ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Політологи: Засідання парламенту за участю Президента й прем’єра сприятиме порозумінню

Корреспондент.net, 18 січня 2006, 09:47
0
3

Більшість політологів вважають, що спільне засідання Верховної Ради і Кабінету Міністрів за участі Президента сприятиме порозумінню між гілками влади, передає УНІАН.

Про це свідчать результати експерт-опитування, проведеного Центром досліджень політичних цінностей.

Центр звернувся до політичних експертів із запитанням: "Чи допоможе взаємопорозумінню спільне засідання парламенту, Президента та уряду?".

Директор Центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребінський вважає, що між гілками влади можна знайти порозуміння.

"Я думаю, що є шанс і треба його використати, адже державі ще якось потрібно жити до травня з цим урядом, треба якось налагодити співпрацю. Думаю, якщо б Президент пішов назустріч Верховній Раді й таки відправив у відставку хоча б кілька одіозних постатей в цьому уряді, то вони б дійшли згоди й відновили співпрацю", - вважає політолог.

У свою чергу, голова Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній вважає, що гілки влади зробили розвідку боєм: вони спробували побавитися в конфлікти, які виникнуть відразу після виборів і виявлять основне протиріччя – парламент має повноваження, але йому не вистачає можливостей, а Президент, навпаки, має можливості, але йому не вистачає повноважень.

"Тож високі сторони просто приречені на зустріч за столом переговорів. Тому рішення про додаткові переговори між Президентом, урядом та парламентом можна лише вітати. Сумнівно, що лише одна показова зустріч може привести до компромісу, але навіть таку спробу варто вітати”, - сказав він.

Такої самої думки дотримується і директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. "Я думаю, це допоможе, тому що зустріч Кабінету Міністрів, Президента й народних депутатів у Верховній Раді – це необхідний крок для того, щоб включити механізми публічного діалогу".

Він переконаний, що такі дії можна вважати кроком до зняття політичної напруги, кроком, який має перевести ситуацію із публічно-коментаторських загострень, до формулювання позицій всіх сторін.

На думку Карасьова, намір Президента бути присутнім у парламенті свідчить про те, що президентська сторона починає більш чітко розуміти місце й роль парламенту, як в нинішній політичній системі, так і в теперішній політичній ситуації. "Я думаю, що парламент має оцінити ось цей можливо новий формат взаємовідносин в основному інституційному трикутнику, тим більше що час грає на парламент. Він зацікавлений в тому, щоб передвиборча кампанія й вибори до нового парламенту пройшли в більш-менш спокійній обстановці", - сказав він.

Президент Центру соціальних досліджень "Софія" Андрій Єрмолаєв переконаний, що шлях до розв’язання цієї критичної ситуації лежить лише через переговори. Він вважає, що існує три варіанти розвитку ситуації. Варіант перший – політична війна, пов’язана із наростанням загострень між парламентом та Президентом у зв’язку із зустрічними ініціативами про референдум та про дострокове введення нових повноважень парламенту. Це може спричинити кризу влади із непередбачуваними наслідками.

Варіант другий – Президент і Верховна Рада (перш за все, її керівництво) зроблять крок назустріч одне одному у погодженні тих проектів законів, які дозволяють забезпечити сьогодні нормативною базою нову редакцію Конституції, яка вже почала діяти. Тут можливий мінімалістський підхід, оскільки для того, щоб достойно вийти із ситуації, достатньо було б прийняття двох законів – закону про Кабінет Міністрів і про регламент Верховної Ради.

Варіант третій – Президент не йде на продуктивні переговори, демонструє бажання все-таки переглядати політичну реформу. За цих обставин парламент може прийняти перехідне рішення про регулювання стосунків у системі влади на період до прийняття законодавства.

"Маю надію, що коли сторони зрозуміють, що від такої ситуації ніхто не виграє, а програти можуть усі (тим більше, що всі переконались: після відставки уряду Єханурова ніхто із нинішніх політичних лідерів не може стати центром нових коаліційних переговорів), усе-таки оптимум – розпочати консультації й, можливо, навіть вийти на рішення щодо парламентської моделі. Я чекаю, що в четвер Президент дасть сигнал про готовність переглянути свою ініціативу щодо референдуму. Це було б позитивне рішення”, - сказав він.

Водночас провідний експерт політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова Олександр Литвиненко вважає, що, виходячи з розстановки сил і з тих подій, що відбулися, та настроїв, які існують у відповідних політичних групах, не слід покладати великі надії на зустріч. "Можливо, на цьому засіданні будуть досягнуті компроміси не вирішального характеру, а принаймні визначаться певні кроки до розв’язання ситуації, бо так чи інакше її треба розв’язувати, інакше справа зайде в глухий кут: з одного боку, бажання Президента винести питання про політреформу на референдум, з іншого – жорстка позиція керівництва Верховної Ради. Утім, я не виключаю, що іде активна робота з депутатськими фракціями й, можливо, це дає певну надію. В усякому разі на якісь радикальні рішення я не розраховую", - сказав Литвиненко.

Керівник соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко висловив упевненість, що успіх спільного засідання Верховної Ради, Президента і уряду залежить від того, який майданчик буде вибраний для переговорів, тобто хто до кого прийде в гості.

"Якщо Президент і уряд прийдуть до парламенту і там почнуть з’ясовувати стосунки, то це закінчиться скандалом, тому що люди сильно змінюють свою точку зору залежно від того, де вони перебувають: чи грають вони на публіку, або вирішують якісь проблеми. В даному разі парламентарії прийматимуть у себе Президента і Кабінет Міністрів і, природно, із самого початку це буде схоже на якесь судилище, при якому депутати висуватимуть різні вимоги до Президента і уряду, а ті, у свою чергу, не будуть готові задовольнити ці пропозиції, або звинувачення".

За словами експерта, цій зустрічі повинна передувати "правильна з технологічної і політичної точки зору зустріч на нейтральній території, наприклад, в Раді національної безпеки. Тут керівництво Верховної Ради, весь склад Кабінету Міністрів і Президент повинні були б зустрітися і вирішити низку політичних питань зі стабілізації ситуації в країні, а після цього зустрічатися в обов’язковому порядку у Верховній Раді як у найвищому законодавчому органі. У інших випадках, я боюся, цей захід закінчиться нічим і кожна сторона вважатиме, що вона зробила все, щоб зняти конфлікт, а конфлікт продовжуватиметься". 

Спільне засідання Верховної Ради та уряду за участю Президента відбудеться 19 січня.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах