ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Генпрокуратура перевіряє причетність влади до організації зіткнень на Хрещатику

Корреспондент.net, 21 жовтня 2005, 14:05
0
2

Генеральна прокуратура вивчає можливість причетності міністра внутрішніх справ Юрія Луценка і міської влади Києва до організації зіткнень, що сталися в центрі столиці під час святкування 63-ї річниці створення Української повстанської армії.

Про це заявив заступник генпрокурора Василь Присяжнюк, виступаючи у Верховній Раді в п’ятницю, 21 жовтня, на вимогу депутатів парламенту.

Відповідаючи на запитання народного депутата Тараса Чорновола про те, чи можлива причетність голови МВС до цієї провокації і чи простежується в цих подіях аналогія з діями попередньої влади, коли за мінімальної кількості міліції на одній території зводилися дві протилежні сили для організації провокацій, заступник генпрокурора заявив: "Так, ваше запитання є предметом нашого розгляду".

Крім того, Присяжнюк заявив, що Генпрокуратура вивчає питання про те, чи є спланованою провокацією з боку київської влади надання дозволів на проведення вуличних акцій у той самий  день і в одному місці кільком протилежним за ідеологією політичним силам.

МВС: Організаторам це так не минеться

Виступаючи сьогодні в парламенті, міністр внутрішніх справ Юрій Луценко повідомив, що столична міліція порушила відповідну кримінальну справу за фактом групового порушення громадського порядку відповідно до статті 293 Кримінального кодексу України.

За його словами, під час акцій 15 жовтня в центрі Києва постраждало двоє осіб (в однієї людини був розбитий ніс, в іншої – надбрівна дуга), які відмовилися від госпіталізації і не стали звертатися із заявами до міліції. Під час акцій було затримано 6 осіб, і всі порушники були притягнуті до відповідальності за хуліганство.

Міністр також заявив, що згадані події свідчать про відсутність політичної культури в середовищі лідерів політичних партій. За його словами, склалася ненормальна практика, коли політики спочатку відмовляються від будь-яких компромісів, роблять усе, щоб сутички стали неминучі, а потім звинувачують в усьому керівництвоміста і міліцію, вимагаючи їхнього звіту.

"Заявляю відповідально: порушникам, а особливо організаторам, які поставили свої підписи під відповідними заявками про проведення акцій, це так не минеться", - пообіцяв голова МВС.

Він пояснив, що організатори акцій 15 жовтня не дотримали обіцянки забезпечити мирний характер своїх демонстрацій, і тому їхні дії підпадають під ознаки діянь, які кваліфікуються як організація масових порушень громадського порядку. У зв’язку з цим міліція і суд вирішуватимуть питання притягнення їх до відповідальності.

Під час свого виступу Юрій Луценко поінформував депутатів про те, як між учасниками акцій відбувалися зіткнення. Розповідь міністра супроводжувалася відеоматеріалом. Він наголосив, що, на жаль, провокатори були і з того, і з іншого боку, "а гарячі голови з двох сторін влаштували бійки".

Луценко наголосив, що організатори акцій по обидва боки повинні були і мали реальну можливість керувати своїми групами, для чого в них були відповідні технічні засоби, зокрема гучномовці і звукопідсилювачі. Однак, зазначив міністр, вони, навпаки, у своїх виступах закликали своїх прихильників до групових протистоянь.

Він нагадав, що за порушення громадського порядку передбачено штраф у розмірі 850 гривень або арешт на термін до 6 місяців. При цьому міністр запевнив, що міліція не розпочинатиме стосовно порушників будь-яких інших заходів, крім зазначених: "Я наперед відкидаю будь-які заяви про політичні репресії".

Крім того, голова МВС зазначив, що неминучість зіткнень стала очевидною після того, як Шевченківський суд Києва відмовив Київській міськдержадміністрації в можливості видати постанову про заборону проведення вуличних акцій 15 жовтня.

Міністр нагадав, що у зв’язку з тим, що учасники зазначених акцій мали різні погляди на історичні події, а місце проведення акцій збігалося, КМДА запропонувала розвести ці заходи щодо місця і часу проведення.

Організатори акцій категорично з цим не погодилися, і КМДА звернулася до Шевченківського суду щодо заборони на проведення акцій. "Суд відмовився задовольнити цю заяву, і тим самим зіткнення стало неминучим", - наголосив Луценко. Він запевнив, що органи внутрішніх справ попередньо прийняли всі можливі заходи, щоб уникнути небажаних наслідків.

Керівник МВС також звернувся до всіх політичних сил із проханням поводитися толерантно під час проведення вуличних акцій.

При цьому він визнав, що чинне законодавство, яке регулює проведення вуличних акцій, дійсно є недосконалим, однак за це не варто ховатися. "Кожен з нас пам’ятає, як на Хрещатику стояло півмільйона людей без єдиного міліціонера протягом 17 днів, і не було зафіксовано жодної бійки", - наголосив Юрій Луценко, нагадавши про події помаранчевої революції.

Генпрокуратура взяла розслідування на особливий контроль

Як повідомив депутатами Василь Присяжнюк, Генпрокуратура взяла на особливий контроль розслідування кримінальної справи про події 15 жовтня.

За його словами, ця кримінальна справа "розслідується ефективно і якісно". Він також повідомив, що Генпрокуратурою дано доручення провести службову перевірку щодо дій міліції під час зазначеної акції.

Присяжнюк сказав, що зараз Генпрокуратура вивчає плівки і записи для встановлення повної картини події і пообіцяв, що після вивчення всіх матеріалів з боку Генпрокуратури ці події отримають відповідну оцінку.

Крім того, заступник генпрокурора закликав народних депутатів прийняти закон про профілактику злочинності.

СБУ нагадує політикам про відповідальність

У парламенті також виступив голова Служби безпеки Ігор Дріжчаний, який звернув увагу на відповідальність керівників політичних сил за ситуацію в країні напередодні парламентських виборів.

"На жаль, в акції брали участь окремі народні депутати, які не просто пасивно були присутні, але й керували діями людей", - наголосив він.

Дріжчаний зазначив, що події 15 жовтня виявили рівень громадянської  відповідальності лідерів політичних сил за те, що відбувається в країні.

При цьому голова СБУ зауважив, що через необхідність викорінювання причин подібних інцидентів необхідно, щоб з парламентської трибуни звітували зараз не лише керівники правоохоронних органів.

Ігор Дріжчаний також нагадав, що найближчим часом можуть знову відбутися провокації під час масових акцій.

"Ми живемо в такий час, коли кожна подія може стати приводом для масової громадської акції, а вона, у свою чергу, - до радикальних проявів. Я хочу нагадати, що після 14 жовтня буде 7 листопада, а згодом  - 21-ше (листопада, - ред.) - річниця Майдану", - сказав він.

"Якщо організатори акцій турбуватимуться, насамперед, про людей, а не про власні політичні інтереси, то все буде гаразд", - додав голова СБУ.

Крім того, він порекомендував парламенту прийняти закони "Про мирні збори громадян" і "Про боротьбу з екстремізмом", що дозволять попереджати інциденти, аналогічні тому, що стався 15 жовтня на Хрещатику.

Дріжчаний зазначив, що правоохоронні органи не можуть повністю попередити такий розвиток подій, оскільки "права й обов’язки і відповідальність організаторів таких масових акцій не врегульовані належним чином (законодавством, - ред.), як і відповідні обов’язки правоохоронних органів".

Підготовлено за матеріалами ЛІГАБізнесІнформ.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах