ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Томенко: Росія ніколи не вміла програвати

Корреспондент.net, 1 вересня 2005, 17:01
0
7

Під час сьогоднішнього чату на сайті Кореспондент.net Микола Томенко розповів про заходи уряду щодо покращення схеми виплат допомоги при народженні дитини, у сфері житла, освіти, поділився своїми прогнозами стосовно результатів виборчої кампанії та відповів на низку інших запитань.

Гість сьогоднішнього чату Кореспондент.net – віце-прем’єр-міністр з гуманітарних і соціальних питань Микола Томенко.

- Коли МЗС відреагує на висловлення Жириновського ("законсервувати українців і виставити як експонати"), він усе-таки високопосадова особа в Росії – віце-спікер Держдуми РФ. І чому політикум мовчить. Бояться, чи що?

- Я гадаю, що в українських політиків інше уявлення про політичну культуру, але, в принципі, і при владі, і в опозиції є достатнього багато серйозних людей, які на такому самому інтелектуальному рівні можуть "примочити москалів".

- Чи Ви справді плануєте змінити спосіб виплати допомоги при народженні дитини? Як?

- Я радий, що один луганський журналіст сказав неправду, і це була можливість ще раз порадитися, як покращувати ситуацію з народжуваністю дітей. Я і міністр соціальної політики – ініціатори виключно грошової форми виплати на народження дитини. І цю позицію ми будемо надалі відстоювати. Проблема в тому, що ми маємо багато критичних зауважень, особливо від старших людей, що це неправильний крок і що цими грошима можна зловживати. Тому, не змінюючи принцип виплати, шукаємо механізм контролю, щоб ці гроші працювали на дітей. Більше того, ви знаєте, я офіційно заявив, що ми на порозі "бейбі-буму" – у цьому році ми очікуємо збільшення народжуваності на 30 тисяч.

- Шановний пане Миколо! Чи планує уряд зміни в Правописній комісії, зі складу якої за Кучми-Медведчука було найбрутальнішим чином виведено чимало відомих лінгвістів (зокрема, професора Пономарева)?

- Моя позиція така: про український правопис повинні говорити фахівці, а не чиновники. І це не повинно бути суспільно-політичною дискусією, як це було раніше, це повинна бути фахова дискусія. Лише після того, як фахівці дійдуть згоди про необхідність змін у правописі, тільки після того повинні до справи взятися чиновники.

- Доброго дня! Тут уже "пролунали" питання щодо житлової політики держави. Я гадаю, це дуже актуальне питання для багатьох з нас.

- Ми підготували урядову програму "Територія якісного житла" і стурбовані тим, що до цього часу парламент не може її розглянути. З вересня уряд буде відстоювати ці 6 законопроектів у парламенті, оскільки якісне і дешеве житло – пріоритет нашого уряду. Є ще одна проблема, яку треба врегулювати – це проблема передусім Києва й обласних центрів. Ця проблема – житлові рантьє нового класу, які разом з представниками місцевої влади створили своєрідні спекулятивні піраміди житла. Тут є робота для Антимонопольного комітету і правоохоронних органів. Ви знаєте, що сьогодні в Києві ціни на житло зрівнялися з цінами на житло в європейських країнах. Очевидно, тут має місце спекуляція.

- Чому такими повільними темпами вводяться українські школи?

- Тому що за півроку школа не будується. За той час, протягом якого я займаюся цим питанням, ми запланували систему, насамперед, ремонту і благоустрою шкіл, не будівництва нових. За інформацією нашого міністерства, до нинішнього навчального року повністю або частково відремонтовано рекордну кількість шкіл. Зараз наша головна проблема – не будівництво нових шкіл, а збереження й адаптація, насамперед , сільських шкіл для тої невеликої кількості дітей, які приходять на заняття. Тому сільські школи – пріоритет і наступного бюджетного року. А освіта стоїть першою у черзі на отримані від приватизації гроші.

- Пане Томенку! Чи є Ви до цього часу шанувальником ФК "Дніпро"?

- Так, я вболіваю за "Дніпро". Але після того, як мені вдалося переконати наших футбольних чиновників у необхідності здійснення першого кроку щодо ліміту на легіонерів (хоча він звучить скоріше, як ліміт на українських гравців), після цієї ініціативи мій улюблений "Дніпро" і постраждав. Оскільки київське "Динамо" і донецький "Шахтар" почали купувати футболістів "Дніпра". Я вболіватиму за "Дніпро" доти, поки в київському "Динамо" зірками й улюбленцями керівництва будуть іноземні футболісти.

- Як ви оцінюєте істерику російських ЗМІ з приводу України?

- Розумію. Наскільки я розумію менталітет наших російських друзів, вони ніколи не вміли програвати. І те, що відбувається сьогодні в ЗМІ, - це спроба компенсувати свій програш на президентських виборах. Я гадаю, що це – не найкращий шлях в українсько-російських відносинах, тим більше, що українські ЗМІ загалом, на мій погляд, є досить коректними в оцінці ситуації в Росії. Я вірю в те, що російські журналісти, які все активніше переїжджають працювати в Україну, де більше свободи слова, розкажуть своїм російським колегам про реальну ситуацію в країні.

- І чому під час моніторингу ефіру на предмет виконання умов ліцензії російськомовні, але українські гурти не враховуються як україномовний ефір? Чому проект "Український формат" не передбачає участь російськомовних українських гуртів?

- Проект "Український формат" на 4 радіостанціях займає не більше 10% музичного ефіру. Тому я не розумію занепокоєння російськомовних гуртів за своє майбутнє. І я ініціатор того, щоб наступного дня  після президентської виборчої компанії "помаранчеві" і "біло-блакитні" музиканти стали "жовто-блакитними" і стали виступати разом.

- Якщо вже ми в Інтернеті, давайте поговоримо про державне регулювання Мережі. Як ви ставитеся до того, що з’являються перші ластівки контролю електронних ресурсів?

- Інститут політики, який я очолюю на громадських засадах, проводить дискусію про можливість і неможливість регулювати діяльність інтернет-видань. Моя позиція була і залишається такою: інтернет-спільнота повинна самостійно визначити ті принципи, на яких воно має працювати. І лише після вироблення єдиних корпоративних правил можна думати про нормативні, правові речі: або це буде добровільна реєстрація або будь-яка інша форма прирівнювання до ЗМІ.

- Доброго дня. Як Ви ставитеся до молодіжного музичного фестивалю "Республіка Каzантип"?

- Для української молоді потрібно фестивалів багато і різних. Зокрема таких, як "Казантип".

- Що собою являє Громадський Актив Києва? І хто за цим стоїть?

- Це точно виборчий проект під вибори в Києві. Автори цього проекту читають американські книжки про виборчі технології й аналізували виборчі кампанії, які проводила наша команда під час парламентських і президентських виборів. Тому я не бачу нічого поганого в такій роботі за підручниками. Але проблема України, а особливо Києва, полягає в тому, що виборча кампанія є дуже персоніфікованою, й ефективність такої роботи залежатиме від того, кого вони підтримають на посаду мера. Якщо кандидат не попадає під образ очікувань більшості киян, тоді їхні технології за підручниками відпочивають.

- Шановний пане Миколо, чи додасть заборона реклами алкоголю  та тютюну здоров’я нації? Чи існує з цього приводу якась статистика?

- Є дослідження, які кажуть про особливий негативний вплив саме на підліткову аудиторію, її вразливість. Але зрозуміло, що таке зло, як алкоголізм і наркоманія, неможливо перемогти саме таким способом. Ми готуємо спеціальну програму, передовсім, із врятування української молоді від таких бід, як наркотики, алкоголь і ВІЛ/СНІД. Наступного удару буде завдано по анархічній і невпорядкованій системі продажу алкогольних напоїв в Україні. Ви знаєте, що за останній період мі закрили десятки легальних і нелегальних аптек, які продавали легкі наркотики. У цьому напрямі найближчим часом буде розгорнута серйозна і системна робота.

- Як Ви гадаєте, яка партія переможе на парламентських виборах 2006 року? За соцопитуванням, виграє Партія регіонів! Це буде крах для Ющенка чи що?

- Усе буде залежати від того, якою буде тактика дій блоків "Наша Україна" та Тимошенко. Я схиляюся до того, що ми до виборів парламенту, місцевої влади повинні ставитися як до вибору людьми не стратегії розвитку країни, а центрального та місцевих урядів. Тому я хотів би, щоб наші громадяни обрали уряд народної довіри самі, а не чекали підкилимних розбірок у парламенті. Не буду скромним, скажу, що поки що за популярністю посаді прем’єра такого уряду найбільше відповідає Юлія Тимошенко. Стосовно Партії регіонів, то вона, звичайно, буде в парламенті, але її перемога на виборах, я думаю, це певне перебільшення.

- Чому справа з побиттям єврейського студента набула такого резонансу? Хоча майже кожен день б’ють та ріжуть рядових громадян України та киян, запитайте в лікарів лікарні швидкої допомоги (прикро).

- Мене турбує активна дискусія в пресі, де одні борються з сіоністкою політикою, а інші – з українським антисемітизмом. Останнім часом взагалі розпочалося певне шоу, де хтось хоче отримати звання "справжнього єврея" в уряді чи "найбільш щирого українця" у парламенті. Я переконаний, що треба боротися за патріотів України, які повинні працювати на всіх громадян держави. Загальновідомо, що ненавистю ніколи не можна перемогти ненависть. Лише любов може перемогти ненависть. І я мрію, коли українські ЗМІ та політики будуть розповідати правду молодим людям про Голодомор й Голокост, а не нагнітати міжнаціональну істерію.

- Доброго дня. Чи буде підвищена найближчим часом стипендія для студентів ВНЗ, і чи розвиватимуться надалі соціальні програми для молодих науковців?

- Проект підвищених стипендій – предмет дискусій у бюджеті на наступний рік. Ви знаєте, що ми зробили вже два кроки з підтримки студентів: ми в цьому році виплачуємо нову стипендію і ми забезпечили, вперше за останні роки, 50% вступу на бюджетне замовлення. У минулому році таких було лише 39%. Стосовно молодих науковців: ми шукаємо можливість того, як децентралізувати систему фінансування науки, щоб гроші ділилися не між академіками й академічними інститутами, а між науковими проектами. На мою думку, це дасть можливість активніше профінансувати молодих науковців.

- Пане Томенку! Чому студентам ніде жити? У гуртожитках селять по 5 осіб на 18 кв. м, при цьому жодні санітарно-гігієнічні норми не дотримуються, виселяють старшокурсників, щоб поселити перший курс, при цьому плата за гуртожиток складає 75 гривень.

- Тому що до цього часу керівники ваших ВНЗ разом із місцевою владою і під патронатом керівників держави приватизовували і продавали гуртожитки. Для того, щоби гуртожитки повернути студентам, треба час і гроші. Гроші в наступному бюджетному році в нас будуть, а з часом ми просимо почекати. Ми затвердили на уряді проект програми "Студентський гуртожиток", і наступного бюджетного року буде можливість ремонтувати і відновлювати гуртожитки.

- Як триває підготовка до створення громадського телебачення?

- Повільно, але впевнено. Є застереження у багатьох представників виконавчої влади до реалізації цього проекту до парламентських виборів. Є помилки команди Першого каналу, яка почала робити громадське телебачення. Доки на каналі не з’являться якісні освітні, пізнавальні, одним словом, - суспільно значимі проекти, навіть такому фанату громадського телебачення, як я, буде важко пояснювати навіщо це потрібно.

- Чи Ви найближчим часом не збираєтеся взяти приклад з прем’єрки та Президента і показати свою дачу та присадибну ділянку?

- Я – найбагатша людина в уряді відповідно до офіційної декларації. Але маю одну проблему: я ще не збудував власної дачі. Щойно цей проект буде реалізовано – я запрошу журналістів. А поки що можу з журналістами спілкуватися по суботах, коли їду на роботу на метро зі своєї квартири на Оболоні.

- Легалізація маріхуани приносить Нідерландам щорічно величезні суми, чому б не легалізувати її в Україні ? Хоча б у Криму?

- Історія з трамадолом і трамалгіном, які активно продавалися на сході України під прикриттям міліції, свідчить про те, що нам спочатку потрібно навести порядок на ринку ліків, а потім думати про можливу легалізацію. У найближчій перспективі я не бачу готовності суспільства до такого радикального кроку.

- Яке Ваше ставлення до конфлікту навколо Нікопольського заводу феросплавів?

- Загальна позиція моя, як урядовця і громадянина, така: гроші, інвестиції не мають національності, так само, як я не розділяю олігархів на добрих і поганих. Принциповою позицією є те, щоб у процесі приватизації український народ загалом, а державний бюджет зокрема отримували ті кошти, яких варті такі стратегічні підприємства. Якщо суд визнає, що це підприємство де-факто вкрадене в держави, то воно повинно бути повернене у власність держави, а вже далі, під час повторної та чесної приватизації, мене не цікавить прізвище особи, яка придбала це підприємство. Тому це цікаве телевізійне шоу на трьох каналах, яке ми сьогодні бачимо, є унікальним з погляду майбутньої реалізації програмної вимоги Президента Ющенка щодо відділення бізнесу і політики. Не можуть народні депутати бути одночасно виразниками інтересів українського народу, власного бізнесу і бути власниками трьох каналів. Це типово українська політична ненормальність. Треба визначитися: або управляти заводами і каналами, або приймати закони для народу.

- Миколо Томенку, скажіть, будь-ласка, чи буде збудовано великий басейн у Києві для відпочинку сімей?

- 1 грудня цього року в Києві нарешті з’явиться перший цивілізованого рівня 50-метровий басейн на стадіоні ЦСКА. До цього завершитися реконструкція цього об’єкту. І як ми домовилися з Міністерством оборони, яке цим займається, басейн буде віддано для тренувань нашої збірної і відпочинку киян. Решта проектів нових спорткомплексів та басейнів у Києві тепер у роботі, але треба брати до уваги нинішню ситуацію. Бо як каже мій приятель олімпійській чемпіон, що дешевше переорати нову міську владу, ніж домовитися з нею про це будівництво.

- Пане Миколо, чи не замислювалися Ви про посаду мера Києва? Багато людей (навіть гіпотетично) хотіли б вас бачити в цій ролі.

- Це питання не для мене, а для нашої команди. Якщо мені буде запропоновано завдання розпочати будівництво нової європейської держави зі столиці, я готовий взятися за таку роботу.

- Добрий день! Прокоментуйте, будь-ласка, ситуацію з бензином та ситуацію з доларом!

- Досі в Україні ринок залишався таким, яким він є: значною мірою монополізованим, із значним тіньовим сегментом. Тому нечесна гра на ринку цукру, м’яса, нафтопродуктів, валютному, - цілком можлива і реальна. Уряд не має прямих механізмів оперативно реагувати на це. Треба просто будувати новий цивілізований ринок, де є добросовісна конкуренція і де немає монополій.

- Коли наша влада почне підтримувати українських видавців?

- Не можна врятувати українських видавців без системної політики відродження української культури й економіки загалом. У принципі, нереально локально створити ринок українського книговидання в короткий термін. Тут усе взаємозалежно. Й одними пільгами для книговидавців і бюджетним фінансуванням, яке уряд цього року підтримав, цей ринок не відродити. На цей проект повинні працювати і ЗМІ, і бізнес, і політики.

- Як Ви ставитеся до наміру викладати Слово Боже в школах?

- Ми прийняли рішення, що буде факультативний предмет під загальною назвою "Етика віри", виходячи з реальної ситуації в регіоні. Якщо це монорелігійна область, якщо є готовність батьків і суспільства для християнської етики, як це робиться в багатьох областях Західної України, - це буде робитися. В іншому разі або в полірелігійних регіонах це буде просто факультативний курс із визначенням азів і цінностей різних віросповідань, зокрема й ісламу.

- Чи не збирається Міністерство освіти повернутися до 5-бальної системи навчання?

- Поки що такого проекту немає з двох міркувань. Перше, ми – учасник Болонського процесу, узяли на собе зобов’язання робити середню і вищу освіту у відповідності до європейських стандартів. Тому 12 класів і 12 балів – це принцип більшості країн. Друге, суб’єктивне і психологічне. Перевели з 5 на 12 балів – в Україні відбувся експеримент над батьками, вчителями й учнями. Поки що не варто проводити інший експеримент.

- Де можна купити Вашу книгу про кохання?

- Можна буде купити у всіх магазинах, але лише після того, як вийде друге видання моєї книжки, яку я ще не написав. Справа в тому, що книжка "Теорія українського кохання", яка вийшла 5 років тому, вже продана. Можливо тепер, коли я активно пропагую – як ідеолог – український бейбі-бум, у мене буде можливість підготувати нове видання. Сподіваюся, під час моєї наступної конференції на Кореспондент.net я скажу, що ця книжка вже написана. Дякую всім. Усю решту запитань я забираю із собою і по можливості дам на них відповідь.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах