, коледжі, вищі навчальні заклади, серед них і навчальні заклади правоохоронних органів, СБУ і ВСУ).

Відповідно до законопроекту, суб’єктами люстрації є державні службовці, народні депутати України, депутати Верховної Ради Криму, голови і їхні заступники, голови обласних, міських, районних у містах, районних рад, селищних рад і їхніх заступників, депутати цих рад, керівники органів місцевого самоврядування і їхні заступники. Суб’єктами люстрації є також військовослужбовці Збройних сил і інших військових формувань, судді, працівники прокуратури, інші особи, уповноважені на виконання функцій держави, редактори (заступники редакторів, відповідальні секретарі) засобів масової інформації й інші громадяни України, які претендують (займають на момент набрання законом чинності) на керівні посади в об’єктах люстрації. Це також стосується керівників (осіб, які претендують на керівництво) політичних партій і громадських організацій, починаючи з обласного рівня, Криму, Києва і Севастополя і вище. Коли мова йде про посади у вищих навчальних закладах, то маються на увазі виборні посади.

За проектом закону, особа, яка є або була уповноваженою на виконання функцій держави і претендує на керівну посаду в нових владних інститутах, не повинна була співробітничати з оперативними працівниками колишнього КДБ СРСР до 1991 року як агент, резидент або інший негласний позаштатний співробітник або помічник в оперативному отриманні інформації; не повинна була співробітничати (і не співробітничає з 1991 року) зі спецслужбами інших держав як таємні інформатори або помічники в оперативному одержанні інформації; вона також не повинна бути причетною до фальсифікації виборів Президента України 2004 року, зокрема і до політичних переслідувань, підкупу виборців, тиску на виборців з метою вплинути на їхнє волевиявлення, цензуру, а також до введення в ЗМІ "темників" та інших порушенням виборчого законодавства.

Особа, що претендує на посаду в об’єктах люстрації, також не мала навмисними діями закликати до сепаратизму, федералізації, насильницькому (військовому) вирішенні політичного конфлікту під час масових акцій протесту; не порушувати присяги працівників органів внутрішніх справ, Служби безпеки, органів прокуратури, судді судової системи України, військовослужбовця української армії; не повинна була виступати як адвокат на боці або в інтересах обвинувачення у судових процесах у справах учасників ОУН-УПА, інших учасників визвольних рухів, патріотів України, обвинувачуваних в "українському буржуазному націоналізмі" і над учасниками правозахисних організацій у колишньому СРСР і Україні.

При цьому, відповідно до законопроекту, люстрація не застосовується до осіб, які не претендують самі і не дають згоди на пропозиції зайняти або залишитися на посадах в об’єктах люстрації, а питання про кримінальну відповідальність за протиправні дії вирішується відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до документа, особи, які на час прийняття закону "Про люстрації" перебувають на посадах в об’єктах люстрації, протягом 20 днів мають подати до відповідної комісії люстрації люстраційну заяву (визнання). Ненадання, а також несвоєчасне подання такої заяви без поважних причин стає причиною відсторонення особи від займаної посади.

Визнання складаються в момент висловлення згоди особи бути кандидатом на посаду керівника або заступника керівника в державному органі України і його апараті, а також на посаду, яка передбачає виконання організаційно-розпорядницьких і консультативно-дорадчих функцій. Документ передається особі або органу, уповноваженому розглядати питання стосовно кандидата на посаду, який передає його до відповідної комісії з люстрації. Визнання кандидата в депутати Верховної Ради, кримського парламенту, депутатів і голів місцевих рад, а також на виборні посади у вузах передається в комісії тільки в тому випадку, якщо особа буде обраною.

Відомості, які підпадають під дію цього закону, перевіряють спеціальні комісії люстрації, утворені при Верховній Раді, парламенті Криму, обласних радах, Київській і Севастопольській міськрадах і їхніх виконавчих органах, які і забезпечують функціонування комісій. Голови, заступники і члени комісій обираються і відкликаються за поданням Президента України на сесіях зазначених рад терміном на 5 років. До складу комісій, відповідно до законопроекту, обираються громадяни України, які мають бездоганний авторитет і не є на момент обрання суб’єктами правовідносин, передбачених цим законом. У випадку, коли член комісії стає суб’єктом дії цього закону, він припиняє свої повноваження. Виконання обов’язків члена комісії є видом діяльності, спрямованої на забезпечення спільного інтересу, для якої надається відпустка за основним місцем роботи з відшкодуванням заробітної платні.

Комісія розглядає дані та приймає рішення про заборону або дозвіл на зайняття тієї або іншої посади, зокрема, вона має право звернутися до юридичних або фізичних осіб в Україні для одержання необхідної інформації. У свою чергу, громадяни України, громадські організації, політичні об’єднання, протягом 20 днів із дня публікації списків кандидатів у газетах, можуть надати в комісії свої письмові відомості щодо того або іншого кандидата. Анонімні заяви на засіданні комісій не розглядаються. Разом з тим, комісії люстрації, правоохоронні й інші державні органи забезпечують збереження люстраційних заяв та інших матеріалів щодо люстрації і нерозголошення наведеної в них інформації, крім такої, яка підлягає оприлюдненню. Розголошення відомостей, які містяться в люстраційній заяві, без письмової згоди особи, що подає визнання, особами, яким такі дані стали відомі, тягне відповідальність відповідно до законодавства.

Громадяни, які подали в комісію люстраційну заяву, яка містить відомості про причетність до діянь, згаданих у законі, у випадку, якщо в їхніх діях не вбачається ознак корупції і злочину, за мотивованим рішеннямю комісії підлягають амністії або позбавляються права займати відповідні посади протягом 5 років. Особи, які подали до  комісії свідомо неправдиве визнання, позбавляються права займати посади в органах люстрації на період до 10 років. У випадках, коли в діях осіб вбачаються ознаки корупції і корупційного діяння або злочину, комісія надсилає такі матеріали до правоохоронних органів для вжиття заходів відповідно до законодавства.

Скарги на рішення комісій з люстрації розглядаються в апеляційних судах. Зацікавлені особи можуть оскаржити рішення апеляційного суду у Верховному суді України.

Законопроект пропонує створити Державний реєстр суб’єктів люстрації при Міністерстві юстиції, який складатиметься трьох розділів: суб’єкти, відносно яких прийнято рішення про закриття провадження унаслідок відсутності підстав на заборону зайняття тієї або іншої посади або обрання у виборчий орган; суб’єкти, щодо яких прийняте рішення про заборону обіймати ту або іншу посаду; суб’єкти, стосовно яких прийнято рішення про заборону обрання у виборчий орган. Якщо термін заборони на зайняття тієї або іншої посади завершився, особа виключається з реєстру. Те саме відбувається, якщо набрало чинності рішення суду про скасування рішення відповідної комісії з люстрації або у випадку смерті особи.

Відповідно до законопроекту, контроль за виконанням законів у сфері люстрації покладається на Президента України, а нагляд за виконанням законів - на генерального прокурора і підлеглих йому прокурорів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах