ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

У Сімферополі пройшов 10-тисячний мітинг кримських татар

Корреспондент.net, 19 травня 2005, 11:10
0
8

Понад 10 тис. осіб провели у середу, 18 травня, на центральній площі Сімферополя жалобний мітинг, присвячений 61-й річниці депортації кримських татар, вірменів, болгар і греків.

Учасники мітингу тримали кримськотатарські й українські прапори, а також численні гасла. Перед людьми зібралися виступили голова кримськотатарського меджлісу, депутат Верховної Ради Мустафа Джемилєв, його заступник Рефат Чубаров, муфтій мусульман Криму Еміралі Аблаєв, а також представники кримської влади.

Учасники мітингу прийняли резолюцію і звернення до Президента Віктора Ющенка. "Причиною багатьох труднощів на шляху повернення кримських татар на свої землі є відкрита протидія частини посадових осіб Автономної республіки Крим і місцевих органів самоврядування в реалізації кримськими татарами свого права на повернення в ті місцевості, з яких вони були депортовані", - йдеться в зверненні.

У зверненні також сказано, що це підштовхує репатріантів на самостійні дії, які спричиняють наростання напруження і виникнення конфліктних ситуацій. Учасники мітингу звернулися до Віктора Ющенка з проханням у найкоротший термін внести на розгляд Верховної Ради законопроекти "Про статус кримськотатарського народу" і "Про відновлення прав кримськотатарського народу", прийняття яких затяглося на кілька років.

У резолюції мітингу зазначається, що репатріанти повні рішучості і послідовності у відстоюванні законних і невід’ємних прав кримськотатарського народу, зокрема права на самовизначення. Автори резолюції заперечують, що реалізація цього права може привести до територіальної дезинтеграцї України. "Мова йде про удосконалення статусу автономної республіки Крим, внесення в законодавство України правових механізмів і гарантій, які забезпечують реальну рівноправність кримськотатарського народу на своїй історичній території", - зазначено в резолюції.

Права кримських татар

Мустафа Джемілєв: Необхідно відновити юридичні і соціальні права кримських татар (Фото з архіву)

 
Голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат Мустафа Джемілєв звертає увагу на те, що в Україні досі не прийнято жодного  законодавчого акта, який би відновлював юридичні і соціальні права кримських татар, які повернулися з депортації на батьківщину в Крим.

В інтерв’ю журналістам він нагадав, що торік Верховна Рада України зі складнощами прийняла закон про відновлення прав кримськотатарського народу, однак на нього наклав вето тодішній Президент Леонід Кучма. Наразі, відзначив Джемілєв, чиновники, які залишилися ще з часів Кучми, продовжують саботувати цей закон. Також він висловив побоювання, що основні положення цього закону можуть зникнути, і кримськотатарський народ не одержить можливості відновити свої права.

Мустафа Джемілєв також нагадав, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроект про статус кримськотатарського народу, у якому йдеться про юридичні права кримських татар. "Справа в тому, що якщо Україна буде розглядати кримських татар як одну з національних меншин, яких нараховується в державі понад сто, то наші колективні права, права як народу не будуть вирішуватися", - сказав він.

Лідер кримських татар заявив про необхідність відновити історичну топоніміку Криму, зіпсовану і русифіковану радянським режимом після депортації кримських татар з півострова.

Крім того, Мустафа Джемілєв вважає за необхідне вирішити земельне питання, зокрема, забезпечення кримських татар землею. Він звернув увагу на те, що Земельний кодекс України не враховує особливостей кримського півострова, і зокрема, факт повернення на батьківщину кримських татар. Тому, пояснив він, кримські татари, які проживають у сільській місцевості одержали в двічі менше землі, ніж ті поселенці і їхні нащадки, які оселилися в Криму після депортації кримських татар.

"І хоча цим кримським татарам повинні були повернути те, що незаконно відняли, але ми про це не кажемо, а кажемо тільки про рівноправність. На жаль, цього немає", - підкреслив Джемілєв.

Ще однією проблемою він назвав представництво кримських татар в органах влади автономії, де, за словами Джемілєва, у 3-4 рази менше кримських татар щодо їхньої пропорційної чисельності в автономії. "Ми очікуємо, що з приходом нової влади радикально все повинно змінюватися", - сказав він.

За офіційними даними, зараз у Криму проживає 13% кримських татар з 2 млн осіб.

Мустафа Джемілєв також заявив, що ключові посади в новосформованому кримському уряді зайняли ті самі шовіністи, а кримські татари займають лише три посади. "Виходить, що ми нічого не виграли", - підкреслив лідер меджлісу.

Він також заявив про беззаконня, які вчиняються щодо кримських татар, зокрема судові процеси стосовно кримських татар щодо побиття журналіста в Сімеїзі, а також бійки в сімферопольському барі "Коттон". Як вважає Джемілєв, ці судові рішення були спрямовані лише на те, щоб залякати кримських татар, які протестували проти земельного грабежу на Південному березі Криму і банд скінхедів.

Щодо запитання про участь кримських татар у виборах до парламенту України і Криму 2006 року, Мустафа Джемілєв нагадав, що кримські татари будуть домовлятися з різними політичними силами про свою участь у виборах. За його словами, одним з головних критеріїв, який міг би влаштувати кримських татар, є представництво у виборчому списку представників від депортованих. "Ми будемо обирати серед тих демократичних сил, які, на наш погляд, запропонують найбільш прийнятні з урахуванням нашого електорату умови", - сказав Джемілєв.

Він також не виключив, що кримські татари будуть голосувати за єдиний блок на виборах до Верховної Ради, підкресливши водночас, що ситуація з виборами до кримського парламенту радикально відрізняється. Зокрема, за словами Мустафи Джемілєва, якщо казати про кримську організацію партії "Народний союз "Наша Україна", установча конференція якої відбулася на минулому тижні, то "тут дуже багато вождів, але немає електорату, і тому, якщо вони всі себе будуть вводити до цього передвиборчого списку, то тоді ми, звичайно, не погодимося".

На думку Джемілєва, необхідно врахувати, що 3/4 голосів з тих 15%, які одержав на виборах Президента в Криму Віктор Ющенко, були віддані кримськими татарами, і якщо їм запропонують таку саму кількість місць у виборчих списках на виборах до парламенту автономії, то депортовані можуть погодитися на такий компроміс.

Стосовно запропонованого Президентом тимчасового мораторію на виділення землі в Криму, Мустафа Джемілєв відзначив, що для кримських татар з часу їхнього повернення на півострів фактично існував мораторій на виділення землі, особливо на ПБК, тому він висловлюється за компроміс. За словами лідера меджлісу, такий компроміс уже практично був досягнутий під час засідання виїзної комісії під головуванням секретаря Ради національної безпеки й оборони Петра Порошенка. Зокрема, сказав Джемілєв, мова йде про те, що мораторій не повинен діяти в найбільш проблемних регіонах ПБК, зокрема, у Партеніті під Алуштою, у Тихій Бухті під Судаком. "В інших регіонах ми можемо справді почекати", - відзначив лідер кримськотатарського народу.

Програми соціальної підтримки

Українська влада має намір запропонувати кримським татарам ефективні програми соціальної підтримки репатріантів, а також

Віктор Ющенко обіцяє кримським татарам допомогу (Reuters)

 
підтримуватиме національні громади на законодавчому рівні, заявляє Президент України Віктор Ющенко. 

Про це йдеться в його зверненні до українського народу в зв’язку з 61-ю річницею депортації з Криму кримських татар і осіб інших національностей, текст якої на всекримському жалобному мітингу в Сімферополі зачитав прем’єр-міністр Криму Анатолій Матвієнко.

Віктор Ющенко нагадав про те, що 61 рік тому майже 200 тис. кримських татар за кілька днів були вивезені за тисячі кілометрів від рідної землі, така сама доля була у болгар, вірменів, греків, німців і осіб інших національностей, при цьому сотні тисяч із них загинули.

"Українці як ніхто інший розуміє біль кримських татар. Ми нація, яка пережила голодомор, репресії, депортації. У нас спільна історія, спільна пам’ять. Незалежність української держави відкрила перед кримськими татарами можливість повернутися на батьківську землю. Наш моральний і людський обов’язок - цілком відновити соціальну справедливість, допомогти нашим братам і сестрам облаштуватися і якомога швидше адаптуватися до життя на землі своїх предків", - підкреслив Президент.

Також він відзначив, що для української держави й уряду Криму проблеми кримських татар є першочерговими. "Ми запропонуємо справді ефективні програми соціальної підтримки репатріантів, які б передбачали створення нових робочих місць, справедливу систему землевідводу, житлове будівництво, були спрямовані на забезпечення культурних і освітніх потреб кримських татар. Національні громади будуть підтримані на законодавчому рівні, це буде сприяти гармонізації міжетнічних відносин, підвищенню взаємної довіри і поваги", - йдеться в зверненні глави держави.

Також Ющенко підкреслив, що вся робота буде вестися в постійному діалозі з кримськотатарською громадськістю. Він також висловив задоволення тим, що нещодавня зустріч із лідером меджлісу в Криму засвідчила спільні підходи до вирішення принципових питань.

За словами Президента, Крим вимагає взаєморозуміння і згоди, він належить усім, хто тут живе. При цьому Віктор Ющенко відзначив, що як Президент держави він має намір відстоювати інтереси всіх громадян, які живуть на півострові, і будь-яка політична сила в Україні і поза її межами більше ніколи не зможе розіграти у своїх інтересах міжнаціональну карту в автономії. "Я закликаю усіх до єдності і примирення, без них ми не зможемо побудувати красивий, заможний, благополучний Крим", - йдеться в зверненні Президента України, яке закликало громадян своєї країни спільно берегти і примножувати багатства автономії.

Підготовлено за матеріалами Українських Новин та Інтерфаксу-Україна.


11 травня 1944 року тодішній керівник СРСР Йосип Сталін підписав підготовлену НКВС постанову "Про виселення кримських татар із Кримської АРСР в Узбецьку РСР".

Депортація кримських татар розпочалася рано вранці 18 травня і була завершена до вечора 20 травня.

У телеграмі НКВС на ім’я Сталіна вказувалося, що виселено було 183155 осіб. У матеріалах комісії РНК наводиться інша цифра - у 70 ешелонах вивезено 188626 осіб.

Основну масу депортованих складали жінки, діти і літні люди. На всіх фронтах були видані спеціальні накази про звільнення з армії кримських татар. Їх також відправляли на спецпоселення. Винятки було зроблено лише для старших офіцерів, які продовжували воювати і були вислані вже після закінчення війни.

Долю кримських татар невдовзі розділили вірмени, болгари і греки. 24 червня 1944 року розпочалося їхнє виселення з Криму.

Загалом було депортовано близько 11 тис. вірменів, понад 12 тис. болгар і 14,5 тис. греків. Водночас були відправлені на спецпоселення турки, курди, перси та цигани, які проживали в Криму. Загалом за роки війни з Криму було депортовано понад 300 тис. жителів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах