ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Литвин закликає Раду Європи до нових відносин з Україною

Корреспондент.net, 6 жовтня 2005, 14:17
0
2

Спікер Верховної Ради України Володимир Литвин закликає Раду Європи перейти до нового формату відносин з Україною на постмоніторингових принципах. Виступаючи на сесії ПАРЄ в Страсбурзі, Франція, він запевнив європейських парламентаріїв у тому, що вибори 2006 року в Україні пройдуть чесно, політреформа буде втілена в життя на законних підставах, а істина в "справі Гонгадзе" буде встановлена.

Новий формат відносин

Виступаючи на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи в четвер, 6 жовтня, Володимир Литвин закликав до подальшого підвищення рівня діалогу із РЄ і політики заохочення стосовно України, зокрема в питанні моніторингу.

Він зазначив, що Україна розглядає процедуру моніторингу в двох аспектах: перший – важливість України для Європи, другий – можливість відпрацьовування й апробації на її прикладі демократичних процедур і для пострадянських країн.

Водночас, переконаний Литвин, Раді Європи варто було б уже почати підготовку до розбудови відносин з Україною на постмоніторингових принципах. На користь переведення відносин України і РЄ на вищу рівнопартнерську основу, на його думку, свідчить демократичний характер змін в Україні, політична зрілість, продемонстрована українським суспільством, відданість європейським цінностям і принципам демократії.

"Ми готові бачити, слухати і чути світ, готові вічно вчитися, але не вічно брати чиїсь уроки", - заявив спікер українського парламенту.

Володимир Литвин нагадав, що Верховна Рада України взяла на себе відповідальність у критичний момент президентської кампанії, забезпечивши широкий суспільний діалог і через нього – політико-правовий вихід із глибокої політичної кризи. Зусиллями парламенту і Президента, за його словами, були мінімізовані політичні ускладнення, пов’язані з відставкою останнього складу уряду. Крім того, за словами спікера, український парламент зробив свій внесок у консолідацію влади і політикуму шляхом ініціювання підписання меморандуму про взаєморозуміння і співробітництво між владою й опозицією в Україні.

"Такі кроки підтверджують, що наші дії все більше вибудовуються на демократичній основі", - наголосив він.

Спікер Верховної Ради також виступив перед європейськими депутатами з ініціативою створення в Україні дослідницького центру Ради Європи з наданням йому аналітико-прогнозних функцій у сфері процесів побудови і тенденцій розвитку громадянського суспільства в країнах Східної Європи.

На його думку, це могло б стати важливим і перспективним проектом. "Сьогодні ми зобов’язані подбати про спільне європейське майбутнє, захист спільних ідеалів, цінностей і принципів, про зміцнення нашої єдності", - зазначив він.

Литвин запевнив європарламентарів, що Україна має політичну волю для того, щоб мати по-справжньому істотний прогрес у впровадженні європейських стандартів і недопущенні появи нової олігархічної країни, об’єднання бізнесу з владою і гальмування реформ.

При цьому він зазначив, що резолюції ПАРЄ є орієнтирами для подальшого розвитку України і, водночас, "безжальним і безстороннім дзеркалом, що чітко фіксує стан справ в Україні".

Литвин також заявив, що Україна не лише формально виконує взяті на себе зобов’язання, але й наповнює цю роботу конкретним змістом.

Водночас він визнав, що Україна іноді вдається до політичного маневрування і приймає недосконалі рішення, але за всім цим, за його словами, стоять люди, суспільство, держава і громадянський мир.

Спікер наголосив, що Україну відрізняє подвійність її природи й основних орієнтацій населення і політикуму, а національний менталітет поділяється на два компоненти – західний і східний, що багато в чому зумовлене історичними обставинами. За його словами, саме така диференціація і пов’язані з нею геополітичні пріоритети стали, по суті, головною лінією суспільного вододілу і ледве не розкололи Україну наприкінці 2004 року.

Володимир Литвин зазначив, що процеси в Україні з погляду зрілих демократій можуть іноді здаватися надто повільними і навіть непослідовними, але, на його думку, для нашої держави це виглядає далеко не так, оскільки вона змушена "форсованим темпом долати шлях, на який в інших держав пішли цілі сторіччя".

"Реальність у тому, що ми просто не можемо надавати всім своїм рішенням остаточного й ідеального характеру – цього не дозволяє їхня компромісна природа", - заявив він.

Литвин наголосив, що для України, яка перебуває в перехідному транзитному стані, визначальне значення має не пункт призначення, а динаміка просування до нього і вироблення оптимальної моделі функціонування державного і суспільного організму на основі гармонізації, взаємодії світоглядів і культур.

Політреформа

У своєму виступі Володимир Литвин погодився з тим, що деяким рішенням і діям українських політиків іноді не вистачає правової бездоганності і демократичної чистоти, наприклад, у питанні політичної реформи.

На його думку, можна акцентувати увагу на тому, що її окремі положення не відповідають європейським стандартам. Але при цьому, вважає Литвин, необхідно враховувати головне – що означає політреформа для України: "Вона означає приєднання до європейських зразків організації державного життя і громадянського суспільства, а не консервацію авторитарної системи".

Спікер українського парламенту поінформував учасників засідання ПАРЄ про те, що процес реформування політичної системи в Україні ще не завершено, і не виключив можливості досягнення консенсусу між політичними силами з усунення тих моментів, що викликають найбільше сумнівів, наприклад, таких, як імперативний мандат і наглядові функції прокуратури.

Він також пообіцяв Раді Європи врахувати зауваження Венеціанської комісії в процесі впровадження політреформи. Про це Литвин заявив, відповідаючи на запитання європарламентаріїв про те, чому внесення змін до Конституції України проводилося з порушеннями і без урахування зауважень Венеціанської комісії.

Спікер зазначив, що рішення із внесення змін до Конституції було компромісним, і в цьому питанні український парламент керувався  необхідністю налагодження взаєморозуміння і консенсусу в українському суспільстві.

Що стосується правової чистоти цієї процедури, Володимир Литвин заявив, що висновок щодо цього може робити лише Конституційний суд України.

Він також додав, що зараз на доопрацюванні в парламенті перебуває законопроект про внесення змін до Конституції щодо реформи місцевого самоврядування, і парламент зробить усе для того, щоб врахувати рекомендації Венеціанської комісії.

При цьому Литвин сказав, що парламент не може вносити зміни до вже прийнятого закону, оскільки Конституція забороняє вносити поправки до тієї самої статті Основного закону протягом  року.

У своєму виступі Володимир Литвин також пообіцяв Раді Європи посприяти налагодженню ефективної роботи Конституційного суду України. Про це він заявив, коментуючи зауваження європарламентаріїв про те, що незаповненість вакансій суддів Конституційного суду блокує роботу цього органу.

Литвин повідомив, що кілька разів намагався вносити на розгляд парламенту пропозиції щодо заповнення вакансій у Конституційному суді, однак Верховна Рада жодного разу не прийняла рішення з цього питання. Він не виключив, що, можливо, для цього є політичні мотиви.

Спікер нагадав, що з 18 жовтня в Конституційному суді залишаться працювати 5 суддів (загалом повинно бути 15).

Володимир Литвин висловив надію, що з цього питання будуть проведені консультації з Президентом і з представниками судової гілки влади, після чого буде прийняте рішення, оскільки це критично важливо для України.

"Справа Гонгадзе"

Виступаючи на пленарному засіданні ПАРЄ, спікер українського парламенту висловив упевненість у тому, що істина в справі про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе буде встановлена, оскільки на це є політична воля Президента України.

При цьому він наголосив, що не можна визначати винних без юридичної аргументації.

Крім того, Литвин заявив, що доповідь парламентської комісії з розслідування "справи Гонгадзе" була необ’єктивною. За його словами, комісія працювала, визначивши наперед свої рішення, і її висновки не відповідають дійсності. Спікер додав, що це був не звіт парламентської комісії, а особиста суб’єктивна думка голови цієї комісії, і це можуть підтвердити депутати Верховної Ради.

Литвин також зазначив, що проведена міжнародна експертиза записів колишнього майора держохорони України Миколи Мельниченка засвідчила, що вони були змонтовані з окремих уривків розмов.

Коментуючи звинувачення на свою адресу, Владимир Литвин зауважив, що сам факт його перебування в Раді Європи свідчить про те, що він спокійно ставиться до таких звинувачень і сприймає їх як політичну провокацію.

Мовне питання

Відповідаючи на запитання європарламентаріїв про доцільність запровадження двомовності в Україні, спікер Верховної Ради України заявив, що не потрібно політизувати мовні питання, особливо напередодні виборів.

Він нагадав, що парламент України вже давно ратифікував Європейську хартію про мови нацменшин, і в Конституції України визначено статус російської мови в Україні.

У зв’язку з цим Володимир Литвин вважає, що політики не повинні використовувати цю тему, особливо напередодні парламентських і президентських виборів.

На його думку, в Україні, насамперед, потрібно досягти того, щоб права кожної людини, зокрема в мовному питанні, були визначені. Для початку потрібно чітко визначити термінологію – що таке офіційна мова і державна мова, додав він.

Литвин також повідомив, що найближчим часом це питання буде обговорюватися на засіданні спільної міжпарламентської комісії Верховної Ради України і Державної Думи Російської Федерації, і висловив надію, що буде знайдена спільна позиція з цього питання.

"Ми повинні стати українцями в широкому сенсі цього слова, тоді ми станемо європейцями", - заявив Володимир Литвин.

Вибори

У своєму виступі спікер українського парламенту запевнив європейських депутатів, що вибори в Україні будуть "гарантовано демократичними". За його словами, для цього Україна працюватиме в тісному контакті з Радою Європи й іншими міжнародними інститутами.

Литвин заявив, що чергові парламентські вибори в Україні, які будуть уперше проводитися на пропорційній основі, повинні означати для України проходження крапки неповернення назад.

Для України справою честі є завершення всіх резонансних кримінальних справ, "але заради встановлення істини і справедливості, а не на догоду комусь або під чиєсь політичне замовлення", - наголосив він.

Підготовлено за матеріалами ЛІГАБізнесІнформ.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах