ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Головний редактор журналу "Корреспондент": Кидати все під три чорти не збираюся

Корреспондент.net, 4 липня 2005, 09:08
0
14

Перший гість чату сайту Кореспондент.net – головний редактор журналу "Корреспондент" Віталій Сич – обіцяє, що не "кине під три чорти" одне з найбільш популярних суспільно-політичних видань в Україні.


Гість чату – головний редактор журналу "Корреспондент" Віталій Сич.


- Який реально тираж у "Корреспондента"? І скільки там отримують ваші журналісти?

- Зараз ми продаємо близько 32 тис. екземплярів журналу на тиждень. І вважаємо це дуже непоганим показником. Ще рік тому ця цифра була вдвічі меншою. Якщо ви візьмете тиражі польських тижневиків – там цифри будуть набагато вищими. Найбільш продаваний – "Newsweek Polska" – продає більше 200 тис. на тиждень. А якщо подивитися на дані російських журналів, то кращі з них продають трохи більше 70 тис. на тиждень. Якщо поділити цю цифру пропорційно населенню України і його купівельній спроможності, то вона стане навіть нижчою, ніж наші показники. Хоча ці журнали значно старші, ніж ми. Що стосується зарплат: я можу сказати, що вони значно зросли за останні 1,5 роки. Зараз вони перебувають на ринковому рівні.

- Віталію, чи має журнал плани виходити й українською мовою? Або друкувати в журналі статті обома мовами?

- Це питання ми постійно обговорюємо. І поки не зважилися випускати журнал українською мовою. Справа в тому, що, відповідно до більшості досліджень, видання російською мовою купують по Україні більше, ніж українською.

- Віталію, яке Ваше ставлення до "регіонального кореспондента", тобто статей з регіонів?

- Буквально вчора ми вирішили розвивати мережу дистрибуції і як  експеримент вирішили залучити регіональних представників у деяких регіонах України. Це будуть 2 міста-мільйонника і 2 міста поменше. Взагалі до цього ми переважно всі зусилля з поширення направляли на великі міста з населенням більше 2-х млн. Тепер розвиватимемося у всіх обласних центрах – там у нас є великий потенціал.

- Віталію, за нової влади хто-небудь намагається тиснути на видання?

- Я вам скажу чесно, що ні за нової, ні за старої влади на видання ніхто не тиснув. Багато хто запитує – чому. Чесно кажучи, не знаю. Я думаю, що, по-перше, компанією володіє американець, і попередня влада просто не хотіла зв’язуватися з американським посольством. А по-друге, усе-таки щотижневий журнал – це не телеканал, він не формує широку громадську думку. Відзначу єдине, що було практично неможливо одержати якісь коментарі від представників попередньої влади. Зараз це зробити набагато легше.

- Який середній вік редакції?

- Років 27-28.

- Дуже цікаво дізнатися, яку місію Ви ставите інтернет-версії свого журналу.

- Інтернет-версії нашого журналу практично не існує. Є сторінка зі змістом і початком 3 статей, тобто прочитати журнал в Інтернеті ви не можете. А сайт – це принципово інший продукт. Це стрічка новин. Деякі читачі плутаються через однакову назву сайту і журналу. Але оскільки і те, й інше на сьогоднішній день являє собою добре розкручений бренд – ми б не хотіли змінювати його.

- Доброго дня, чи не час розкритикувати нову владу "від душі"? Щось вони не зовсім те роблять, заради чого ми на Майдані вирували. Чи Ви вважаєте по-іншому?

- Ні. І, по-моєму, ми саме це й робимо – критикуємо. Зокрема, якщо ви подивитеся на наші стовпчики "Думка" – 80% з них критичні стосовно  нинішньої влади. Ми також зайняли дуже критичну позицію щодо дій уряду в економічній сфері – зокрема, в галузі приватизації і втручання держави в економіку. На мій погляд, дії уряду, у кращому випадку, мають присмак популізму, а в гіршому – повної некомпетентності.

- А під час помаранчевої революції Ви були на Майдані?

- Так. Крім того, у мене в квартирі навіть жили 4 незнайомих особи зі Львова. Але що стосується редакційної політики, ми намагалися максимально розділити свої особисті уподобання і те, що виходить у журналі. І мені здається, нам це вдалося. Принаймні, ми завжди надавали і надаємо право висловитися обом сторонам.

- Доброго дня, Віталію. Не дуже давно промайнула новина про те, що Ющенко рекомендує ввести в школах з нового навчального року курс "Етика віри" (робоча назва). Чи відомо щось докладніше про це, і якою є Ваша думка з цього питання?

- Я хоча й католик, але не дуже віруючий. Вважаю, що запровадження вивчення закону Божого в школі – це трохи дивно. Хотілося б, щоб подібні кроки спиралися на громадську думку, а не на прагнення чиновників догодити Президентові. У цьому номері в нас буде колонка на цю тему.

- Кого Ви вважаєте основними конкурентами журналу?

- Прямих конкурентів у нас немає. Напевно, найбільше ми конкуруємо з щотижневими діловими виданнями, хоча за рекламодавця ми так само, хоча й меншою мірою, конкуруємо з автомобільними й іншими журналами.

- Віталію, чи можна ваш журнал десь у Москві купувати? Незручно щосуботи просити друзів у Києві надсилати мені його поїздом.

- У Москві його купити неможливо. Ми навіть обговорювали можливість поширення "Корреспондента" у Москві. Але потім подумали, що український журнал у Росії навряд чи буде комусь цікавий, навіть незважаючи на велику кількість українців там. Але поки це питання залишається відкритим.

- На яку аудиторію розрахований "Корреспондент"?

- У принципі, всі українці з вищою освітою – наша аудиторія. Хоча, у першу чергу, це звичайно, фахівці, професіонали в різних галузях.

- Віталію, розкажіть про свою освіту.

- Я закінчив факультет іноземних мов педінституту. Журналістику вивчав на практиці – у газеті KYІV POST. Там було багато прекрасних журналістів, переважно американців, які зараз працюють у відомих світових виданнях. Було чому повчитися. Потім кілька років писав для британської "Economіst Group".

- Скільки років журналу?

- Трохи більше 3 років.

- Які видання на українському ринку ЗМІ вважаєте професійними? І повторю питання, яке вже пролунало, - які видання відносите (хоча б з натяжкою) до своїх конкурентів?

- Переважно читаю російські журнали. З українських періодично читаю "Деловую столицу".

- Як багато часу забирає робота? І як активно проводите вільний час (спорт і т.д.)?

- Графік у журналі досить "рваний". Понеділок і вівторок – роботи багато. У середу ми тут живемо і йдемо вранці. У четвер-п’ятницю роботи менше – переважно планування наступного номера. Що стосується спорту і вільного часу – я граю у футбол. Коли встигаю, навіть граю за свою команду в київській Бізнес-лізі.

- Хто стояв біля витоків "Корреспондента"? Як прийшла така ідея створити такий журнал?

- Журнал був створений на основі сайту Кореспондент.net після 2 років роботи сайту. Видавця надихнула популярність сайту, і він захотів створити щотижневий журнал із західними стандартами журналістики.

- Що Ви вважаєте головним достоїнством журналу "Корреспондент"?

- Він доступний для всіх – будь-яка людина може його відкрити, почитати, і їй буде цікаво. Вона все зрозуміє.

- Як Ви ставитеся до ідеї створення ЄЕП за участю України?

- Вважаю, що входження до ЄЕП може відбутися лише на економічній основі. Ідея політичного союзу мені не подобається. Якщо цей формат відносин буде вигідний для України з економічної точки зору – чому б і ні? Але в тому-то й справа, що на це запитання ніхто відповісти не може. Ніхто не може сказати, яким саме буде формат відносин в ЄЕП і чи буде це вигідно Україні.

- Щодо політики: Як, на Вашу думку, реагуватиме прокуратура в ситуації, якщо людина, узята "на поруки" депутатським корпусом зі 150 осіб, в один прекрасний момент не з’явиться на допит?

- Мені важко прогнозувати дії Святослава Піскуна.

- Чи не вважаєте Ви, що розділ "Бізнес" у журналі слабенький?

- Згоден, що розділ "Бізнес", напевно, слабший за інші. І ми хочемо його розвивати.

- Чи планує "Корреспондент" нові проекти? Які-небудь доповнення до журналу, наприклад, Кореспондент-Афіша?

- Видавництво "KP Publіcatіons", крім "Корреспондента", видає окремий і дуже популярний інформаційно-розважальний журнал "Афиша". А також низку інших спеціалізованих журналів – ІT-журнал "Stuff", жіночий журнал "Pink", видання "Идеи вашого дома".

- Чи пишете Ви самі статті в журнал, чи тільки редагуєте?

- Переважно редагую і дуже рідко пишу стовпчик.

- Чи не плануєте Ви провести такий чат з якимось політиком?

- Так. Ми хочемо зробити ці чати регулярними. Сьогоднішній – перший. Ми плануємо, що інтервали між чатами становитимуть два тижні. У понеділок вирішимо, хто буде наступним гостем – є кілька кандидатур.

- Чому "Корреспондент" не відреагував на зрадництво нашим президентом Куби в квітні 2005? Ця тема взагалі не піднімалася ніде!

- Бажання просувати демократію на Кубі й у Білорусі є добрим. Але, я думаю, що нашого Президента повинні, у першу чергу, турбувати внутрішні економічні проблеми. Їх у нас зараз предостатньо.

- Чи берете Ви випускників журфаків на роботу або практику?

- Практично ні. По-перше, у нас просто фізично немає місця, по-друге, рівень кваліфікації студентів журфаку змушує наших редакторів витрачати таку кількість часу, що ми вирішили відмовитися від їхніх послуг.

- Якби Ви не займалися журналістикою, ким би Ви стали?

- Чесно кажучи, навіть не знаю. Журналістом став випадково. Журналістом працював мій товариш, і в його газеті з’явилася вакансія. А раніше ніколи б не подумав, що стану журналістом. А якби не став, пішов би, напевно, працювати в комерційну компанію, у якій пристойно платять.

- Віталію, Ви писали, що щотижня продається близько 32-х тис. екземплярів "Корреспондента". Ви можете якось підтвердити ці дані? Наприклад, надати сертифікат УБСТ.

- Підтвердженням росту тиражу можуть бути результати дослідження аудиторії, проведені компанією TNS. На них орієнтуються всі рекламодавці. Якщо ви візьмете останні дослідження, то побачите, що в "Корреспондента" найбільші темпи росту аудиторії за останні 6 місяців. Питання про сертифікації тиражу поки не обговорювалося.

- Віталію, а хто Вам більше до вподоби - "помаранчеві демократи" чи "сині опозиціонери"?

- Мені більше до вподоби "помаранчеві демократи". Хотілося б, щоб вони більше відповідали тим цінностям, які вони самі заявляли під час революції. Переважно це стосується лібералізації економіки.

- Ваші фінальні тексти номера журналу проходять цензуру/схвалення керівництва?

- Я про таку систему навіть ніколи і не чув. Ми здаємо журнал о 3-4-й годині ранку. У цей час наш видавець уже спить глибоким сном.

- Як Ви ставитеся до журналістики Тетяни Коробової?

- Чесно кажучи, я не дуже обізнаний з її творчістю. Я знаю, що вона пише провокаційні матеріали. Але сам їх читаю рідко.

- Скільки Вам років? Цікаво знати, у скільки людина домагається в житті чогось...

- Мені 30.

- Скільки разів на тиждень Ви проводите планьорки?

- Один. У четвер після здачі номера. Хоча весь час говоримо про те, що не заважало б робити це двічі на тиждень. І весь час не встигаємо.

- Хотілося б частіше читати про бандитів. Не плануєте розділ "Кримінал"?

- Про чистий кримінал писати ми навряд чи будемо. Якщо є якісь речі, що стикаються із суспільно-політичним життям, тоді із задоволенням.

- Основна стаття на обкладинці не завжди збігається з не менш цікавою темою номера. Як Ви визначаєте, що виносити на обкладинку?

- Як свідчить практика, обкладинки у прив’язці до новин люди купують краще, ніж "Теми номерів", що часто не прив’язані до поточних подій. Тому на обкладинку виносимо головну новинну статтю номера або актуальне інтерв’ю.

- За який футбольний клуб Ви вболіваєте?

- Раніше вболівав за "Динамо" (Київ). Тепер він мені не подобається.

- Досить регулярно Джеда Сандена переслідує ідея прибрати пам’ятник Леніну. Цікаво дізнатися Вашу думку з цього приводу?

- Так, він дійсно давно і досить послідовно просуває ідею зняття пам’ятника Леніну в центрі Києва. Мене, наприклад, цей пам’ятник не турбує. Я вважаю, що меншість теж має право.

- "Мені більше до вподоби помаранчеві демократи". І Ви ще кажете про "незалежність" журналу?

- Але ж я маю право на особисту думку. Інша справа, наскільки це відбивається на матеріалах видання.

- Віталію, наскільки мені відомо, близько 80% друкованих видань в Україні кимось дотуються. Скажіть, будь ласка, які, на Вашу думку, цілі переслідують ваші інвестори, комерційні чи політичні?

- Однозначно – комерційні цілі.

- Доброго дня, Віталію! Ви не хотіли б кинути все це під три чорти і зайнятися чим-небудь для власного задоволення, наприклад, вирощуванням квітів?

- Я навряд чи матиму задоволення від вирощування квітів. А от від роботи в журналі "Корреспондент" поки маю. Тому кидати все під три чорти не збираюся.

Дякую всім, хто брав участь у чаті. Чекаємо на вас за два тижні. Ім’я гостя назвемо на наступному тижні.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах